Україно моя, світла країно,
Де небо блакитне і поля широкі,
Твоя краса в серцях у нас зберігається,
Давай, робити все заради тебе, о люба Україно!

Ти, як перлина на карті світу,
Зігріта сонцем та добром душі,
Твої долі й трагедії — мова вічна,
Що розкриває таємниці часу й простору.

Твоя культура, багата й різноманітна,
Її спадок несемо ми через віки,
Шануємо мову, звичаї й звірята,
Бо в них зберігається душа народу.

Заради тебе, Україно моя,
Ми встаємо на боротьбу злагоди й свободи,
За мир і незалежність твою ми боремося,
Щоб ти процвітала й квітла вічно.

Заради твого єднання, ми співаємо пісні,
Заради твоєї слави, ми трудимось й крокуємо вперед,
Заради твоєї майбутньої величі,
Ми обіцяємо долати всі перешкоди.

Нехай же звучить голос наш,
Як молитва заради України,
Давай, робити все заради тебе, о люба,
Україно світла, незгасима зірка!

На полях, де гомонять могутні степи,
І в серці майбутнє віри і краси,
Там росте відвага, там горить надія,
Щоб відійшла війна, немилість і кривда.

Україно моя, ти знову воскресни,
Мов квітка на полі, яка віддасть плід,
Ти згуртуй народ, нехай душі злетяться,
На хвилях миру й щастя вперед!

Нехай соловей знову співає в лісі,
Нехай вітер віє з долонь мирних весіль,
Усі діти світу хай в руках тримаються,
І квітучий мир нехай бережуть довіку.

Світлий час настане, коли день за днем
Ми будемо йти вперед, не згине злий,
І серцям нашим знову засяє тепло,
Від злих думок, зради, від лихого лиця.

Тож віримо, друзі, у краще майбутнє,
Все буде добре, у серцях віра живе,
І в Україні сонце знову засяє,
На щастя й перемогу вперед ми підем!

Україна, могутня та вольна,
Душа народу, незламна й сильна.
Твої степи широкі, мов океан,
І в глибинах серця палає вогняний пламінь.

Ти — колиска козацьких героїв,
Що за волю й незалежність боролись.
Твої гори стовпилися, мов сторожа,
Щоб берегти твою красу й мудрість віків.

Сильна Україно, у серці твоїм
Живе незламна воля до перемоги.
Твої сини й дочки, мов герої,
Захищають твою свободу й честь у бою.

Душа народу в тобі б’ється,
Мов ріка весела, що несе свою силу.
Твої пісні й мова — це мелодія вічна,
Що лине на небесах, як голос душі непокірної.

Нехай твоя міць і воля завжди буде,
Твоя краса і свобода — незгасна.
Сильна Україно, душа народу,
Ти — світлий образ вічності, світла надія на завтра.

Україна, вільна і вічно молода,
Ти — край героїчний, край незламний і вольний.
Твої степи широкі, мов океан простору,
Твої гори могутні, мов стовпи мудрості.

Ти — колиска культури і традицій,
Де вічна пам’ять про минуле живе.
Твої ріки й озера — це жива вода,
Що наповнює твоє серце силою й владою.

Ти — колиска великих мислителів і поетів,
Чиї слова звучать як музика небес.
Твої гордість і гідність — це твоє обличчя,
Що завжди стоїть у боротьбі за правду і волю.

Ти — країна, де справжнє кохання живе,
Де серця співають мелодію любові.
Твої люди — це перлини твоєї краси,
Що світять яскраво в ночі темряви.

Україна, вільна і вічно молода,
Ти — мрія, що збувається для кожного сина.
Нехай твої поля завжди зеленіють,
І твої небеса — сині, як свобода в серці.

О, Батьківщино моя, Україно мила,
Ти, де ріки співають, мов дівчата в полях.
Твої лани золоті, мов мрія весняна,
В тобі живе моя доля, моя країна.

Ти, народ вольний, мудрий та сильний,
Серця твоїх синів горять як вогонь.
Із глибин душі твоєї виринає краса,
Яка в серцях людей завжди залиша.

Твоя природа, неповторна у світі,
Мов картина велична, таємнича і міцна.
Гори твої стоять, як стражі в безодні,
А степи та ліси — мов різнокольорові килими.

Ти, Батьківщино, де солов’ї співають,
Де поля хвилюються вітром небесним.
Твоя краса, мов сонце на зоряному небі,
Таємнича, дивовижна, ніжна і велика.

І хочемо ми завжди залишатись тут,
Де наша доля з корінням зростає.
Батьківщино моя, Україно мила,
Твоє ім’я в серці моїм завжди звучатиме.

У душі біль і глибока туга,
Сльози ллються, мов потік води,
Трагедія, що торкається серця,
Відчуваємо біль, як велику бронзу.

Спогади про втрати і сумні дні,
Коли втратили своїх рідних та близьких ,
Україна, земля великих болів,
Втратила ,стільки світлих, людей дорогих.

Але в серці горить світло віри,
Мов вогонь, що не згасне й не впаде,
Україна, ти сильна і могутня,
Перемога твоя неминуча, як зоря на небі.

Люди твої, як воїни стоять,
За свободу, за правду, за мир,
І хоче ворог тебе знищити,
Ти вистоїш міцно, як дуби в полі.

Так нехай лунає голос усіх сердець,
Про єдину і неподільну.
І нехай твоя перемога , мир та спокій, принесе нам усім,
Бо, Україна ,ти сильна, моя рідна земля!

На тій землі, де лани та поля,
Від Криму до Львова, від моря до європейського міста,
Територія широка, таємнича і свята,
Де Київ, місто древнє, столиця рідного краю.

У Донбасі серце вугілля б’ється,
Де гірничі шахти глибокі як віки,
Співають лебеді на водах Дніпра,
Харків, велике місто, палац і краса.

На Закарпатті гори високі дихають,
Село та гаї, виноградні лози і піски,
Де Запоріжжя, з козаками славне,
Ліси Луцька, веселка і трави пишні.

Кожен куточок моєї України,
В серці моїм має своє місце,
Територія вільна, як вітер на степу,
Де гордо ми стоїмо, як на варті мрії.

Вільний народ, що стоїть на варті,
Українці сини й дочки славні,
Славна, ти в серці моїм,
Ти зберігаєш душу нашу могутню.

Козацькі криваві дороги,
Долі наших предків переплели,
Славетна історія, мудра й довга,
Ім’ям великих героїв озвіла.

Вільна думка, що не смириться,
Українська мова, мов соловей,
Виткана зі сльоз і крізь вогні,
Світить як зоря на вічній височині.

О, український народ, мудрий і сильний,
Ти в серці нашому завжди живеш,
Своєю культурою й традиціями,
Ти на всі часи вічно прославлений.

Слава тобі, Україно, моя мати,
За твою красу і за твою силу,
Ти зберегла в серці своїм палку,
Любов до волі й до вільної волі.

Народ вільний, українська душа,
Не склонить голови перед тиранією,
Боротимемось завжди за правду,
За право жити в країні вільній і гідній.

Нехай лунає голос наш спільний,
І світить сонце вільної України,
Ми будемо йти, як одна родина,
За мир і волю, за щастя й долю нашу.

Так нехай розквітає наша культура,
Вічною славою вітер здіймається,
І слово наше, як голос з небес,
Розноситься світом, мов крила лелеки.

Україно, моя рідна земле,
Ми завжди будемо тобі вірні,
І віддамо все, що маємо,
За твою велич і за твою славу вічну.

Україно, незгасна в моїй думці,
Ти джерело натхнення і сили,
Ми будемо завжди підтримувати
Твою красу, свободу і вільну волю.

Ти, моя земле, велика і вічна,
В нашому серці ти завжди живеш,
І ми з тобою разом у боротьбі
За мир і волю, за щастя й долю.

Нехай лунає голос наш спільний,
І світить сонце вільної України,
Ми будемо йти, як одна родина,
За мир і волю, за щастя й долю нашу.

О, згадаймо завжди нашу історію,
Славних предків, що віддали життя,
І будемо з гідністю й гордістю
Нести свій хрест у майбутнє високе.

• Твір:

  Україно моя, країно моя,
  Ти, як сонце, в синьому небі граєш.
  Твої поля золотом рясніють,
  Славетна земля, як в раю цвітеш.

  Твої ліси шумлять вічним співом,
  Дзвенять води, мов струни гітари.
  Україно рідна, ти мов казка,
  Щедрість і краса, як дива чарівні.

  Твої діти, мужні й сильні,
  Славлять тебе, свою рідну матінку.
  За волю й честь, за твоє добро,
  Ми підіймемося завзято, мов леви.

  Ти, Україно, в серці маєш,
  Любов найщирішу, найпершу.
  Ми будемо завжди з тобою,
  Бо ти наша доля, наша мати рідна.

• Твір:

  У сяйві зорів, в мріях вільних,
  Український народ, мужній й сильний.
  На батьківщині, на землі рідній,
  Перемогу він завжди здобуде в Батьківщині своїй.

  Серце вогняне, мудрість і сила,
  Тут наші герої, мов зірка в небесах.
  За правду, за волю, за кожну долю,
  Ми стоїмо разом, у єднанні , непереможні.

  У бурях війни, у неволі й біді,
  Ми встаємо вперед, мов леви на боці.
  За свободу, за честь, за український край,
  Ми боремося завзято, в серці маючи майбутнє світле і ясне.