"Пишу тобі листа з передової,
Летять ракети, але я пишу.
Прийшов вже рік, я хочу так додому!
І обійняти всю сім'ю свою.

Як син, як дочка, як мої батьки?
Як ти, моя єдина, найрідніша?
Як мої яблуні ... скоро зацвітуть,
Бо вже й весна не за горами, уже близько.

Сумую я за вами, ніби все життя
Не бачив вас, не чув, не дихав вами.
І кожен раз, коли летить літак-
Боюся, рідна, що той день останній...

Та я тримаюся, бо мушу, бо є ви,
Є мої діти - за них я тут, в окопі.
Тримайся й ти, будь сильна і завжди
Ти вір у нас - у воїнів-героїв.

Й мою матусю ти від мене обійми,
Скажи, що Україна у руках надійних.
Бо я усе, що зможу, то зроблю,
Для миру й перемоги, для вас, рідні...

Сумую сильно, але точно знаю,
Я не один такий, як кажуть, в полі воїн.
Ще зовсім трохи, серцем відчуваю,
Здолаємо ворога і я прийду додому.

А ти чекай та всім скажи, щоб знали,
Що не за себе ми зараз на війні:
Але за всіх дітей, щоби дитинство мали,
За мирну старість наших матерів.

Ну, що ж, я мушу бігти, мила,
Все буде добре! Ти вір, молись, чекай.
Біжу на допомогу побратиму,
Бо тут, на фронті, ми одна сім'я.

Цілуй дітей так сильно, як лиш можеш,
Скажи, що тато завжди поруч у думках ...
Я ж знаю, що ще трішки й перемога!
І я нарешті вас обійму сам!"

Сьогодні Україна святкує свято,
День єднання! Єдність нашого народу,
Ми сильні і вправні, працюєм завзято,
Ми подолаємо ворога за нашу свободу!

Де Єдність - там наша Перемога!
Вшануймо пам'ять загиблих Героїв,
Помолимося! Попросимо у Бога,
Щоб закінчилася війна і не було страшних боїв, отих побоїв...

Тримаймося люди разом!
Як всі за одного, і один за всіх,
Ми поборемо оте стадо...
"Руських огидних бліх"...

Єдність - це дар, що подарував нам Бог,
Він скріпить стіни нашої любові,
Не буде ніяких більше тривог,
Ми всі дружні і такі пречудові!..

16.02.2023. С.М. Онисенко

Я запалю свічу і Богу помолюся,
Захисникам-Героям я низько поклонюся,
Ви віддаєте на війні свої життя,
За рідну маму, тата, за невинне дитя...

А скільки вже років ллється кров?!
За нашу правду, за нашу любов,
За кожне українське місто і село,
За все, що для нас цінне, за наше тепло...

Я запалю свічу і Богу помолюся,
Обійму калину і до неї притулюся,
Хай повернуться живими всі наші солдати,
До рідної домівки, до тата, до мами...

А ми так хочемо і просимо у Бога,
Щоб настав мир і була Перемога!
Щоб ворог згинув з нашої Землі,
Щоб знову ми раділи як діточки малі!

16.02.2023. С.М. Онисенко

Двадцять четвертого лютого. Зима.
Розпочалася ж безглузда війна.
Разом з надією прийшла весна.
Літо, осінь і знову зима,
А кінця краю щось їй нема.

Спочатку вважали, що мабуть це сон,
Хіба ж ми чекали армагедон?
Загарбали швидко квітучий Херсон.
"Брат" виявився - хамелеон,
Тупий, жорстокий, як той бізон.

Весна пролетіла, відняла життя.
Надію вселило літо в серця.
І осінь довела нема вороття.
Зима відродила в країні - борця,
Спалимо вщент ми цьОго "братцЯ".

Неписаний мабуть для нього закон.
Хай їх добиває наш кожен прокльон.
Повернемо землі усі, як Херсон!
Станцює весь світ в унісон,
Ще й вальс переможний БостОн.

Коли мине війна?

Молимося за діток ночами,
За рученятка, які тягнуться до мами,
А їхні слізки ранять нам душу,
"Заради них жити я мушу!"

Не вбивай, прошу, мою дитину,
Мою беззахисну, ріднесеньку кровину,
Вона ж нічого поганого тобі, кате, не зробила...
За що, чому, яка її провина?

Ви прийшли на нашу землю убивати,
Різати, красти, безжально гвалтувати...
У вас немає ні душі, ні серця...
Вам так просто це не минеться!

Наші люди мудрі і добрі,
Завжди непереможні і хоробрі,
Вони вміють любити і кохати,
Ми Переможемо! Україну не зламати!

15.02.2023. С.М. Онисенко