Не злякати українців холодом!
Не зморити народ наш голодом!
Не спинити життям у темряві!
Не здолати в вогні й у тісняві!

Ми - сміливі... Не звикли здаватися.
Ми є горді... Будем захищатися.
Не жахають нас дрони й ракети
Під українських пісень куплети.

Не змінити нас! Прагнемо волі!
Не заслужити б поразки у долі!
Не згинути б... Ні!!! Сонце зійде!
Не визнати таку націю?! Не вийде!!!

Ми - нащадки народу славного...
Ми є варті життя гідного.
Ще трішки... Туман у долині розвіється,
Хоч не раз ще наш люд слізьми вмиється.

Не злякати українців війною!
Не зморити народ наш пітьмою!
Не спинити цю переможну ходу!
Не здолати росії нас, їй на біду!!!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

"Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай..."
Спи, моя внученько. Спи, моя рідная.
Часи - тривожні... Скоріш засинай.

Вже небо - хмарнеє... Ворони - чорнії...
Спатки спокійно Тобі не дають.
Вставай, моя любая. Зі мною і з мамою
Поїдемо в дальнюю путь.

"Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай..."
Колеса вистукують... Пора - вечірняя.
Ми вже - у потязі... Татка згадай.

Тобі посміхаємось, а сльози котяться.
Як тяжко лишати свій край
Та Україною війна вогнем множиться...
Краще про це Ти не знай.

"Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай..."
Краків - чудовий... Польща - прекрасная.
Серця - в Україні! Ти знай!

Під цю гарну пісеньку знов засинаєш.
В Тобі, моє серденько, розраду маю.
Ти ще - малесенька. Мало що знаєш.
Співаю Тобі вже в чужому краю.

"Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай..."
Сльоза скотилася... Україна нам - рідная!
Про отчую землю й Ти пам'ятай.

Набрав свій ритм потяг. Нічка - безсонная.
Внучечка й донечка - навпроти очей.
Діти... Родина... Сторона рідная...
Скільки ж не спала за них я ночей?!

Знайомий вокзал... Перон... Ми - у Києві.
Ти - знову з татом і з мамою теж...
Дивлюся я в очі дочці і синові.
Люблю Україну й українців без меж!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Вітри на шматки рвуть струни душі.
Безжально шмагають, руйнують тіло.
Над Україною - закривавлені дощі.
Захисники стоять на варті сміло.

Хочеться сколихнути повітря словом.
Закричати вголос аж до хрипоти.
Де мрії ночували за видноколом,
Зажурено стоять українців хрести.

Пошматоване небо - мов на сторожі.
Руїни й пожарища випромінюють жах.
Знищити Україну - плани ворожі.
До волі крізь пітьму торуємо шлях.

Густа пелена цих днів та ночей
Вправно кує українську ідентичність.
Священна земля - не російський трофей!
Народ відчеканює свою величність.

Такого патріотизму не бачив світ.
Батьківщина зростила справжніх Героїв.
Проти московії повстав народний цвіт.
Йде боротьба. Ворог лиха накоїв.

Розійдуться хмари. Розпогодиться...
В жилах українців тече мирна кров.
Наша нація з попелу вкотре зродиться.
Хай живе до України незрадлива любов!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Так хочу вільного Неба!
Квітучо-красивої весни,
Нам війни, ох як не треба,
Теплом земельку огорни!
Хай все навколо оживе,
Ліси, гаї, глибокі долини,
Озерце і річечка пливе,
У білі сукні одягнуться калини,
Не хочу війни!
В ній гинуть невинні люди,
Хочу вільної весни,
Дихати на повні груди,
Хай земельку нашу
Вкриють запашні первоцвіти,
А солдати проженуть рашу,
Щоб Від страху нам не тремтіти.
П'янким ароматом весна обійме,
Верби розпустять свої зелені віти,
Мамина вишенька в саду зацвіте,
А нашим ворогам у пеклі горіти!

22.02.2023. С.М. Онисенко

Працюють вони дні і ночі
Здається, ці люди невтомні
Вони Перемогу наблизити хочуть
Тому й ґарувають на повну

Зробити це все нереально -
Для них таких слів не існує
Потрібно на вчора? - Немає питання!
Вони вам будь що «намалюють»

Для них це є спільний здобудок
Надати бійцям допомогу
Хтось скаже: Вони з цього мають прибуток!
Та вигода їх це лише Перемога!

Шиють і в’яжуть, готують смаколики
Все необхідне на нуль відправляють
Аби забеспечити наших соколиків
Які нашу Волю, щодня вигризають!

Задіяні діти і пенсіонери
Дорослі в роботі у декілька змін
Ці всі добровольці - вони Волонтери!
Це є українці! Низький вам уклін!
©️Лілія Ходус

Ми все здолаємо!
Ми не боїмося перешкод!
Ми свою неньку-Україну кохаємо!
Ми сміливий народ!

Навколо нас такі сади,
Така природа не звичайна,
Озера, джерела та річки,
І вся наша любов безмежна!

Село наше рідне, погляньте,
В нас теж є краса неземна,
Наше озеро Плесовель прекрасне,
І все навколо ожива!

Ліси, гаї і наші сади - бережімо!
Для нащадків своїх, для дітей,
Україну-неньку славімо!
Поважайте традиції, культуру та шануйте старших людей!

19.02.2023. С.М. Онисенко

Нумо, браття, всі - до бою!
Треба землю захищати.
Тих, хто прийшов з ворожбою -
Здатні ми перемагати.

Нумо, браття, всі - до праці!
З руїн встане Україна.
Жити буде, мов в палаці,
Тепер кожна в нас людина.

Нумо, браття - до молитви!
За Вітчизну помолімось.
Тим, хто з ворогом до битви
Став за неї, поклонімось.

Нумо, браття, всі - до пісні!
Лине серцем "Гімн України".
З росією - несумісні...
Начувайтеся ж, вражини.

Нумо, браття - до перемоги!
Мир хай буде в усім світі.
В нас назад нема дороги.
За Батьківщину ми - в одвіті...

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Найбільше українське свято - День Незалежності України.
З часу її проголошення минуло понад тридцять років,
Але й досі в нас діють московські релігійні общини.
Вони зомбують вірян, провокують до ганебних кроків.

Що роблять українці в тих російських церквах,
Коли поруч височіють благодатні українські святині?
Революції... Війна... Що діється в їхніх головах?
Чому вони опинились в отруйній релігійній павутині?

Як вціліли більше десятка тисяч ворожих парафій,
Що в воєнний час несуть небезпеку Україні?
Хто подбав про недоторканність чужих церковних мафій?
Хто допомагає їм тут існувати ще й нині?

москва багатьох людей затягнула в свої тенета.
Когось брала батогом, а когось і пряником.
Коли росія вбиває українців, руйнує чи летить на нас ракета,
Попи це оплачують грішми вірян - їх релігійним внеском.

Ми тоді вибороли собі волю і незалежність,
Але й досі стверджуємо, відвойовуємо їх у вогні,
Бо не всі наші люди збороли в собі російську залежність.
Саме через це гинули й гинуть наші воїни в борні.

Що роблять окупанти - російські попи в Україні?
Більше десяти тисяч їхніх парафій - тут.
Це - злодії, вороги в рясах, агентурні збоченці від росії тоді й нині.
Настала пора їх позбутись. Ворожа в них - суть!

Церковна російська православна структура
Оповила Україну, неначе спрут.
В захоплених лаврах, церквах й близько нема Бога, низька культура.
Це - кубло ворогів, вража література, зброя, багато моральних отрут...

Спам'ятайтеся, українці! Забудьте в ті російські церкви дорогу.
Подумайте про свою Батьківщину, дітей та онуків.
Пора нам всім разом йти рідній армії на підмогу
І назавше вигнати з України ворожих церковних фарисеїв.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Я мрію про світ без росії
Ця недокраїна, суцільна пухлина
Страшна, руйнівна, як природня стихія
Схилила нам нашу калину

Я мрію про світ без терору
Щоб згинули ті, хто прийшов нас убити
Сидіть би вам краще у себе в мордорі
Так тягне ж вас вічно війною ходити

Раніше я мріяла про відпочинки
Мандрівки собі планувала
Та зараз я мрію, щоб в наших домівках
Спокійне життя, як колись, панувало

Всі мають велику надію
Щоб наші бійці здобули Перемогу
Такі в сьогоденні у нас спільні мрії
Щоденно ми молимось Богу!

Я мрію про світ без росії
Щоб з мапи агресорка зникла
Хай обраний ними призвідник «месія»
Прийме смертоносний той виклик

Хай втіляться мрії в життя
Я так щиросердно бажаю!
росія вже впевнено йде в небуття
Весь світ цьому факту сприяє!
©️Лілія Ходус

Художник, напиши таку картину
Де сонечко, поля, луги і гори
Де процвітаюча і мирна Україна
В якій немає місця цій війні і горю

Художник, напиши для нас картину
Де всі щасливі, щирі українці
Де мати колисаючи дитину
Захищена й спокійна у своїй хатинці

Хай ця картина буде кольорова
Щоб не було на ній лиш біле й чорне
Нехай цей витвір славиться любов‘ю
Все інше згине, що було потворне

Художнику, створи таку картину
Щоб милувала око на тисячоліття
І коли стане вона старовинна
Щоб випромінювала мир, а не жахіття

Знайдись митець талановитий!
Який напише нам таку картину
Прохання витвір цей здійснити
Щоб таким автором пишалась Україна!
©️Лілія Ходус