Будемо лікуватись далі

– Ну що ж, шановна пані, ви цілком здорова!
– Як це здорова!? Та я до вас 15 років вже ходжу!
– Ну знаєте, якщо вже так пішла наша розмова,
Дізнались ми, що чоловік то ваш – банкрут!
– І що із того? Люди ми не бідні,
Дозволити собі спроможні майже все.
У нас зостались заощадження солідні…
– Так, так! А я ж дивлюсь, що щось в аналізах не те!

Боксер

Я вийшов в ринг і дав по яйцям,
Але не вцілив навіть в них,
Стискав в кулак щосили пальці,
Намітив вдарити під дих.
І знизу думав аперкотом,
І джебом цілився у ніс,
Стікав уже десятим потом,
Зубами люто капу гриз.
Бив правою у ліве вухо,
Бив зліва в корпус під ребро,
Та де там, всюди було глухо!
Усюди результат – «зеро».
А потім я відчув зненацька,
Як він мене в щелепу б‘є,
І зрозумів, що бокс не цяцька,
Що бокс, напевно, не моє…

Я інший хочу придумати цей світ,
Де кожен день — це радість, не забуття,
Де мрії б’ють, мов зірки, в небесах,
Де любов панує, а не злість і страх.

Де календар не знає сліз і горя,
Де мир, як пісня, лине в кожну хору,
Де українці, як одна велика сім’я,
Допомагають, в серцях живе надія.

У світі, де доброта — це не мить,
А справжня сила, що може все змінить,
Де кожен радіє успіхам інших,
Де щирість — це ключ до сердець всіх тих.

Я мрію про ранки, що світлом горять,
Де кожен сусід — це друг, а не ворог,
Де в серцях небайдужість, мов сонце,
І кожен, хто потребує, не залишиться в тінь.

Нехай наші мрії, як птахи, летять,
Нехай доброта, мов річка, не спинять,
Де Україна — це край, де панує мир,
А надія в душах, як вічний мотив.

Я інший хочу придумати цей світ,
Де разом ми зможем все подолати,
Де кожен з нас, як зірка, сяє,
І в серцях любов, як вічність, палає.

Верёвка

Ты истинно правильный немец, голубоглазый блондин,
А я для тебя иноземец, с глазами цвета маслин,
Повезло, если череп твой верен и челюсти угол не сбит,
Но я за себя не уверен, я сразу по виду – семит.
Твой нос как у статуи римской – красивый, с горбинкой, прямой,
Как лучший образчик арийства, во всем безупречный, а мой?
Осанка твоя и сложение, достойны украсить портрет,
А вот у меня, к сожалению, подобных параметров нет.
Молочную белую кожу, затянет мундирный гламур,
Мою, но немного попозже, натянут на абажур,
Раскроят на клатч и перчатки, обложку на фотоальбом,
Которые ты без оглядки, подаришь супруге потом.
Я здесь в окружении таких же, несчастных созданий, как сам,
Просчитан, промерен, пострижен, и прибран к холодным рукам.
В твоем неживом зазеркалье, всё цену имеет и вес,
Такое знавали едва ли, ни дьявол, ни, демон, ни бес.
Отдельно горой чемоданы, отдельно – ремни и пенсне,
Все в дело пойдёт непрестанно, всё нужно великой стране.
Мосты и зубные коронки, из ртов изумлённых – долой,
И вместе с деньгами в сторонку, учтённые строго тобой.
Волос наших тоннами кто-то, тугие матрасы набьёт,
Навяжет носков для пилотов, верёвок хороших совёт…
Ты имя имеешь и звание, я лишь номерок на руке,
Ты можешь убить без раскаянья, а я – умереть налегке.
Уходишь ты вечером строго, чтоб снова прийти по утру,
А я в виде дыма густого, уйду навсегда сквозь трубу…
Уйду, но вернусь чёрным пеплом, просыпавшись сквозь небеса,
И свежим подхваченный ветром, забью твои рот и глаза,
Ты вкус распознав в одночасье, поймёшь, предаваясь слезам,
Что за извращённое счастье, придётся платить по счетам.
И я наконец упокоюсь, с росою под землю уйду,
А после, однажды весною, красивым цветком проросту,
Я знаю, что в толще верёвки, тобой заготовленной впрок,
На той, что повиснешь ты ловко, найдётся и мой волосок.

Анамнез

– Ви не соромтеся, кажіть сміливо,
Чи хтось в родині від пиятики страждав?
– Ну що ви, лікарю, усі були щасливі,
Пили собі, ніхто і слова не казав.

Наша буденність – стрічка новин, а між тим
трохи життя з епізодами свята
Наша буденність – твоє і моє полотно
краплями, точками – чорним, червоним
а між тим – кольоровим
Наша буденність – недоскладані пазли, відсутні деталі
те, що є, те і складаєм…
Наша буденність – стрілки годинників, мчать уперед або кличуть нас зупинятись
Наша буденність – тримати ангела на плеча́х, мати свій оберіг, промовляти слова до себе, до них
Наша буденність – моменти і миті
Наша буденність – ціла епоха…

Знахідка

Якось я знайшов валізу,
Повну доларів і євро,
І зважаючи на кризу,
Стало на душі приємно!
Але ж, треба відшукати,
Хто валізу загубив,
Став по світу я літати,
Без ліміту власних сил.
Відень, Будапешт, Афіни,
Монте-Карло, Куршавель,
На Сейшели і Мальдіви,
Віз круїзний корабель.
Був у Лондоні, Парижі,
Барселоні і Мадриді,
Професійно став на лижі,
Побував на Антарктиді.
Бачив статую Свободи,
І Лас-Вегасу вогні,
Чарівні столиці Сходу,
Посміхалися мені.
Вже нема де ставить візу,
Паспорт змінюю я знов,
Але власника валізи,
Я допіру й не знайшов…

Погана пам’ять

– Рятуйте, лікарю, щось сталося із головою,
Де був, і що робив, і з ким не пам’ятаю,
І люди з цього приводу сміються наді мною,
Як з цим зарадити собі уже не знаю!
– За те, що сталося себе не треба краять,
Займіться спортом – боксом чи дзюдо.
– І що, у мене стане краща пам’ять?
– Та, ні за те сміятись не наважиться ніхто!

Дядькова порада

Дядько Іцик був кмітливим і багато чого знав,
Тож малих і ще сопливих він племінників повчав:
– Якщо хтось стає до танцю, ти до танцю теж ставай,
Якщо хто сіда до чарки, теж чарчину наливай,
Якщо хтось співає поруч, разом з ним бери співай,
А якщо хтось йде до праці, ти йому не заважай!

Годі слухати прогнози, вірити у гороскоп,
Час згадати про чертоги ,що колись створив Сварог.
Коли викував він зорі ними небо освітив.
Так з’явились і чертоги із шістнадцяти створінь.

Ці чертоги мають силу і у кожного своя,
Хто в який час народився, те й отримав собі в дар.
Все розкажуть про людину,про характер і життя.
І який Бог захищає від народження дитя.

Якщо твій чертог є Діва,
Ти неначе броньовик.
Не беруть тебе прокльони,
Не боїшся темних сил.

А якщо в чертозі Вепра,
Народилося дитя.
Буде впертим, самостійним,
Лідер, що іще сказать.

Далі на підході Щука,
Це гармонії чертог.
Щуки люблять все спокійне,
Тільки не переполох.

Випливає красень Лебідь,
Це чертог для добряків.
Завжди йдуть на допомогу,
Не шкодують часу й сил.

А Змія, хоча й холодна,
Вміє вірно полюбить.
Але є у них й недолік,
Страх самотніми прожить.

Про Ворону ця вся в праці,
Завжди плани в голові.
Не поседить і на місці,
Життєрадісні вони.

Далі час згадать Ведмедя,
Цей чертог для мудреців.
І здоров’я теж нівроку,
Не боїться бід в житті.

Також є розумний Бусел,
Це найкращий сім’янин.
Добрий у біді не кине,
Вірний друг на всі часи.

Сірий Вовк кому дістався,
Ці у пошуку весь час.
Розкопають всі секрети,
Про життя навколо нас.

А Лисиця дуже хитра,
Навіть справжній дипломат.
Вміє складно домовлятись,
Для без бідного життя.

Ну а Тур,це трудоголік,
Тягне все життя як бик.
Не здається він ніколи,
В кожній справі майстер він.

Далі ми згадаєм Лося,
Як же його описать.
Обережні, горді люди,
Рідко можуть довірять.

Потім Фініст ясний сокіл,
Ці з проблемами на ти.
Бачили багато, всього,
У буремному житті.

Про Коня що тут сказати,
Це енергії чертог.
Витривалі, вірять в себе,
Позитивний склад думок.

А Орел він має стержень,
Захисник і опікун.
Допоможе всім у скруті,
Розум теж не оминув.

На останок чертог Раса,
Всім цікавляться вони.
Інколи і безрозсудні ,
Екстремали у житті .

Всіх згадав хоч не по черзі,
Час вертатись до свого.
В цих створіннях сила й мудрість,
Закодована давно.