Сльози котилися повільно За душі мертвих і живих. Очима синіми невільно На смерть дивилась молодих. Змахнула зі щоки сльозу, Зібрала золоте волосся, Розтріпане, в тугу косу, Бо серце сильне, не здалося. Розправила широко плечі, Тріпоче сукня на вітру Червоно-чорна, в руках свічі Трима за брата і сестру. Тепер не сльози — біль в очах І співчуття тим вдовам, матерям. Немає більше сумніву в словах: Ворогам смерть! Слава героям!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Україно моя єдина, В тобі живуть кохання, болі і тривоги… Ти мати, що народила сина І віддала йому усі путі й дороги. Завжди була такою ти єдина, Українцями дітей своїх прозвала. У холод, і в спекотну днину Ти нас ростила, пестила, плекала. Твоя душа – це ріки і моря, Твоя українська мова, Серце твоє – у небі зоря, А пісня твоя – колискова. На плечах своїх ти сонце тримаєш, Щоб путь освітити далекий, І радісна пісня твоя всюди лунає, А в небі кружляють лелеки…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
В краю між хмарами сяють поля, Де ріки співають свої пісні воля. Там, серед зелені та небесної блакиті, Сховалась чарівна Україна, велична і світла.
На її землі зерно вроджене квітне, І калина в’юниста у садах розквітає. Сонце золоте обіймає гори, А вітер віє над річками й згори.
Чарівна Україна, ти мова співаєш, Словом-музикою серця зворушаєш. Твоя лексика – ритмічна й забарвлена, Відчувається в ній любов безмежна.
Ти – художній образ великої держави, Де традиції живуть у кожній краві. Твої горді герої в битвах сильні, І відвага в їх очах світиться міцно.
Над тобою прапор блакитний-жовтий мається, Символ незалежності, що завзято бореться. Ти – Україна , вільна , незалежна і сильна, Твої сині та жовті фарби зігрівають душу і серце.
О, чарівна Україна, ти неповторна, Твоя краса – неземна, незламна. Ми з тобою, співаємо твою пісню, І з гордістю називаємо себе українцями.
Ти наша вічна любов, наша рідна земля, Ми завжди будемо тобі вірні й віддані. Чарівна Україна, ти надія і сила, Ми завжди будемо тебе любити і шанувати, мила!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Звідки йде війна, чому люди гинуть, Чому кров текла, навіщо страждання? Ми шукаємо відповіді, у серці туга, Давайте зупинимо це лихо, цю війну безглузду.
Нехай знову зацвітають поля й лани, Нехай діти сміються, не знаючи страху, Ми шукаємо мир, ми шукаємо єднання, Давайте закінчимо війну, нехай мир в нас пробудиться.
Серце б’ється в такт поклику до миру, Нехай любов переможе ворожнечу, Давайте разом віддамо свої серця, Давайте закінчимо війну, нехай мир у нас народиться.
Сьогодні ми разом, рука об руку, Співаємо пісню про любов і єднання, Давайте віддамо свою силу для миру, Давайте закінчимо війну, нехай мир нашим крилом обійма.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Отча хата завжди буде чекати, Як рідна мати свого дитя. Вона благає її не забувати, Від неї почалось твоє життя. Самотні мальви прихилились до землі, Вони сумують за тобою, Розцвівши пишно навесні, Наповнились любов’ю та журбою. Гніздо лелече ще не опустіло. Сім’я лелек — єдина матері відрада. Серце старенькій від болю защеміло, Та не зневірилось тебе ще виглядати. Поки не пізно, навідайся до неї, Не відцурайся любої хатини. Привітайся з рідною землею, Ще раз поглянь в материнські очі сині. У пам’яті твоїй залишиться домівка рідна, Лелечий клекіт, цвіт рожевих мальв. І материнська душа мудра й світла, Ще вигляне голубкою із далі. 25.09.2018
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Не відцураюсь Роду й Батьківщини, в якій я народилась та живу. Додому птахом із чужих країв прилину, бо тут я пам’ять свою бережу. Ніхто не зможе подолати мій народ, який століттями виборював свободу. Підіймаючи знамена та клейноди, йшов у бій, ворогів долаючи в походах. Було все: поразки й перемоги; знищували віру, мову і культуру. Та кожен раз ми знаходили дорогу з ненависних залізних мурів. Історія таврована болем і кров’ю, жага до волі закладена у генетичних кодах. Шаблями двоголового орла обезголовим. Ми вистоїмо у будь-яких незгодах! 24.02.2024
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Мальовнича країна ти бажала всім миру, Що була годувальниця довгі роки. Тепер стала щитом для Європи і світу, Зупиняєш ведмедя що на сказ захворів.
Ти довірлива й ніжна була свого часу, І повірила казкам брехливих держав. Віддала свою зброю,щоб не братись за неї, Бо війна із фашизмом тобі важко далась.
Обіцяли тобі повний захист й повагу, “Можеш ти відпочити,годі з тебе смертей”. А самі в кулуарах темні плани складали, Як у рабство загнати,працьовитих людей.
Твої землі родючі не давали покою, І любов до свободи, гріла сильно їм кров. Тому ті хто кричали про братні народи, Ніби рой сарани налетіли кругом.
Та не взмозі було вільний дух залякати, І на захист держави весь піднявся народ. Щоб звіринець ведмедя і орлів двоголових Заколоти тризубом за все скоєне зло.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
