У душі біль і глибока туга,
Сльози ллються, мов потік води,
Трагедія, що торкається серця,
Відчуваємо біль, як велику бронзу.

Спогади про втрати і сумні дні,
Коли втратили своїх рідних та близьких ,
Україна, земля великих болів,
Втратила ,стільки світлих, людей дорогих.

Але в серці горить світло віри,
Мов вогонь, що не згасне й не впаде,
Україна, ти сильна і могутня,
Перемога твоя неминуча, як зоря на небі.

Люди твої, як воїни стоять,
За свободу, за правду, за мир,
І хоче ворог тебе знищити,
Ти вистоїш міцно, як дуби в полі.

Так нехай лунає голос усіх сердець,
Про єдину і неподільну.
І нехай твоя перемога , мир та спокій, принесе нам усім,
Бо, Україна ,ти сильна, моя рідна земля!

На тій землі, де лани та поля,
Від Криму до Львова, від моря до європейського міста,
Територія широка, таємнича і свята,
Де Київ, місто древнє, столиця рідного краю.

У Донбасі серце вугілля б’ється,
Де гірничі шахти глибокі як віки,
Співають лебеді на водах Дніпра,
Харків, велике місто, палац і краса.

На Закарпатті гори високі дихають,
Село та гаї, виноградні лози і піски,
Де Запоріжжя, з козаками славне,
Ліси Луцька, веселка і трави пишні.

Кожен куточок моєї України,
В серці моїм має своє місце,
Територія вільна, як вітер на степу,
Де гордо ми стоїмо, як на варті мрії.

Вільний народ, що стоїть на варті,
Українці сини й дочки славні,
Славна, ти в серці моїм,
Ти зберігаєш душу нашу могутню.

Козацькі криваві дороги,
Долі наших предків переплели,
Славетна історія, мудра й довга,
Ім’ям великих героїв озвіла.

Вільна думка, що не смириться,
Українська мова, мов соловей,
Виткана зі сльоз і крізь вогні,
Світить як зоря на вічній височині.

О, український народ, мудрий і сильний,
Ти в серці нашому завжди живеш,
Своєю культурою й традиціями,
Ти на всі часи вічно прославлений.

Слава тобі, Україно, моя мати,
За твою красу і за твою силу,
Ти зберегла в серці своїм палку,
Любов до волі й до вільної волі.

Народ вільний, українська душа,
Не склонить голови перед тиранією,
Боротимемось завжди за правду,
За право жити в країні вільній і гідній.

Нехай лунає голос наш спільний,
І світить сонце вільної України,
Ми будемо йти, як одна родина,
За мир і волю, за щастя й долю нашу.

Так нехай розквітає наша культура,
Вічною славою вітер здіймається,
І слово наше, як голос з небес,
Розноситься світом, мов крила лелеки.

Україно, моя рідна земле,
Ми завжди будемо тобі вірні,
І віддамо все, що маємо,
За твою велич і за твою славу вічну.

Україно, незгасна в моїй думці,
Ти джерело натхнення і сили,
Ми будемо завжди підтримувати
Твою красу, свободу і вільну волю.

Ти, моя земле, велика і вічна,
В нашому серці ти завжди живеш,
І ми з тобою разом у боротьбі
За мир і волю, за щастя й долю.

Нехай лунає голос наш спільний,
І світить сонце вільної України,
Ми будемо йти, як одна родина,
За мир і волю, за щастя й долю нашу.

О, згадаймо завжди нашу історію,
Славних предків, що віддали життя,
І будемо з гідністю й гордістю
Нести свій хрест у майбутнє високе.

• Твір:

  Україно моя, країно моя,
  Ти, як сонце, в синьому небі граєш.
  Твої поля золотом рясніють,
  Славетна земля, як в раю цвітеш.

  Твої ліси шумлять вічним співом,
  Дзвенять води, мов струни гітари.
  Україно рідна, ти мов казка,
  Щедрість і краса, як дива чарівні.

  Твої діти, мужні й сильні,
  Славлять тебе, свою рідну матінку.
  За волю й честь, за твоє добро,
  Ми підіймемося завзято, мов леви.

  Ти, Україно, в серці маєш,
  Любов найщирішу, найпершу.
  Ми будемо завжди з тобою,
  Бо ти наша доля, наша мати рідна.

• Твір:

  У сяйві зорів, в мріях вільних,
  Український народ, мужній й сильний.
  На батьківщині, на землі рідній,
  Перемогу він завжди здобуде в Батьківщині своїй.

  Серце вогняне, мудрість і сила,
  Тут наші герої, мов зірка в небесах.
  За правду, за волю, за кожну долю,
  Ми стоїмо разом, у єднанні , непереможні.

  У бурях війни, у неволі й біді,
  Ми встаємо вперед, мов леви на боці.
  За свободу, за честь, за український край,
  Ми боремося завзято, в серці маючи майбутнє світле і ясне.

• Твір:

  Україна, земля неньки моєї,
  Де вільні душі народу грають.
  Тут степи широкі, тут гори високі,
  Тут дзвінкі річки в долині співають.

  Від Карпат синіх до Дніпра могутнього,
  Тече суверенітет, мов потік.
  Тут пісня кобзарів лунає в небесах,
  Славить українців, їхні подвиги навіки.

  Патріоти наші, сильний наш народ,
  Серцем і душею вірний рідній землі.
  За волю й незалежність, за свою свободу,
  Ми боремося завзято, мов веслі .

  Та Україна це не лише земля,
  Це культура, мова, історія велика.
  Тут герої вічні, як великі сини,
  Ідуть вперед, не знаючи перешкод.

  Ой, Україно моя, ти край красуня,
  Де сонце сяє яскравіше ніж десь.
  Твій народ вірний, мужній і відважний,
  І вірить у світле, у кращий завтрашній день.

• Твір:

  Українці, народ вільний і смілий,
  Хто в боротьбі з лихом завжди стоїть,
  Серцем гордий, мов високий дуб,
  Та йому з роками не хитне клуб.

  Українці, мов хвилі великі,
  Що обминають камені й греблі,
  Не зламати їхнього духу,
  Бо в серцях мають вони вогонь святий.

  Земля туга, але родюча,
  Дарує щедро всім, хто пахарює,
  І кожен клаптик землі люблять,
  Бо цей народ , як наша ненька, мати-земля.

  Життя українця трудом сповнене,
  Та його доля - це боротьба й мрії,
  Пройде він через вогні й води,
  Щоб зберегти свою вічну свободу.

  І хай він завжди буде смілим,
  І хай не тремтять йому руки.
  Бо в серцях українців тече кров,
  Славетних предків, мужніх синів.

• Твір:

  У серцях гідних, незламних людей,
  Де воля несе світлий прапор свій.
  У сучасній країні , ми сильні, коли стали в бій,
  Україна вистоїть, немов дуб гіркий.

  На майдані Незалежності , де серця бились в такт,
  Лунали гасла, мов могутній дзвін часу.
  Незламність народу, наче стальний оберіг,
  Пройняла в душі, як вітрильник кораблю.

  З кров'ю і сльозами, та пам'яттю страждань ,
  Вкривались дороги відваги й надії.
  Із Криму в схід, де загорівся світанок,
  Тривалою піснею співає героям , як щебече соловейко .

  Але , на сьогодні , для країни важкі дні,
  Знову на порозі випробувань і складнощі.
  Але серця незламні, як сталеві обрії ,
  В них палає віра, як світанкова зоря.

  Ідуть вперед, несучи свою мрію,
  Спільно, рука об руку, на майбуття зірвати цвіт.
  Незламність – в цьому слові мудрість і сила,
  Україна, ти невгамовна, непокірна, крізь час велика.

• Твір:

  На полі світанку, де розквітає луг,
  Мрія про Україну, як пісня наша, туга.
  Серце в бур'яні, ритмічно б'ється вночі,
  Віршами виткана, мов вишивана вишивка.

  Золоті промені освітлюють поля,
  Дніпро тече своїм дивовижним шляхом.
  Кобзар в степу, ніжно лине мелодія,
  Ритмічна поезія, мов чарівний пташиний спів.

  Щедрий колосок, як струни гітари,
  В кожнім рядку тайна, як глибина у вогні.
  Мрія про Україну, як насичена зоря,
  Летюча, як ластівка, в світі кольорових вітрил.

  Струнки думки вплітаються в вірші,
  Ритмічна симфонія, мов весняний вальс.
  Шепоче трава, де пливуть ріки,
  Мрія — це мелодія, в її звуках відгукуються гори.

  Крокуючи стежками , країною своєю,
  Ми тикаємо ритми, як вишиванка барвиста.
  У кожному слові дзвенить кобзарська струна,
  Мріємо про Україну, в ритмі якої луна.

  Велика поема, мов танець племенючих вогнів,
  Де кожна строфа — це душа, що летить вгору.
  Мрія про Україну, в ритмі якої виграє час,
  Сплітаємо слова, мов весняний квітучий вінок.

• Твір:

  На вкрай землі, де хліб і мак весняний,
  Веселка гасне, як дим, серед війни.
  Відлуння кроків, туга в очах жінки,
  Війна в Україні – невідомий ліміт.

  Сплелась тканина зі сліз і відваги,
  Де кожен камінь – свідок відчаю.
  Серце країни в огні горить знову,
  Війна в Україні – біль і відсутність миру.

  Брат за брата встане на захист країни рідної ,
  Матері чекають, навіть не сплять цілі ночі.
  Але серце в них не знає без спокою,
  Бо любов їхня – як світло в темряві.

  Навколо стріляють слова і пулі,
  Лунає мовчання від тяжкого грому.
  Але в серці тут лунає лише молитва,
  Війна в Україні – це випробування любові.

  Нехай же весна знову осягає сходами,
  На поле вернуться великі патріоти .
  І знову буде в руках кожен хлопчина
  Нехай усі люди повернуться з неволі.

  Війна в Україні – біль наш і пекло,
  Але в щедрих серцях воскресне надія.
  Бо любов і сила – наш єдиний щит,
  І Україна завжди буде в світі жити.