А в небі так курликають птахи…

Провісники натхненної Весни…

З очей своє волосся приберу,

Я витру сльози, з пам’яті зітру!

Я ще в тривозі, скоро стане ніч…

Та чую серцем я пташиний клич!

Так журавлі курликають між хмар…

Сум пропадає, манять звуки чар…

Хоч вибухом здригнулася Земля,

І страхом ціпеніє вся рідня –

У небі, десь, курликають птахи –

Провісники щасливої Весни…

Холодний вітер знову налетів,

Не можу підібрати рядки слів.

Так поривається моя душа…

Так серце лине до птахів, Весна…

Прокидаюсь вночі, ще дрімота…

Душу давить безжальна скорбота…

Де я є!? Ще жива, виживаю…

Буду далі, чи ні, ще знаю.

Ніби Світ догори обернувся,

Може це лише сон…я проснуся…

Паралельності вимір вражає!

Може буду, чи ні, ще не знаю.

Наче час на Землі зупинився,

Це, як кадри з кіно,- душа кличе…

Я жар-птицею знов обернуся,

Чи покину цей Світ, чи лишуся?..

Тиша в небі…зорі я не бачу,

Не лунають птахи – туги паща…

Думки мозок весь час роздирають;

Сенс життя, де ти є – Господь знає!

Ох, Росіє: не брат, не сестра…

Чи тужила за нас душа!?

Чорна хмара, небесна накриє –

Не злетиш, відпадуть твої крила!

Це початок: не плач, не стогни…

В тебе путінський вождь в голові,

Разом з ним всю розплату тримай!

Ох, Росіє: не плач, не ридай!

І реве, і стогне Дніпро…

Українська Весна…Розцвіло…

Зацвірінькали в небі птахи…

Ми злетіли, а ти у багні!

Це розплата за кожну сльозу:

За тридцяті, як їли траву.

Ти пройдеш наш кровавий шлях,

Українська душа, наче птах…

Духи роду, всі предки волають,

Справедливості хочуть, благають!

Ти отримаєш все і по вінця,

За кроваву сльозу українця,

Ох, Росіє: не плач, не стогни!

Пришла карма: прощай, пропади!

“Борітеся і поборете!” –

Ці вічні, пророчі слова…

Шевченко наш, ти знав наперед!

Боліла вкраїнська душа…

Докладно тобою описана –

Москвинська загроза чуми.

І з болем так гортаються

Сторінки цієї війни.

Отож, бо піднімемо голови –

Нащадки самого Творця!

Ми зможемо! Переможемо!

Доб’ємо із пекла вужА!

І збудеться, як написано:

Ми Воїни Світла, Весни…

Під крилами Ангелів встоїмо!

Згорить вся чума у вогні!…

Лукашенко не “батя”- ти зрадник!

Білоруська земля, як заказник.

Ти дозволив нас взяти в кільце –

Тож тримай на подяку слівце!

Ти наступний зі списку проклятих,

А ми здатні навалу втримати!

Невідомо твоїй голові –

Збереже нас Господь на Землі!

Наші воїни, люди, солдати –

Переможемо! Є що втрачати!

Найдуховніша нація в Мирі,

Не покине нас Бог, бо ми щирі!

Долетить і до тебе привіт –

Зі свинцю надшвидкий переліт:

За Костопіль і за Полісся,

За наш край, за нашу пісню!

Наче звір ворог в злобі лютує,

Поливає свинцем…бомби в ряд…

Моє серце в крові помирає,

КИЇВ рідний, моє сонце-град…

У вогні мерехтять хмарочоси…

Люди зрання ридають, кричать…

Московит валить хати в покоси,

КИЇВ рідний, моє сонце-град!

Князь Великий стоїть, споглядає:

“Що творить над Дніпром сатана!?”

Охрестив Київ-град, серце крає!

Його діти, його сторона…

Божа Матінка Світло відкрила

І в обіймах зігріла людей…

У ХРИСТА порятунку молила,

Київ-град переможе тепер!

Ви – наші леви! Ви – наші спартанці!

Ваш дух свободи, ваш патріотизм…

Спасибі Вам, що ми проснулись вранці –

Разом поборемо російський шовінізм!

Що буде далі!? А далі буде Світло!

До Ваших ніг летітимуть квітки…

Ви врятували Київ – вічне місто!

Вам лаврові надінемо вінки.

Засяють воїни у світлі Господа,

Свята Марія Вас обереже!

Ворог не пройде – ми зупинили гаспида!

Весна в повітрі, закінчилося все!

Прощай Росія, тепер ти в ізоляції,

Бо злобний карлик погубив тебе!

А ми розквітнемо, бо ми є вільна нація!

З нами Господь і Він нас проведе!

Непереможні, мусимо встояти!

Бо бережуть нас Небеса!

Захищені могутнім променем,

Не подолає нас лиха орда!

Ми ще живі – немає паніки,

Вискал звіриний відкриває лик.

Хай Світ побачить весь справжній замисел,

Як українська земля горить.

Звіру втрачати вже більше нІчого,

Бо жде розплата, він знає це.

Землі збирає, бо хоче більшого,

Хай Світ побачить справжнє лице!

Китай, Європа, США, Канада –

Сьогодні нас, а завтра ВИ!

Якщо не спините із пекла гада –

Буде горіти Земля в вогні.

Йому начхати, в душі диявол!

Уся Росія живе в пітьмі,

Йому плювати, він має намір –

Правити Світом, чатуйте всі!

Не імператор і не володар:

Старий, безумний комуніст.

Прощай Росіє, нема свободи,

Тебе здолав власний чекіст.

Ми – Україна, ми – народ єдиний!

Духовна нація, що волю здобула!

Хай Путін хоч на місяць виє,

Нічого вже не змінить – все дармА!

Ми – нездоланні, ми – непереможні!

Знайдемо вихід зі складних кутів.

Хоча накрила нас комуна чорна –

Прорвемося, бо є достатньо сил!

З нами Господь, і з нами правда!

Ніхто й ніщо не змінить долі хід.

Росіє, вас чекає карма:

Вселенська ненависть, закриє двері Світ!

Дух рабства – назавждИ у ваших генах,

Свобода – що ви знаєте про це!?

Водиця, а не кров тече у венах,

Проґавили свій шанс – от і усе!

Піддалися ви купці кадебістів,

Немає у вас лідерів нових,

Нємцова віддали на розстріл вбивцям –

Нащадки не пробачать

гріхів тих!

Ніжний провісник Весни…

Імпульс земної краси…

Ти пробивався крізь кригу,

Був у обіймах зі снігу…

Вже дочекався проміння –

Розворушилось коріння!

Що за творіння чудесне!?

Незвичне, мов промінь небесний!

Що не кажіть – крига скресне!

ПерейдемО перехрестя.

Люди країни,- повірте!

Ми у молитві – звір зникне!

Хоч він міняє гримаси –

Та пропаде, хай з ним трясця!

Світла не спинить, ніколи!

Ми Божі люди, вже скоро!

Ніжний провісник Весни,

На українській землі…

Вісник Небесного Світла,

Сила Господня Всесвітня!