Незламний, мужній президенте,
Дай Бог тобі здоров'я,сили,
Терпіння тобі і наснаги
Щоб ми усі під мирним небом жили.
Відважно, мужньо захищаєш,
Свою країну ти, свій люд,
Свою Державу ти шануєш,
За тебе молиться народ.
Вклоняємося до землиці
Твоїй сім'ї, твоїм батькам!
За те, що бачим вранці сонце,
За це усе, ми вдячні вам!
Не зрадив ти своїй Державі,
І не продав своїх людей.
За це велика вдячність президенте,
Щоб тільки сльози щастя капали з очей !
Таким незламним залишайся!
Пишаємось тобою всі.
Але й надалі,- не здавайся!
Легкої вдачі у житті!
29.08.2025
О.Колесникова

Оксана Колесникова

Скажу я гордо всим ;- я українка,
Я народилася в Україні,
там я і живу!
Пишаюсь тим, що я є українська жінка,
Що тут я народилася ,і прийде час, помру.
Це в Україні тільки вишиванки,
Це тільки в Україні у косах стрічки.
Це тільки в нас калина біля ганку,
І верби біля річки і стежки.
Обрали ми свою стежину;
Блакитне небо, золото полів,
Не знищить ворог рідну Україну,
Ми захищати будемо на заздрість всім!
Наш стяг,- це щедре хлібне поле,
Наш стяг,- неба безхмарного блакить.
Наша країна не впаде ніколи!
І так ми ледве встали із колін.
Пишаємось своїм народом,
Який на захист встав ураз,
Пишаємося президентом,
який не зрадив,не продав.
Ворог безжально б 'є, катує,
Руйнує усе навкруги…
Я думаю,що усе ми відбудуєм,
І в Україні, більш не буде руської ноги !

29.08.2025
О.Колесникова

Оксана Колесникова

Ми вдячні Боже, за світанок,
За те, що ми пережили й цю ніч.
Тобі ми дякуємо Боже ,кожен ранок,
Бо ворог цей сказився і збиває просто з ніг.
У вбивці нашого людська подоба,
За маскою людини- чортівня,
Вбиває, нищить,- це його робота,
А те, що забирає він життя,- дарма .
Дарма йому, що нищить, убиває,
Йому не шкода тих дітей малих,
Які лишаються в руїнах,
а батьків своїх ховають,
Самі в домівках залишаються чужих.
Ми вдячні Боже, що ще можемо вдихнути,
Ковток повітря вільної країни,
А ці вандали нищать нас щоднини,
Щоб не побачили ми вільну. Україну.
30.08.2025
О.Колесникова

Оксана Колесникова

Ми попри біль і сльози будем жити,
Ми хочем помсти за скалічені життя.
Ви казитесь?! Не можете всіх вбити?!
Ви нелюди! І інших слів нема…
За що руйнуєте оселі?!
За що вбиваєте народ?!
Чим завинили малі діти?
Чи це у вас замість пригод?!
О, Боже, зглянься! Дай нам сили!
Щоб все змогли ми пережити .
Побачити б кінець війни…
І просто, жити і радіти…

30.08.2025
Оксана Колесникова

І знов навчальний рік і знову перший дзвоник,
Нам він у п'яте продзвенить,
Знов бомбосховище,а потім карантини,
І наші діти так звикають жить.
Дорослішають швидко і не знають,
Як просто та щасливо жити,
Вони і ми, до всього ми звикаєм,
Нажаль, нічого ми не можемо змінити.
Колись закінчиться війна,
І пройдуть карантини,
Ми будувати будемо щасливе майбуття,
Ми дякувати Богу будемо щоднини,
Назад у нас немає вороття.

31.08.2025
Оксана Колесникова

Вбираються дерева у багряне листя,
І на полях давно пройшли жнива.
Але проклятий ворог в Україні забарився,
Хоча підходить вже четвертая зима…
Четвертий рік…Руїни, біль і сльози,
Четвертий рік спустошення і крик,
Четвертий рік, так просимо ми миру,
І молимось, щоб лютий ворог зник.
Щоб знову була мирна осінь,
За нею нехай буде лютая зима,
Нехай закидає всю землю снігом,
Ми будем знати, що війни більше нема.
По черзі місяці прийдуть ,усі дванадцять,
І даруватимуть нам кожен свій найкращий дар.
А кожен рік поможе все відбудувати,
І буде, український, мирний календар.
А ми радіти будемо й співати…
Ми будемо читати про жахи війни,
А наші діти та онуки будуть забувати,
По трішки будуть забувати те, що ми пережили.
31.08.2025

Оксана Колесникова

Поставлю в храмі я велику свічку,
І молитви читатиму поки горить вогонь.
Молитиму про мирне небо і блакитну річку,
Молитиму про посивілі коси біля скронь.
Всевишній Боже, захисти Вкраїну!
Врятуй,Всевишній, ти малих дітей!
Не покидай! Не зраджуй Україну!
Поглянь на наших обездолених людей…
Це жах! Це просто ніч пекельна!
Це просто страшний сон наснився…
Прокинулась! І знов виє сирена!
О, Божий сину, зглянься, подивися;
Як окупанти"рускіє", нас знищують,вбивають
Вони,як звірі, рушать все кругом.
Вони вбивають мертвих,і самі того не знають,
Що в рай небесний посилають зло.
О, сину Божий,бачиш ті ракети?!
Вони увесь цвинтар знищити хотіли,
А просто цього всього я не розумію?
Як можна мертві душі погубити?!
Зглянься на нас, небесний отче,
Ти чуєш наші всі молитви,
Прости гріхи нам, бо ми грішні,
Ми хочем миру, а. не битви.
Ми жити хочем, як раніше,
Не вила більше щоб сирена,
І щоб блакитне, сьогодення,
І сонце щоб сяяло з неба.

04.09.2025

Оксана Колесникова

На небі мама і бабуся,до себе брата вмить забрали,
Нам час від часу сповіщають,
Щоб їх усіх не забували .
Ми згадуємо їх так часто,
Що навіть важко передати.
Свічки ми ставимо у храмі,
Але не можем ми спитати;
Як там живеться? Чи все добре?
Чи помагають там молитви?
Що їм дає згорівша свічка,
Цукерки, хліба паляничка?
До храму носим панахиди,
Незнаємо таку молитву,
Щоб враз всіх мертвих оживити .
І в храмі Божому щоб жити….
Вони з небес нас захищають,
Вони до нас приходять в снах,
Вони лихе щось,- сповіщають,
А радість,- теж радіють там .
Ми пам'ятаємо вас рідні,
Сумуємо ми, як завжди.
Ви там на небі, будьте вічно,
Бо на землі, тяжкі часи …
31.08.2025
Оксана Колесникова

Не можна, та і гріх клясти народ,
Наш ворог – чорт, людська в нього подоба.
Нещадно убивати український люд,
І знищить всіх, така у чорта спроба…
Сумно, печально… Що робить?!
Запитуємо в храмі ми у кожної ікони;
І чуємо тихенько;-"треба жить, молитись вірити і каятись в усьому".
Незнаємо, як ще кого просить?
Дароване життя без жалю забирають,
А Бог шепоче з неба;-"треба жить",
Молитися за тих, кого вбивають.
Так складно все це зрозуміти,
Так важко, що немає більше сил.
А ворог чітко мітить свої цілі,
Довкола все руйнує і бомбить.
Згляньтесь на наші всі зруйновані оселі,
Погляньте, на скалічені життя,
Усі СВЯТІ, пошліть нам сьогодення,
А разом з ним спокійне майбуття!
01.09.2025
Оксана Колесникова

У кожного із нас, своя людська подоба,
Хтось без жалю до себе землю захищає,
А хтось, тихенько причаївся,
На сите життя собі заробляє.
Завжди було так, так і буде,
Бідняк на захист добровільно став,
А ситий, той з грошима, той панує,
У нього своє поле битви, свій вівтар.
Багаті думають, що можуть все купити,
Але в житті не все так продається,
Хороших вчинків більше треба їм робити,ї

Щоб потім жити так, як заманеться.
Бідняк воює,захищає,ну а потім гине,
Ну,а багатий той, елітний п'є коньяк,
Йому нема різниці, хто загинув,
Хто з ворогом воює просто так…
Таке життя, як байка чи як казка,
Але кінця її поки нема.
Коли на те вже буде Божа ласка,
Тоді, коли скінчиться ця війна…

04.09.2025

Оксана Колесникова