А знаєте, вирішив я одружитися.
Скоріш за все, то в мене не любов.
Просто не знаю, що зі мною трапиться,
Чи буде шанс на це у мене знов.

Життя на смак я майже і не спробував.
За чимось вічно біг. Навіщо? Вже не памʼятаю.
Зараз все те, що пережив я до війни,
На нуль помножено, його не відчуваю.

Чи встигну я насолодитися життям?
Навряд чи хтось про це мені розкаже.
Смерть ближче нареченої до мене.
Зрадити смерті я одруженням бажаю.

Смішно, адже для мене виконати обіцянку:
«Допоки смерть не зможе розлучити…», -
Зараз найлегше із усіх завдань,
Бо набагато найскладніше жити.

Тут на «нулі» життя не коштує нічого.
Та саме тут цінність його і відчуваєш.
Прискорюєшся. На швидкості відчути смак життя,
На що уходять роки, встигнути бажаєш.

Ризик загибелі не зігріває кров.
Адреналін вже взагалі не виділяє.
Життя. Життя наразі більше збуджує.
Ризик життя вперед мене штовхає.

Як правильно? Я вже не думаю.
Складеться як? Не варто і загадувати.
Просте бажання: якщо втрачу я життя,
Про мене хтось з любовʼю буде згадувати…

15-08-2023

Вже жах не від того,
Що там десь стріляють,
А більше від того,
Що люди звикають.

Буденна подія,
Звичайна то справа
По Запоріжжю
З С-300 стріляли.

Нікополь, Марганець
Бʼють з артилерії.
Навіть містянам
Не торкає нерви це.

Майже щодня
У Херсоні є обстріли.
Емоцій немає,
Не сприймається гостро вже.

Обстріл Одеси
На цикл зайшов -
Пляжний відкрито
В кінці літа сезон.

Вже взагалі
Не розрізняється,
Де, що, коли
У війні відбувається.

Йдуть некрологи.
Їх не помічають.
Вже і до них
Люди звикають.

Жахливо.
Вʼїдається в душі війна.
За звичку стає
Руйнування життя.

Повні саме тому
Кафе й бари,
Що тилом
Звичка війни управляє…

14-08-2023

Сжимается лицо
Морщинами от боли.
Живем в предчувствии какой-то
Огромной катастрофы.

Нас то ли за руку, а то ли за нос,
В болота завели,
И там оставили нас те,
Кому доверились.

В болоте вязнем, в дрязгах,
В бессмысленной борьбе -
Не из болота лезем,
Грызем горло себе.

За что-то зацепиться бы,
А мы друг друга топим.
Нам путь искать, а мы
«Сусаниных» все ловим.

Искать тех, кто поможет,
А не искать виновных.
Найти того, кто сведущ
В этих тропах болотных.

Ведь не плывем по морю,
А по болоту лазим.
Не капитан нам нужен,
А тот, привык кто к грязи.

В грязь окунутся все,
Кто из болота выйдет.
Не выйдет тут отделаться
Лишь верой и молитвой.

06-12-2023

Як ввести заборону на дурниці,
Що дозволяє собі влада говорить?
Чи їй вже все одно і розуміє,
Біля розбитого корита що сидить?

Як можна так? Ви подуріли? Ви серйозно?
Росія йшла з Донбасу й обговорювала Крим?
Лише тому, що так не думав Джонсон
Подовжили ми жити у війні?
Язик як повертався у вас в роті?
Як будете дивитись в очі тих,
Хто втратив рідних в Маріуполі, в Бахмуті,
В інших місцях за півтори роки війни?

Що ви верзете? Ми вже пережили:
«Знали про те, що буде в нас війна».
Знавці, пальцем що не поворушили,
Щоб збудувати хоч одне укріплення!

Ви що? Деморалізацію поставили за ціль?
Від цього легше ваше існування.
Чи певна вада є ваших мозків?
А всі промов дурниці в цьому покаяння?..

Це було зовсім нещодавно.
Кличить туди памʼять весь час.
То була точка неповернення,
В «як було до війни все в нас».
Стамбул… В домовленостях тих,
Був проблиск миру й перемоги.
Там все лунало тим, що всі
Повернуться скоро додому.

Але… Трикляте те «але»!
Стамбул в росії не сприйняли,
Засуджували делегацію
Російські телеграм-канали.
Мединський довго вибачався -
Наче «невірно зрозуміли».
З політики швидко пішов -
Зайнявся справами своїми.

А в Україні Буча стала
Мейнстрімом відмов від перемовин.
І постає тепер питання:
Повʼязані Буча і Джонсон?

Шоу дурниць й засмучення повʼязані.
Кількість зросла деморалізуючих промов.
«Не вистачає військ… треба мобілізувати…
Залужного змінити… в армії совок…
Потрібен референдум… краще вибори…
Краще усі нехай ідуть на фронт…»
І, одночасно, «треба працювати,
І для ЄС провести купу нам реформ…»
«Треба по 20 тисяч мобілізації на місяць.»
Прекрасно знаємо тепер скільки загиблих у війні.
Це означає щонайменше 10 тисяч гине
Або поранені із категорії «важкі»…

Як збуджує до бою інформація!
Як хочеться усім йти на війну!
Ще про корупцію третина всіх новин,
Щоб зрозуміти, куди податки йдуть…

Боже, яка все ж маячня у інфопросторі?!
Дурниці як промов заборонити?!
Зробити, щоби всі, кому влада дана,
Боялись все ж їх говорити?..

30-11-2023

***
Нет никакого настроения -
Наружу лезут ощущения.

***
Вопрос сегодня задаем:
«Куда стоим?» - а не идем…

***
Смеяться хочется, но лезется на стену,
И не от хохота наружу лезут вены.

***
Желание - чтобы страна
Такая как в речах была…

***
Нам больше не дают, чем обещали.
Такие времена настали.

***
О результатах контрнаступления Украины

Пора бы закатать губу и рукава.
В конце концов в стране идет война!..

***
Запоздалая реакция на сообщение в телеграмм-канале «Генерал СВР» о смерти путина

У «Генерала СВР»
Умер любимый тамагочи,
Которого назвал он «путин».
Смешно? Да в общем-то не очень.

***
Б-г к миру

«Ты раковый больной войной!
Не знаю делать, что с тобой…»

***
Война: «Продлевать будете?»

«Продление - десять жертв в час.
Устраивает цена вас?..»

***
План мобилизации

Как бы так всех мобилизовать,
Никто не шел чтоб воевать?

***
Коль глотки б перестали грызть,
В войне бы стало легче жить…

***
О сводке с фронтов (почти по Булгакову)

«Сделай загадочное лицо, дура!»
Сейчас такая партитура.

***
Нет, мы не стонем и не плачем.
Мы просто так себя иначим!

05-12-2023

ХАЙ МИКОЛАЙ ВДАРУЄ ПОРЯТУНОК

Хай Миколай до кожного прийде́
І принесе́ в дарунок ПЕРЕМОГУ,
Хай МИР, що в нас забрали, поверне́,
Й віддасть орді усю нашу тривогу.

Нехай прине́се втіху для всіх нас,
Хай радістю він кожного наділить,
Хай в цюю мить війни добігне час,
І від недуги кожного хай зцілить.

Нехай орді до нас закриє шлях,
Наза́вжди щоб вони про нас забули,
Щоб всюди майорів вкраїнський стяг,
І солов’їну щоб усюди чули.

Щоб Миколай усюди завітав,
І залишав для всіх в дарунок тишу,
Ще й кожному щоб захист залишав,
Війну нехай наві́ки заколише.

Нехай зайде й до наших ворогів,
Хай пелену з очей їх познімає,
Щоб ми не знали пут і ланцюгів,
Нехай від цьо́го нас оберігає.

Відвідає нехай захисників,
Їм Божий захист лишить у дарунок,
Прине́се те, що кожен з нас хотів,
І від орди вдарує порятунок.

05.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000245

А в голове мысли сношаются,
Не могут лишь родить,
Что делать, и в войне как дальше
Необходимо жить.
Что правильно, а что не верно,
Кто прав, и кто не прав,
И кто на что в этой войне
Имеет больше прав.
Сходишь с ума ото всего,
Вокруг что происходит.
И если только успокоишься,
Тебя война находит.
Вытягивает ото всюду,
Где б не пытался скрыться.
В каких мечтах бы не летал,
Придется приземлиться.
Повсюду ощущаешь клетку,
Ту, что в болоте тонет.
В безрадостную безысходность
Война мысли заводит.
И от того дьявола бал
Пирует в голове,
И мысли спорят меж собой:
Война иль жизнь длинней?..

12-08-2023

Еще в начале двадцать третьего
Мир относился к Украине,
Словно то пешка проходная,
Ферзю та, что ровна по силе.

Но заблокирован проход,
Стоит теперь без продвижения,
А игроки ходы обдумывают,
Для партии ища решения.

И думают: «Пешкой пожертвовать
Ради чего-то впереди?
Иль всё же оживить позицию,
Чтобы в ферзи пешке пройти?»

При том никто не понимает,
Что от противника им ждать.
Ни жертву пешки, ни спасение
Себе не могут просчитать.

«Партнеры» пешкою играют
(Хотя давно партнерство это
Со стороны напоминает
ЛГБТэшные сюжеты).

Пешке кричат: «Чего застряла
И не идешь снова в ферзи?
Тебе чем больше помогаем,
Кричишь ты больше «помоги!»

Ещё чуть-чуть - станешь ферзем.
За это нас благодари!
Сделали ставку на тебя,
А ну, давай, вперед иди!

Противника со все сторон
Мы прессингуем на доске.
Боясь, тасует он фигуры.
Что на краю стоишь в тоске?!»

Пешка в ответ: «Спасибо, братцы, -
Пальцы в кармане в крест сведя -
Передо мною слон стоит.
Сильней намного он меня.»

«Так бей его!» - «В лоб не могу,
Бью только я наискосок.» -
«Так обойди» - «А вот ходить,
Могу я только прямо в лоб.

Как бы не выглядела б пешка,
Как не была б она сильна,
Сама убрать слона с пути
Пешка не сможет никогда!

Когда была я проходной,
Больше тогда вы помогали.
Хотя сегодня в подкреплении
Гораздо больше я нуждаюсь.

«Какая вредная ты, пешка.
И так не так, и то не то.
Вперед кричим - слона впрягаешь,
В обход - кричишь «неправильно».

Скажи, спасибо, что тебя
Не разменяли мы в начале.
Хотя пока сами не знаем,
Что сделаем с тобой в финале…

Мы тут фигуры по доске
Ради тебя переставляем.
Давим вовсю. Но благодарность
Мы от тебя не получаем.»

«Движения ваших фигур,
Позицию не оживляют.
Мое безвыходное положение
Больше они усугубляют.

Фигуры двигаете вы
Не для позиции совсем.
А чтобы было меньше видно,
С ходом у вас куча проблем.

Боитесь вы и мат поставить,
Боитесь даже брать ферзя.
Кругами водите фигуры,
Не задевать чтоб короля.

Противник, вон, вовсю кричит:
«Тут хорошо всё у меня.
Сдавайтесь. Партия проиграна.
Для вас тут максимум ничья.»

Но все ж ладью готов отдать
За мое поле, за меня.
А вам, смотрю, и то сгодиться.
Хотя тогда будет ничья.

Вы ждете следующую партию,
Где пешки снова станут вряд.
На мировой доске политики
Хотите позже вы сыграть.

А в этой партии на жертву
Меня пытаетесь толкнуть.
При этом очень надо вам,
Чтоб выбрала сама сей путь.

Но мне-то точно всё едино,
Мне на доске не появляться,
Коль даже за ферзя противника
Придется в партии отдастся.»

Пешка имеет силу пешки,
Близка к ферзю б как не была.
Чтоб удержаться на доске,
Помощь других фигур нужна.

А тут цугцванг. Ходов все меньше,
Чтоб пешке жертвою не стать.
У пешки выбор не большой -
Только решение и ждать…

04-12-2023

За що вооють наші браття
За мерседеса чи Порше?
Та ні, за ту всю владу
Що гроші по цей час краде.

У нас війна лише для бідних
Хто гроші мав, давно десь там
А ті хто пенсію, по 3к лиш гідні
Сидять під обстріли гранат

Чому ті бідні, що не мають коштів
Живуть під звуками гранат
А ті бандити, що при владі
Купляють новий Порш Макан

І скажіть що це все рівно
Одні лежать і роблять їм массаж
А інший той в окопі бідний, чекає знову свій наказ!

Чому ще досі, в Києві кладуть бруківку?
Чому ще досі, строїть ці мости?
Коли в окопі наші рідні
Сидять без їжі, ці всі дні.

Чому, коли привозять воїна, плаче лиш рідня?
А не депутати, які крадуть щодня..
Нажаль оця війна для когось скарб - для когось це біда.
Тому що мажикам начхати, чи вмре чи виживе чиясь рідня.

Чому багаті всі втікають за кордон?
Це очевидно..
Що в країні нашій
Буде довговічний весь ремонт

Поки одні кажуть - Що вже набридли всі ваші донати - Інші себе, під пулю готові віддати!
Поки одні кажуть - з мене уж хватить!
Воїн у Бахмуті - не знає, коли зможе спокійно поспати!

Те відчуття коли хтось каже - "Ура, знову тривога!"
Стримуюсь сказати - А якщо прилетить ракета, до твого рідного дома?

Коли чуєш по новинах, що скоро перемога
А я задам питання..
Звідки інфа..?
У цього барона?

Чому, на вулиці знов безлад твориться?
ТЦК показує з себе клоуна
Як вони знову намагаються чиєгось батька забрати
А в мене лиш питання до них - "А не маєте бажання, самим на передок зганяти. ?"

Надіюсь Україна, візьме перемогу!
Але якою ціною заберем цю корону?
Якою ціною ми відіб'ємо міста..
Вірно.. ціною рідного життя.

І де, і де, тут правда в цьому світі
Втрат у нас майже нема..
Но в котрий раз, держава гідно
Зустрічає знову наших цих солдат.

Насправді вже набридла, ця уже, уся війна..
Хочеться вже миру - Але хто як не ми, здолає цю гниду?
Лише одне можу сказати, триколор на землі нашій, не буде стояти!
Ми візьмемо силу в руки, та й покажем, недобраттям..
Що орда на землі нашій, лише буде лежати!

Ні, то вже не війна,
То вирваний шмат із життя.
Етап якогось виживання.
На диво дивного чекання.
Коли зʼїдає пустота,
І вичерпаєшся до дна.
Життя, коли побут й війна
Зливаються в одне буття.
Коли та єдність, що була,
Розбила війни довжина,
Криваво розділивши всіх,
На хто в війні і тих, хто ні.
І один одного дратують
Тим, як життя вони малюють,
Як цінність його визначають,
Як навкруги усе сприймають.
Коли не може бути втоми
У тих, хто залишився вдома,
Бо ті, в війні хто смерть пізнав,
На втому мають більше прав,
І «знають» кожного вину
Тих, не пішов хто на війну…
Та втома все ж усіх долає,
Байдужістю перемагає
І тих, війною хто живе,
І тих, хто відвернувся вже.
Бо сил немає зрозуміти,
Із «щастям» цим як завтра жити…

04-08-2023