(на новини від 04.08.2023)

Дивне пішло зараз життя -
Тиша, та все ж іде війна.
Плачеш без болю і без жалю,
До безнадійності чекання.
Плани, неначе у скалу,
Всі упираються в війну.
Перед очима метушня:
Події, люди і місця.
Новинами мозок зʼїдає,
Та в них нічого не вражає.
Міст атакують! Ну і що?
Танкер підбили! Все одно.
Прорвали десь там оборону.
Клас! Але що дає це знову?
Допомагає взагалі
Це зрозуміти вже «коли?»
Байдужість і несприйняття.
А хтось віддав за це життя.
Хтось, щоб зʼявилася новина,
Життя поклав, в бою загинув.
Хтось за «не змінює нічого»,
В бою залишив свою ногу.
Коли приходить розуміння,
Впадаєш в нове божевілля,
Бо вже не знаєш взагалі:
Ти у війні, чи в стороні…

Путин, путин - «га-га-га».

Ждёт его Га-а-ага.

Выписан ему арест.

Он обязан просто сесть.

Той же вірш українською

Підгоріло знову в «Раші».
«Півня» їх ждуть «на параші».

18-03-2023

В какие времена живем!
Ну, просто, обхохочешься!
Сложно понять, как началось.
Ещё сложней, чем кончится.

Смотрел бы если сериал,
Ближе б к концу включил,
Смотреть на эту тягомотину
Нет никаких уж сил.

Перемотал бы десять лет,
Как минимум, вперед.
Совсем неинтересно
Как сам процесс идет.

Вирус… война… кризис финансовый…
Тайвань - опять война…
Разруха и реформы…
Китай иль США?..

Трамп, Байден, Путин, Си Цзиньпин,
Макрон, Шольц, Эрдоган…
Как хочется, чтоб смыла всё
Истории волна.

Мелькают лица и события.
От них сходишь с ума.
Тайну идеи режиссера
Не можешь осознать.

Он то ли гений, то ли бездарь -
Такое закрутить!
Теряешь в хаосе событий
Сюжет и смысла нить.

За что? Зачем идет борьба?
Кому кто враг, кто друг?
Все в поисках свободы,
А получают круг.

Хочешь смеяться от души,
Но больше душат слезы.
Ждешь «хеппи енд»,
Но лишь печаль в сюжете по прогнозу.

Нет, право, странное кино!
Хоть кто-то б рассказал,
В чем суть сюжетной линии,
И ждать какой финал.

04-04-2023

(идеологическая основа войны россии)

……….. …… ………… .. …… ….. ……,
… ……. ………… ……… ….. …… ….
….…… ….. ………… …. ………..……
…… …..…… ………… ..……….. ……,
……….. ………… .. ………… …..……,
…… ….. ……… …… …… ……………,
……….. …… …… …… …… ….. ……
.. …… ….. ………… …… ……….. ……

.. ……….. ……………… ………..…… ..
……….. ………… …… .. …… …..……,
…… …..…, …… ………… ….. ……….
…… ….. …… …… …… …… ….. ……,
…… …..……! ……………… …..………
……….. …… ………… …… …….……,
………….…… ………… …… ……..……
.. …..…… ……… . ………… …..…..?

……….. …… ………………….. ….……,
….. …..………………, …… …..…… …,
.. ………….. ………… ……………..…… -
……….. ………. …… …………….. ……!
.. ……….. ……..…… …… ……….. ……
……….. ……, …… …………… .. ……..,
…… ….. …… …… …… …… ….. ……
. ……. ………………, ………..….. …!!!

В стихе подробно описал
Я «евразийскую идею».
На точки в нем сменил лишь то,
Что было полной ахинеей.

24-10-2022

Война привычкой делает разлуку,
Связь близких страхом разрывая,
Тоской и одиночеством
Жизнь подло наполняя.

Чужим становится родное,
Цветёт спор о внимании.
Былая близость утопает
В недопонимании.

Жизнь прошлая объединяет
Надеждой возвращения
И общее мечтание
О воссоединении.

22-10-2022

Душа слезами источилась
И высохла до дна.
Теперь вместо неё там камень,
Массивная скала.

Бесчувственная ко всему,
Холодна и жестока.
Отвесны, остры ее камни,
Вершина непокорна.

Скала все круче с каждым днём,
Проведенном в войне.
Сочувствие и сострадание
В ней день за днём слабей.

Усилий камень растопить,
Потребуется много -
Чтоб вновь заплакала душа,
Жить в мире надо долго…

И мир наплачется не раз,
Чтоб душу растопить, -
Война жестокость глубоко
В душу смогла вонзить…

19-10-2022

Позаду себе нічого я не маю,
Вперед мене помста лише зазиває.
Боржок повернути повинен я гаду,
Який вбив сім’ю мою пострілом з «граду».

І смерті для мене вже не існує,
Бо Одного разу я вже помирав,
Коли після пострілу «граду» проклятого,
Дитині своїй очі сам закривав.

Не знаю конкретно, хто в мене поцілив,
Забравши дитину мою назавжди.
Для мене це вже взагалі неважливо,
Я ворогу смерть лише маю нести.

Немає різниці для мене хто ти,
Навпроти стоїш - значить смерті повинен,
За те, що ніколи в своєму житті
Я більш не побачу своєї дитини.

Життя після смерті для мене настало.
Смерть просто безсило мене обліта,
Коли зустрічаюсь я з нею обличчям,
Бо двічі не може вбивати вона.

Спиною до мене смерть більше літає,
І разом зі мною вбива ворога.
Якщо б побратимів моїх не чіпала,
То були б ми з нею як брат і сестра.

Я жодного сенсу не бачу в житті,
Безпрограшно зараз за смертю ганяюсь -
Або ворогів всіх своїх переб’ю,
Або із сім’єю своєю побачусь.

17-10-2022

Всередині пустеля, нічого нема,
Війною виснажена вже душа.
І голова боїться думку формувати,
Війну щоб в себе не пускати.

Не має співчуття чужому горю,
Як божевільний бачиш все навколо.
Тварина у середині живе,
Чогось боїться, а чого не розбере.

Загублений всередині війни,
Бредеш кудись, не знаючи куди.
Вже на межі, людиною щоб бути,
Світ навкруги бо намагаєшся забути.

Тиха істерика від порожнечі,
Тугою сповнені всі речі.
Безсилля і безцільне відчуття біди.
Біг від війни у животі її.

10-10-2022

Боль, затыкающая рот
Кричащей тишиной,
Рвёт сердце нам за всех ребят,
Отобранных войной.

Какими б не были они,
В них умер целый мир,
И каждый, кто знаком был с ними,
Себя часть хоронил.

И каждый, кто скорбел по ним,
Часть их в себе унёс.
Так каждый, кто погиб в войне,
Внутри у нас живет.

Они нам память выгрызают,
Следят за нами изнутри,
Чтоб мы не предали их дело,
Чтоб отступиться не смогли.

Мы памятью обречены
Виновными пред ними быть.
Тем, что сберечь их не смогли,
Тем, что мы живы, они - нет.

Погибшие в войне ребята,
Теперь дамоклов меч для нас.
Не можем мы предать все то,
За что пришлось им воевать!

И мы под взглядом их суровым
Уже не сможем отступиться.
Нам без победы Украины
В войне нельзя остановиться.

29-09-2022