Промовчу…

Твір:
Промовчу…

Промовчу, коли забракне слів…
Промовчу, коли горло стисне сльоза…
Промовчу, коли в серці клекотатиме гнів…
Промовчу, хоч у серці: буревій і гроза.

Та душу засипає снігова лавина
Криком, що злітає із холодних уст.
Серце поділилось - вмерла половина,
І лунає дзвінко той безжальний хруст.

Що мені зробити, як серце не палає
Й друга половинка - все кровить й кровить?
Ворог безсердечний палить і стріляє,
Половинка серця все болить й болить.

Ще би протриматися трішки, зовсім мало,
Дочекатись сонечка і весни тепла,
Щоб з війни вернулися і сказали: «Мамо!
Своїми молитвами ти Землю зберегла!»

Так, мовчу тепер я, бо бракує слів,
Та горло стискає пекуча сльоза.
Я серце латаю, щоб забути про гнів,
А сонце всміхнеться, як пройде гроза!

Марія Грушак. 31.01.2022р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Воєнні, Патріотичні В кожному рядочку тільки біль і гнів.

В кожному рядочку тільки біль і гнів.

Я дивлюсь на світ цей через призму днів.
В кожному рядочку тільки біль і гнів…
Виходу шукаю в лабіринті снів,
І шукаю захисту у прийдешніх днів.

В кожному рядочку тільки біль і гнів,
Якби ж то словами викопати рів,
Щоб туди загнати клятих ворогів,
Що вбивають українців – “названих братів”.

Все, що відбувається – це війна, війна…
Кров‘ю умивається лютий сатана,
Кров’ю умивається, сміється в лице,
Все ж попаде нелюд у своє сільце!

З появою світла – злі духи в вогні,
З появою ЗСУ – “хробачки” в труні.
Не можу писати, бо забракло слів,
В кожному рядочку: біль, сльози і гнів.

Свята проминули – не веселий спів,
Дзвони дзвонять гучно в просторах плаїв,
А в моїх рядочках тільки біль і гнів,
Бо кремлівський карлик геть оскаженів.

Так не буде завше, щоб народ терпів,
Буде й в моїх віршах веселий приспів.
Загояться рани всіх лісів, полів,
І розквітнуть маки на стежках боїв.

Марія Грушак. 19. 01.2023р.
Марія Грушак.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні, Про життя Ти можеш

Ти можеш

Ти можеш бути красивою,
Ти можеш бути вродливою,
Ти можеш бути приємною,
І робиш все недаремно ти.
Ти можеш бути веселою,
Ти можеш бути жаданою,
Ти можеш бути коханою,
І в сни приходиш нежданно ти.
Ти можеш бути звабливою,
Ти можеш бути прекрасною,
Ти можеш бути зрадливою,
І завжди віриш у краще ти.
Ти можеш бути безпечною,
Ти можеш бути вразливою,
І долю свою беззаперечно ти,
Зумієш зробити щасливою.
Ти можеш бути милою,
Ти можеш бути сміливою,
Ти можеш бути грайливою,
Тому по житті ідеш справедливо ти.
Ти можеш бути привітною,
І ти завжди є коханою,
І просто вмієш літати ти,
У мріях пташкою ранньою.
Ти можеш бути вірною,
Ти можеш бути нещасною,
І вмієш для всіх неймовірно,
Світити, як сонечко ясне ти.
Ти можеш бути найкращою,
Ти можеш бути єдиною,
Тому, що свята проводиш ти,
Завжди у колі родинному.
Ти можеш бути цікавою,
Ти можеш бути примхливою,
Ти можеш бути тендітною,
Бо ти завжди є привітною.
Ти можеш бути доброю,
Ти можеш бути хороброю,
Ти можеш бути загадковою,
Чиєюсь мрією випадковою.
Ти можеш бути неповторною,
Ти можеш бути проворною,
Ти можеш бути бажаною,
Найкращою в світі мамою.
Ти можеш бути загадкою,
В будинку керуєш порядком ти,
Ти можеш все поєднати,
Завжди по-своєму все сприймати.
Ти можеш бути ніжною,
Ти можеш бути грішною,
Ти можеш конфлікт залагодити,
І час так приємно проводити.
Ти можеш випромінювать ласку,
І всім дарувати тепло,
Ти можеш придумати казку,
Якої ще не було.
Ти можеш бути зворушлива,
Ти можеш бути здивована,
І мрія твоя не порушена,
Бо Богом ти поцілована.
Таких, як ти ніде немає,
Така, як ти гостей щиро зустрічає,
Ти – найкраща в світі жінка!
Все дуже просто – ТИ УКРАЇНКА!

15.05.2021.
ВІРА ДУКАЧ.
Віра Дукач

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Воєнні, Патріотичні, Про життя Осінній сніг із звуками війни.

Осінній сніг із звуками війни.

Я слухала дощ, я слухала зливу,
Дивилась в вікно на погоду мінливу,
Хотілось тепла, але всьому свій час,
В житті так буває у нас повсякчас.

Опадає лист осінній, кружляючи в танку,
З сумом дивлюся на ліс, сидячи на ґанку,
І краплинки дзвінко падають із стріх,
А в Карпатах наших випав перший сніг.

Осінній сніг в горах, то ще не зима:
Холоднішає, дощить і тепла нема…
Нам не привикати, це не дивина,
Напросилась гостя в гори крадькома.

Мабуть, пораділи би і старі, і діти,
Якби не ридали гуцульські трембіти,
Бо трембіти грають – тільки серце крають,
Із війни страшної хлопців повертають.

Як трембіти грають – тільки плач і сум,
Кров капає з серця: Буча і Ізюм!!!
Скільки буде пити крові сатана?
Люта і безжальна, проклята війна.

Зупинися, путіне, не безсмертний ти!!!
В тебе на росії теж стоять хрести!
Не бажала смерті нікому, а нині
Я б хотіла бачити пуйла в домовині!

Щоб вслухатись знову і у дощ, і в зливу,
Дивитись на внуків усмішку грайливу.
– О, Боже Всесильний, прожени сатану!
Поверни всіх додому, закінчи цю війну!

Нема сили терпіти, бо й роки вже не ті,
Завидую мертвим десь на самоті.
Я знаю не треба, я знаю, що гріх,
А в горах Карпатах вже сніг, перший сніг…

Марія Грушак 18.09. 2022р.

Марія Грушак

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Воєнні, Патріотичні А він упав

А він упав

А він упав, упав на полі бою,
Де донедавна ще трава була зеленою й густою,
Чийсь батько, брат, коханий він,
Він в мами був один-єдиний син.
Він був одна-єдина мамина надія,
Про щастя дітям кожна мама мріє,
І ось він впав і вже його нема,
І вмить волосся мамине покрила сивина.
Вмить розчинилась мамина надія,
І мама та незнає про що мріє,
Колись вона синочка так ростила,
Виховала, підняла на крила.
Але тепер, тепер вже жити їй несила,
Залишилась лише його могила,
Волосся мамине покрила сивина,
А на душі завжди холодна зима,
Бо сина забрала проклята війна.
І більше у неї нікого нема,
А мамі так сумно і важко,
Холоне у венах їй кров,
Ніхто зрозуміть вже не зможе,
Її материнську любов.

16.06.2021.
Віра Дукач.

Присвячую мамі Народного Героя України – Любові Шеремет!
Віра Дукач

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика, Патріотичні Любов і тепло – живодайнії ліки.

Любов і тепло – живодайнії ліки.

Журавлі відлетіли у сивий туман,
Сніг врочисто одягнув всі ялини,
А життя все крокує назустріч вітрам,
І чекає у вірі погожої днини.

Розпогодиться скоро, я вірю у це,
Будуть ночі зіркові і сонячні ранки,
З насінинки малої проросте молоде деревце,
Й наші внуки зустрінуть яскраві світанки.

Хоч кружляє у танку осіння зима,
Хурделить, замітає, в спину дихає грізно.
Засинає під снігом, щоб весною всміхнутись, земля,
І свою колискову наспівує ніжно.

Так, не хочу писати я знов про війну,
І про мир… Добре знаю, що скоро настане.
Я від себе думки неспокійні жену,
Від любові й тепла мерзлота вся розтане.

Від любові до Бога оживають серця,
Від любові й тепла наповняються ріки,
І усмішка любові так усім до лиця,
Бо любов і тепло – живодайнії ліки.

Марія Грушак 20.11.2022р.
Марія Грушак

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні Залишилось серце в родовід

Залишилось серце в родовід

Задивилось серце в родовід
Мужнього і сильного народу.
З прадіда і діда славний рід,
Що віки воює за свободу.
Не хились, калино, на вітрах,
Повертайтесь, журавлі, додому,
Бо героям не відомий страх!
Їхній дух в боях не знає втоми!
Хай громами сипле буревій,
Поспішають хмари небо вкрити.
Вшитих серці змолених надій
Нам повік в душі не загасити.
Розцвітай калино вишиттям!
Дай же, Боже, миру Україні!
Дякую героям за життя!
За безхмарне небо ясно синє!
Юлія Посполіта Левченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні День злуки

День злуки

Немов перемоги лавровий вінець,
Майбутнього міць і основа,
Хай стане день злуки всіх наших сердець
В єдину вервЕчку любові.
З’єднаємо руки і душі візьмім
В ланцюг непоборної сили,
Що кров’ю і потом соленим своїм
Герої безсмертні зросили.
Соборна і вільна! Безсмертна в віках!
Прекрасна моя Україно!
Сини перемогу несуть у руках,
А в серці – любов до загину!

Юлія Посполіта Левченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні Вищий, Боже, долю.

Вищий, Боже, долю.

Виший, Боже, долю ниткою міцною,
Хай не буде більше вузликів на ній.
Силою й завзяттям, волею стрімкою,
Щедро долі ниву радістю засій.
Хай пшеницю серця вороги не топчуть,
Хай вона зростає в мирі і теплі.
І у душах хвилі спокою хлюпочуть,
Без зітхань і болю на своїй землі.
Хай буяють мрії, воля цвітом квітне,
Вільним птахом лине у ласкаві сни.
Хай на Україні Божий мир розквітне!
Виший, Боже, долю і благослови!

Юлія Посполіта Левченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні Ми – Нація!

Ми – Нація!

Ми – нація! Нескорена! Незламна!
Нащадки волелюбних козаків!
І наша міць, і наша сила славна,
Мов вишиванка квітне між віків!
Ми проростаєм з попелу і крові!
Нас не спинити залпами ракет!
У наших душах зарево любові
Що затемняє тисячі комет!
Юлія Посполіта Левченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ

Категорія: Патріотичні

Промовчу…

В кожному рядочку тільки біль і гнів.

Ти можеш

Осінній сніг із звуками війни.

А він упав

Любов і тепло – живодайнії ліки.

Залишилось серце в родовід

День злуки

Вищий, Боже, долю.

Ми – Нація!

Сторінки

Архіви

Категорії