Дитинство моє ,як бабусина казка,
В той світ повертатися хочу завжди.
Так шкода що він тільки в снах і уяві,
Ці дні безтурботні не знали нудьги.

У літку босоніж із самого ранку,
Біжиш по траві, ноги миє роса.
В обід із дрючком наче лицар безстрашний.
В садку ведеш бій із кущем бур'яна.

А двір з господарством завжди небезпечний,
Корова рогата, і гуси шиплять,
Без захисту діда його не перейдеш,
Бо дід вміє з ними всіма розмовлять.

Узимку коли все завалене снігом,
То ліпиш із дідом сніговика.
А ввечері грієшся на теплій печі,
Бабусин пиріг з молоком упліта.

Тепер тільки згадую справжнє дитинство,
Ночами боявся в пітьмі Бабая.
Під ковдрою тихо собі ворушився,
І мріяв що скоро вже виросту я.

Все відлетіло ---
і птахи, і осінь,
Зникла давно вже
молодість, пішла,
Слідом у спогади
іду дзвінкоголосі ---
Краси та ніжності,
душевного тепла.

Бреду по снігу
і босоніж росах,
Любуюсь осінню
і квітами весни,
В дощах, серпанках,
у травневих грозах
Роки минулі
кращими були.

Я повертаюся
щомиті в ту годину,
В обіймах вітру
берегом іду,
І до ліска, в поля,
до гаю лину,
Усе покинуте
у спогадах знайду.

10.12.2023.

Симоненко писав вірші
Просто так..
А я скажу, що любити в цім світі..
Буде тільки дурак!

Симоненко справді хороший поет
Показав кохання, зобразив той портрет
Але передав всю атмосферу, у своїх віршах
Мені ще до нього далеко.. Браза..- це факт!

Але він писав про обіди, про сум та радість в очах
А я лиш зображу свою біль..
У моїх темних ночах.

Я передам інформацію
Яка була жахлива
Але не зроблю їй боляче
Я ж не критина!

С мыслью одной всю жизнь живешь:
«Когда же взрослым быть начнешь?»
Годы летят, бьют глаз и бровь,
На темечко влезает лоб.
Мышцы не те, кожа не та,
Лицо морщина рассекла.
Живот круглеет с каждым днем,
Таблеток больше уже в нем.
И не от снега голова
Белой издалека видна.
Используешь все меньше бег,
Походка стала тяжелеть.
Становится ленивей взгляд,
В сторону тех, бежать кто рад.
Быстрей вращается планета,
Но лишь укачивает это.
Мысль тяжелеет с каждым днем,
Чаще вопрос «Зачем живем?».
Дети не дети - все в делах,
Их с каждым днем сложней понять.
Внутри такой же, как они,
Внешне лишь кажешься другим.
И мучает как их вопрос:
«Когда же взрослым быть начнешь?..»

03-01-2023

Мені казали - кинути курити!
А навіщо?
Якщо мені, і справді
Стало легше й краще жити

Та закинь ти це!
Подумай про здоров'я
А що чекати та й боятись
Якщо ми скоро здохнем?

Ми вмремо ще не скоро
А може й навіть завтра
Тому бери, лови момент
Поки грає драма

А якщо вже й вмремо
То більше не закурим
А якщо залишимся
То зробимо окурок!

На день народження
Лише одне бажав..
Стати футболістом
Мати великий чемодан..

Бути при грошах
Міняти всіх дівчат
А тепер я виріс, зрозумів
Що я вже, старим став.

Так, я не вивіз конкуренцію
Якби больно не звучало
Але прокидався в 8
Поки інші спали

Ходив на треню
Коли всі бухали
Запитавши - "чи ти куриш?"
Гордо відповідав - "я не вживаю."

А зараз я сижу та інколи сльозу пускаю
Та інколи питання, сам собі кидаю.. :
Чому я знову..
Мрію відпускаю..?

Ось і закінчився цей рік.
Було боляче, був тільт..
Але ніколи я не вішав ніс
Тому що легко переніс..

Мені давали ніж у спину
Мені робили справді біль
Але я той
Хто дав усім відпір!

Мені казали я талант
Мені робили компліменти
Но тихо у кімнаті, там..
Я плакав, дивлячись на дверку

Я думав, що кохання получив
Я справді, думав що щасливий
Але у жовтні місяці
Мене чучуть відшили.

Я літо це провів в атаках
Ні, не в ракетних, а ось тих крилатих.
Вони вбивали кожен день
А я ридав, благав, дожити новий день.

Цей ворог нам зазнав біди
Убив багато мирних, та старих.
Але ми помстимося, я обіцяю!
Не так швидко, але здолаю!

Ну Боже, милий, ти єдиний
Ну дай же миру тій родині
Яка чекає перемоги
Чекає батька із окопи..

Також літом, ми частенько веселились
Забували про солдатів, яким хочаб помитись..
Я був в Карпатах, я відпочивав.. все круто!
Але мені все ж боляче було..
Тому що я кохав.. - і це опинилось тупо!

На новий рік, я хочу лиш добра
Можна без бабла
Але з коханою
Щоби вставать щодня.

Добитися нових всіх цілей
1 мільйон в тік тоці - мрія
Популярність, тачки, слава
Все моя, я крикну БРАВО!

Надіюсь я найду ту саму
Не щоб з грошима, щоб з коханням
Щоб раділи кожен день
Маючи купюри із грошей

На кінець скажу одне!
Цей рік був начебто, лиш день.
Пройшов так швидко..
Як метро - пролетіло у депо!

Надіюсь 24 рік, буде кращим
Покажим уродам, що ми не ледащі!
Засуним ножиком у пащі!
Щоб страждали ці паскуди, від нашої спільної праці.

Кажу досить лежати
Пора вже вставати!
Але ногу за ногу
Та й буду дальше лежати!

Я буду лежати
Та лиш мрію кидати
Що захочем м5
На київську трасу, загнати

А загнати лиш зможем
Болта у стіну
Бо поки 3.14зджу
Нічо не встигатиму!

Я завтра стану кращим!
Говорю кожен день
О котрий раз, о котрий раз
Я кажу знову - "лень!"

Нарешті.. Нарешті
Біла полоса.!
Я знову щасливий
Вона всім відмовила, а мені радісно крикнула - "так!

Я не вірю..
Але я що нині щасливий..?
Я встав на ноги
Та буду знову кмітливий..?

Я буду радіти цим світом
Як маленька дитина..
Як мати любить сина
Як патріот ту калину?

А потім будильник
О 8 дзвенить!
І прокидаюсь, я втомлений
В цю кончену мить!

До успіха, нам ще далеко!
Щоб взять корону та сказать
Що я король, ви королеви
Зарано мрію, цю нам закидать!

Добитися нам буде важко..
Ми будем падати й вставать
Але ніколи, нам не буде страшно!
Щоб на ноги, заново нам встать!

Нам буде боляче
У мене будуть рани
Але я буду той!
Хто побудує драми!

У нас найдуться хейтери
У нас будуть проблеми
Але я буду той!
Хто зробить з них дилеми!