Десь у світі, у країнах,
Воля-віра кожного народу.
Вона дарить щире серце,
Вірну любов, світлу душу.
Мрія кожного українця,
Воля, як смілива душа.
Україна, країна дивовижна,
Мова мелодійна.
Така гарна і красива,
Вільна та нескорена.
Щира та безмежна,
Співає, як пташина.
Колись прийшов плачевний день,
Почали по всім стріляти.
Почали вбивати нас,
І настав той самий час.
Сильна та нестерпна біль,
Виділяється до сліз.
Але мужні та єдині,
Сильні і незламні.
Духом неперевершені,
Українці , рідні наші.
Йдуть ворога вбивати,
Нашу землю захищати.
Від царської імперії,
Яка збирається забрати волю нашу.
Яка знищує , як вогонь,
Яка знищує культуру.
Вільного народу,
Але ми сильні козаки.
І незламні мужні люди,
Боремся за землю.
За правду , за віру,
За любов , за довіру.
За душу , за наше серце,
За нашу українську волю .

Живи ,наша Україна,
Прекрасна і сильна.
Живи, наша ненька,
Мужня й неймовірна.
І ось , з тобою мирний народ,
Вільні українці козацького роду.
Пісні співають, як соловей щебече,
Звучить мелодійно, як ріка тече.
Не віддамо нашу землю нікому,
Як козаки, захищаємо країну по-чоловічому.
Як кров тече , через бій,
Але все ще є великі надії.
Україно, памʼятай, наша рідненька,
Ти, немов скарб, щастя несеш, як перлина.
Своєю дивовижною природою красивою,
І горами і лісами, з неймовірною красою.
З полями пшениці, з символом чорнобривців,
З великими ріками, з берегами морів.
З найвідоміших чорноземів,
Та й з чарівних садів.
Та й ми , всі українці, як одна родина,
Усі ми найгарніші , як чудова перлина.
Бо нас не здолати,
Нас не перемогти.
Бо , Україна- це ми всі разом,
З сильним і вільним українським народом.

На полі честі, де вітри воєнні віяли,
Встали українські воїни, сини свого краю.
Серцям мужнім б’ються в ритмі вітчизняних пісень,
Вони – стражі волі, носії святого вогню.

Залізні море важких випробувань,
Але в їхніх очах світиться відданість і сила.
На грудях понесені тисячі військових медалей,
Вони – герої, покликані захищати землю свою.

Вогненні дні, коли гукав грім війни,
Українські воїни стояли непохитні.
Слово "відступ" для них – невідоме слово,
Вони йшли вперед, як велика сила великого слова.

Не кайдани, а обійми волі їх обгортають,
Серцям несуть вони крила вільності.
В кожному кроці, як в руслі весняних рік,
Українські воїни несуть світло високе.

На сході сонце знову витягло вогненні промені,
І воїни українські, ніби сталевий меч.
Боронять свою землю, ніжну матінку,
Вони – лицарі в своїй великій епопеї.

О, українські воїни, в грудях вас серце б’є,
Як сокіл вгору, як вода весняна тече.
Нехай вас оберігає мудрість предків,
Слава вам, героям великого рідного краю!

Не розумію того люду,
Що десь тіка в чужі краї
По кращу долю, я не суджу,
Всього лиш роздуми мої.

Мені моя земля ситніша,
І найсмачніша тут вода,
І найрідніша, наймиліша,
Найзеленіша й золота!

Колись казала й тепер кажу,
Що не позарюсь на чуже,
І Україну я не зраджу,
Тут найдорожче все, святе!

18.06.2023.

Російський хлопчик
Як у тебе справи?
Тобі не соромно за свій народ?
Коли лягають ваші хлопці, та ідуть в полон

Тобі не сумно, що така держава?
Бере і розкрадає все..
Так, у нас нічим не краще, я це знаю.
Але ми боримось, за гідність, та своє

У вас нема війни в країні
В нас і в вас, воєнний стан
Але у вас є пропаганда
Котра зомбує всіх підряд

У вас немає тих тривог
Ви живите як жили
Але росія та народ!
Ви візьмете завжди, від всіх на рот!

А що у вас, літають в небі дрони?
А що у вас, сидить мати полоні?
У вас все добре, я це знаю.
Але Крим з Донбасом наш, я вам обіцяю!

Якби больно не звучало
Приходиться з'їжджати
Свої всіх друзів, тих братів
Нажаль прийдеться покидати

Я буду цілу ніч плакати
Та буду я усе гадати
А може краще б я лишився..
Та пізно про це обсуждати.

У мене будуть сльози на очах
Коли прийдеться залишати
Але буду все я знати
Коли і де приліт відбувся..
Та біля чієї хати.

Я розумію, що Європа - це не дім!
Я розумію, що мій дім - це ціль!
Тому прийдеться покидати
Справді, вибачай солдате!

Не буде у нас
Ні добра і ні миру!
Поки ми разом..
Не здолаєм цю гниду!

Поки ми будем в Європі лежати
В Україні будуть,
Дальше..
Все розкрадати..

Але ми не будем..
Ніколи казати!
Що ми у Європі
А ви в повній жопі

Ми будемо вам
По цей час помагати..
Щоб в Україні не плакала
Старенька мати!

Щоб в Україні
Нарешті відкрили кордони
Щоб батько з ріднею могли
Побудувати хороми

Щоб дідо з бабою
Раділи життю
А не чекати свою
Міліпіздричну пенсію..

Щоб всі в Україні
Дотримувались правил
Тих всіх законів, тих депутатів
Але щоб депутати, працювали лиш гідно
Без ніяких боргів.. Без ніяких бруківок!

Щоб всі старіки
Жили щасливо
Типу без економій
Без того мотиву

На кінець хочу сказати
Що наша країна - це як ніяк, рідна мати..
Хоча важко сказати, що дальше чекати
Будем лише.. кулаки ці тримати!

На календарі двадцять четверте
А в голові слово - війна
Та ні, мої кохані, милі
Сьогодні святого нашого Різдва.

І ми їмо вареники, ласуєм й смакуємо
Ці колядки різдвяні в голос шануємо
Але забуваєм про наших солдатів
Яким на передку, не до куті, краще б кілька гранатів.

Запитавши у них
- "Що там святкуєте?"
Ні, втрати бійців..
Наших, рідних рахуємо..

Поки одні пампухи доїдають
Інші..
Шматок хліба
На трьох розділяють

Але кажуть гаразд, ми стоїмо
Але якже важко бійцям
Нашим тим..
З ТРо..

Поки дальше ТЦк людей забирає
Той головний, вже третю віллу купляє
Ні, не в Бахмуті, не в Запоріжжі
А в Закарпатті, десь там на границі.

Нехай все купляють
Нехай все будують
Після перемоги
Заберем й подаруєм!

Поки вояки, наші доми захищають
Ми під свічкою, кисіль доливаєм
Але ми пам'ятаємо вояки про вас!
Так не так часто, як хотілось б вам.

Ми розуміємо
Що вам там, всім важко!
Але ми зробимо все!
Щоб подолати цю рашку!

Місячні ночі, серпневий зорепад,
Споришем вкрита стежина,
Вишитий рушник, вишневий сад,
Біля хати червона калина-

Все це моя Україна...

Аромат любистку, рути-м'яти,
Під осінь на дротах ластівки,
Найкрасивіші у світі дівчата
І славні хлопці-козаки -

Все це моя Україна...

Мамина над світом лине колискова,
В золотих пшеницях червоні маки,
Наймелодійніша у світі мова
І... хлопці... на війні в час атаки...

Все це моя Україна...

Вставай народе тверезіти час прийшов,
Щоб ворога з зовні перемогти,
Потрібно ворога в собі подолати,
Вставай народе тверезіти час прийшов.

Вставай народе тверезіти час прийшов,
Тверезими очима на світ ти поглянь,
На людей, лани, та ріки широкі,
Вставай народе тверезіти час прийшов.

Вставай народе тверезіти час прийшов,
Невже не знаєш як собі допомогти міг
За час цей для всіх важкий час коли гул ракет інші звуки замінив падав, але піднімався знову,
Вставай народе тверезіти час прийшов.