Життя складне і незбагненне,
Таке незвідане, натхненне…
Воно є в кожному із нас,
Воно – це наш невпинний час,
Що не спливає, а біжить…
Нащо воно, й куди спішить?
Ми, живучи, щось відкриваємо,
Нові знання ми здобуваємо,
Щоб щось залишить по собі,
Існуємо ніби в боротьбі.
Змагаючись межи собою,
Життя ми звемо боротьбою
За краще місце на Землі,
Тому ми підлі всі і злі.
Чужих проблем не помічаємо,
Хоча ми знаємо, добре знаємо,
Що Бог любити всіх нас вчить
Як чесно, мирно – легко жить.
Ніхто уваги не звертає
І марно цінний час втрачає.
Чи зрозуміємо ми колись
Для чого на світі цім родились?

Людина-мисливець пильнує вас поглядом,
Вона помічає, коли йдете похапцем,
Вона зауважує кожен ваш крок,
Щоб провести вам життєвий урок:
Поки ваша думка снує десь у мріях,
Поцупить із сумки вона гаманець,
Якщо вночі пізно йдете по алеях,
Зненацька наскочить — тоді вам кінець,
Додому вдереться, гармидер влаштує,
Привласнить майно чи нахабно зґвалтує,
Нашкодить родині або ошукає,
На рідній землі сміття викидає,
Спаплюжить громадське, обкраде народ,
Нап’ється, дорожніх наробить пригод.
Чому і навіщо існують ці люди?
Не чинять добро і добра їм не буде!
Повернеться лихо до них на кінець.
А нам слід не звести урок нанівець:
Спіймати за руку злочинця й відтяти,
Руків’я ножа вночі пізно тримати,
Злодюгу вітати дулом рушниці,
Ґвалтівникові видерти зіниці.
Для наших дітей щоб зла менше зосталось,
Потрібно робити, щоб зло все каралось!

Серпень, 2023

Нехай панує безлад вдома
Й розкидані всі речі,
Нехай моментами утома
Ляга на шию й плечі,
Та щоб живі були й здорові
Усі, хто серцю милі
Щоб жили в злагоді й любові,
Й не упадали в силі.
Нехай на дворі будуть терни,
Зате на серці квіти
Хай всіх убережуть від скверни,
Й щасливі будуть діти.
Нехай тривога й суєта
Покинуть наші двері,
А війни, розбрат, марнота
Хай в книгах на папері.

Жовтень, 2021

Десь там гомонять голоси
і дитячий лунає сміх.
Там вирує життя,
але мова інша у них.
Ти знаходишся тут, на чужині,
і спокій твій забрала війна.

Мовчки обняв… дорогу бачу…
Не чую холоду, тепла…
Назад вертаюся… не плачу…
Сумна, збентежена, одна…

Ти там, я тут, із снів обійми,
Через роки той біль несу,
Нас поєднає вічність, прийме
До молодого вже стару.

Візьмеш в свою мою долоню,
Очима посмішку сипнеш,
Збентежусь, слова не пророню,
Ти ж заспіваєш, пригорнеш.

Твій голос, вдачу пам’ятаю,
І школу, й клас, і ті роки…
Не ношу квітів, не саджаю,
Пробач мене! Прости, прости.

21.05.2024.

До Роду свого я звертаюсь щоденно,
І дякую що мені місце знайшли.
В цей світ я прийшов під опікою предків.
І пам’ять про Рід мені далі нести .

Ще щира подяка батькам за турботу,
За дідову мудрість, бабусі любов.
І те що навчили людиною бути,
Слова їх я згадую знову і знов.

Я дякую Роду за їхню підтримку,
Яка відчувалась в найтяжчі часи.
Коли пропадало бажання до всього,
Підказки давали і далі вели.

Свій Рід я кохаю і дуже шаную,
Бажаю здоров’я і довгих років.
А предкам що в Ірії вже спочивають,
Для них слова теплі і гарні дари.

До Роду любов передам своїм дітям,
Щоб знали коріння своє крізь віки.
Традиції вчили і не забували,
В свій Рід не ганьбу,а лиш гордість несли

Як тільки нас не називали,
Хохлами, Бендери, Укропи.
Роками нам розповідали,
Що ніби то ми Малороси.

Нам землі багаті й родючі,
Боги дарували з любов’ю
Бо ми Українці безстрашні,
Народжені з вільною кров’ю.

І скільки б вони не старались,
Історію нашу змінити.
Козацького сильного духу,
Іще не вдавалось зломити.

Віками йде протистояння,
За волю, за землю,за спокій.
Бо завжди знайдеться нахаба,
Який панувати тут хоче.

З початку Русі і по нині,
Ми боремось проти свавілля.
І кров’ю залита вся наша земля,
Без війни не живе не одне покоління.

Я знаю настане той час,
Ми вистоїмо , знайдемо сили.
Щоб наші нащадки без грама жалю,
казали що ” Я УКРАЇНЕЦЬ.”

До Бога в звернутись хочу,
І у Рідних попросити.
Про велику допомогу,
Щоб прогнать ворожу свиту.

Всіх хто морди наїдає,
Хто продав людей довіру.
Попрошу тебе Перуне,
Знищити нечисту силу.

Хто за доллари зелені,
Продає життя і долі.
Всіх Морена їх покличе,
В підземелля гнить до скону.

Ті маєтки що нажиті,
На людській гарячій крові.
Не стоятимуть довічно,
Спалить їх вогонь Сварога.

Ой ви Боги справедливі,
Захистіть своїх онуків.
Від перевертнів проклятих,
Що народ ведуть на муки.

Хай Стрибог потужним вітром,
Рознесе всі їхні гроші
І жене продажні шкури,
В володіння Чорнобога.

Час Богам вернути силу,
Годі править Іудеям.
Повернути мир на землі,
Без мордатих мародерів .

тобою тішусь, небо
мій день сьогодні є
тобою тішусь, сонце
у дні сьогодні світло є
тобою тішусь, тишо
без голосів чужих
і без думок потоків
тобою тішусь, воле
тебе боюсь сполохати
тебе беру в обійми
тобою тішусь, воле
бо в мить оцю
ти є…