: НЕНАЧЕ КРОВ'Ю ПОЛЕ ЗАЦВІЛО

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Точилися бої́ в війну на ньому,
Багато цвіту там і полягло
Й живими не вернулися додому.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Неначе кров’ю поле запалало,
Сміття ординське поле це сягло
До то́го, аніж сонце наше встало.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Земля від болю плаче і сьогодні,
Стікала кров героям на чоло
Й не чули більше дзвони Великодні.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
А поряд хата, спалена ордою,
Неначе кров, немов червоне тло,
Фарбоване кровавою війною.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Нагадує воно страшні події,
Там справжнє пекло у той час було́,
Його створили кляті лиходії.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Розсипались на полі бо́ю маки,
І сум, і радість цвітом додало́…
І сльози, й біль, й ворожії атаки.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Де кожна квітка, мов калюжа кро́ві,
Зайшов раschиsт в Мотижин, в це село,
Зізнатися в брудній свої́й любові.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Немов вогонь, палахкотить квітками,
Мов славний воїн, кожне те стебло,
Герой, що ліг, в серцях наза́вжди з нами.

24.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951846

ОРДИНЕЦЬ, КУРОК І ТІЛОПАД

Рука підня́лась у ординця
Тисну́ти знову на курок,
Він захотів убить вкраїнця,
Пішов убивця на цей крок.

Пішов і навіть не здригнувся,
І знов проли́лась наша кров,
Упир єхидно усміхнувся
І далі ще вбивать пішов.

Пішов отримать насолоду,
Бо визволяє від життя.
Та буде мати «нагороду»
Непотріб той, оте сміття.

За це роздасть упир медалі,
Й хероєм стане для руsні,
Бо йде вбивать людей в підвалі…
Убивця радий цій війні.

Так холодно людей вбиває,
Розвагу він таку знайшов,
Та ще й домівки спопеляє…
Чому́ він са́ме нас знайшов?

Лунають постріли… лунають…
Раschиst вбиває всіх підряд…
Розпла́ти су́рми їм загра́ють
За український тілопад.

28.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951744

БАЖАННЯ УКРАЇНЦІВ

(На мелодію української народної пісні «ПРИЙМАЧЕНЬКО»)

Ми, гостинні українці,
Все життю раділи,
Доки клятії ординці
Війни не схотіли.

Так потвора ця ординська
Спокій в нас забрала,
Клята душа сатанинська
Мир наш зруйнувала.

Щоб ті орки поздихали,
А танки згоріли,
Щоб на нас не наступили,
Щоб ми не терпіли.

Щоби їхні гвинтокрили
Більше не злітали,
Щоб на неньку- Україну
Бомби не скида́ли.

Щоб роса на нашу землю
Ли́лась замість крові,
Щоби нам не зізнавався
Ворог так в «любові».

Щоби кров’ю не вмивались
Ми і наші діти,
Щоби нам не доводи́лось
В сховищах сидіти.

Щоби наші збройні сили
Не в окопах спали,
Щоби вражі кулі за́вжди
Всіх їх обминали.

Щоб над нами простягнулось
Знову мирне небо,
ПЕРЕМОГОЮ всміхнулось –
Нам війни не треба!

22.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951198

НЕ ЗАХОВАТИСЬ

І байрактари, й джавеліни,
Ракети, гаубиці і міни,
І гради, й смерчі, й кулемети,
І сонцепіки, й міномети.

І літаки, і гвинтокрили
Біди страшної натворили.
Скидають бомби і ракети…
Щоб в них були́ останні злети!

Все накривають в нас щоразу,
Це – згідно ірода наказу.
Все зрівнюють і вирви роблять,
Що в нас було́ – потво́ри гро́блять.

Постійно чуємо тривогу,
Взяли́ ординці нас в облогу,
Орда ракети випускає,
Людські́ будівлі спопеляє.

А від ударів гинуть люди,
Й це так щодня й, на жаль, усюди.
Усюди рвуться ще й снаряди,
Страшні бувають градопади.

Від них ніде́ не заховатись,
Прийшлося кров’ю нам вмиватись.
Усі ми молимося Богу,
Щоб дав нам МИР і ПЕРЕМОГУ.

22.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951184

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну не в теплих краях,
Де вража орда не стріляє.
Любіть її тут, де скрізь згарища й страх,
Де не́чисть усе спопеляє.

Любіть Україну на рідній землі́
В молитві й з благанням до Бога.
Любіть, де в обло́гу взяли́ москалі
Й лунає щоразу тривога.

Любіть Україну у ріднім краю́
Із хлібом в руці і водою,
Де гинуть герої за неньку в бою́,
В борні́ зі страшною ордою.

Любіть Україну, душею любіть,
У серці її зберігайте!
Не в чарці горілки її ви любіть,
Й світлин на ганьбу не скидайте.

Любіть Україну не десь на словах,
Любіть не в чужи́ні, а й вдома!
Не з ку́хлями пива у сво́їх руках,
Й не ски́гліть, що в вас вже є втома.

Любіть Україну не шопінгом там
Й світлини такі не скидайте.
За біженські гроші – ганьба вам і срам!
На неньку цей бруд не кида́йте!

Любіть Україну, всім серцем любіть,
Бо кров українська в вас в жилах,
Але за кордоном її не ганьбіть,
Бо наші герої в могилах!

14.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 950599

ОРДИНЕЦЬ І ВБИРАЛЬНЯ

Яко́сь в селі одно́му
Зайшов моskаль до хати,
Зайшов гучніше грому
Й почав скрізь заглядати.

Ходи́ть став по будинку,
Все ни́шпорить, шукати,
Неначе дикови́нку,
Почав все розглядати.

Й побачив у куточку
Він виріб керамічний.
Неначе глек, чи бочку,
Чи корабель космічний.

До нього доторкнувся
І нижче нахилився,
Від по́диву замкнуся
І знову придивився.

– А что это такое
И что с ним надо делать?
И это что такое?
Изволь же мне поведать.

Зачем же эта чаша?
Воды в ней очень мало.
Иль бочка это ваша?
Оттуда что достала?

– Невже не знаєш що це?
Невже таке не бачив?
Ти звідки будеш, хлопче?
Не плем'я ж дике, наче.

Не бочка це з водою,
Та й зовсім це не чаша.
Що, парубче, з тобою?
То це вбиральня наша.

– Я прибыл из роssии,
И я – освободитель,
Я – отпрыск тирании,
В меня есть покровитель.

Не видел я такое.
Зачем эта вбиральня
И многое другое?
То это не стиральня?

– Ну як тобі сказати?
Це – унітаз звичайний .
І воду тут зливати,
Щоб все було охайно.

– Нигде не видел сроду
Я в доме туалеты.
А как залить там воду?
Как-будто табуреты.

– То в це вірю охоче,
Для тебе – дикови́на.
Ти в Україні, хлопче,
Й це все тобі чужи́на!

Враз мародер-ординець
Став унітаз зривати,
Такий дикар-злочинець
Прийшов до нас до хати.

Прийшли тут воювати
Із мирним всім народом,
Майно все розкрадати
Усім раschиsтським збродом.

Себе тут показали
Як вбивці-мародери,
Бо ми, як їм сказали –
Нацисти і бандери.

Прославились ординці,
Тупії дикобрази.
Й таких не поодинці –
Зривають унітази.

Й це лиш шматочок то́го
Про рівень кругозору,
Всього́ нутра́ гнилого,
Що сунеться додолу.

14.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 949308

СПАСИ, ПОМИЛУЙ І ПРОСТИ

Спаси, помилуй, Господи, й прости,
Що ще не всі увірували в те́бе.
Цей хрест війни нам поможи нести́,
Нам Твоя поміч, як ніко́ли, треба.

Всевишній, я молю́, нас зрозумій,
Благаю слізно, зглянься ти над нами,
Простити нас за всі гріхи зумій,
І зжалься ти над до́ньками й синами.

Врятуй, Всевишній, кожного із нас
І збережи нам неньку-Україну,
Від нас не відступи́ в важкий цей час,
Подай нам руку, Христе, Божий Сину!

Візьми́ під захист нас від ворогів,
Не дай орді нас нищити, вбивати,
Бо ворог лютий вже оскажені́в,
Не знаємо, що далі ще чекати.

Прости за те, що хтось тебе гніви́ть,
Прости за те, що хтось хрести ламає,
Нам поможи це пекло пережить,
Бо ворог і церкви́ вже спопеляє.

Спаси, помилуй, Господи, й прости,
Прости за гнів й людськії нарікання,
Візьмись до ПЕРЕМОГИ нас вести́,
Надія лиш на тебе в нас остання.

12.04.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 949214

НЕ МИ

Не ми поча́ли цю війну,
Не ми бої́ поча́ли,
Не кличем в гості сатану,
Ординців не чекали.

Не ми запрагнули боїв,
Не ми пішли вбивати,
Не ми пішли з своїх країв,
Щоб землю десь топтати.

Не ми зайшли в чужинський край,
Не ми дітей ґвалтуєм,
Не ми наказуєм: «Вбивай!».
Ми совість не плямуєм!

Не ми влаштовуєм різню́,
Не ми людей катуєм,
Не ми так прагнемо вогню,
Та ми полин смакуєм.

Не ми руйнуєм все підряд,
Не ми жінок вбиваєм,
Не ми створили тілопа́д.
Та вбивць ми відшукаєм!

Не ми вбиваємо з ракет,
Не ми скида́єм бомби,
Не наш по людях рекошет,
Та в нас набра́лось зло́би.

Не ми руйнуємо міста́,
Не ми в людей стріляєм,
Не ми ламаємо хреста,
Та Бога ми благаєм.

Не ми мінуємо усе,
Не ми майно краде́мо,
Не нам це кару принесе.
Всіх по́кидьків знайде́мо!

Не ми пішли на чужину́,
Не ми злочинці кляті,
Не ми війну веде́м брудну́.
Ми вдома, в сво́їй хаті!

Не ми вчинили геноцид,
Не ми гірше фашистів,
Не ми для всіх страшніх оги́д.
Нена́видим раschиsтів!

Не ми в чужий вступили двір,
Не ми життя лишаєм,
Не в нас відсутній кругозір.
Чуже ми не чіпаєм!

Не ми є покидьки для всіх,
Не нас усі зреклися,
Не ми страшний вчинили гріх.
Руsні ми не здалися!

Не ми зганьбились навіки́,
Не ми в презирстві світу,
Не ми випалюєм знаки́.
Вкраїні зичим кві́ту!

Не ми знущаємось з людей,
Не ми радієм з цьо́го,
Не ми випалюєм очей,
Бо ми живемо з Богом!

Не ми не знаєм, що святе,
Не ми церкви́ руйнуєм,
Не нам розпла́ти час прийде́,
Ми неньку відбудуєм!

12.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 948760

ВИСТОЇТЬ

Днів за три хотіли Україну взяти
Й перемогу сво́ю в раschі святкувати,
Та зустріли пекло і мішки чорненькі
На святій землиці України-неньки.

Воїни Вкраїни неньку захищають,
У боях за неї го́лови складають,
Місяці́, не тижні, вже на полі бо́ю,
Бо війна проклята увійшла грозою.

Горе сколихнуло неньку-Україну,
Знищити хотіло й мову солов’їну,
Та Вкраїна мужньо бореться з ордою,
Воїни безстрашні стали всі до бо́ю.

Всюди градів звуки, звуки канонади,
Сіються, як зе́рна, вражі кулепади,
Скрізь усе палає, стогне Україна,
Постає з красуні спа́лена руїна.

Гинуть мирні люди, гинуть наші діти,
В бункерах й підвалах мусимо сидіти,
Там не світить сонце, там немає неба,
Руки у молитві зводимо, як треба.

Ворог скаженіє, звірства не зуп́нить,
Все упир лютує, геноцид в нас чинить.
Ми – незламні духом і Всевишній з нами.
Ви́стоїть Вкраїна в битві з ворогами!

25.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948742