ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Філософські    Зайда

Зайда

Дочекалися бабайки
Оцінили суть
Поставили дизлайки

Єдине, що насправді ти жадаєш
Вже давно під боком зігріваєш
Припини ж щоночі
Зазирати під матрац

Як довго будеш…
Ховатися під ліжком?
Знай, тебе не будуть
Виловлювати нишком

Грай но, вітер, грай!
Зазивай
Зайду із-під ліжка

Омани його
Хай подумає хоч трішки

Єдине, що не треба знати
Все не хоче сон лишати

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    Лист мамі на небеса

Лист мамі на небеса

Ти чуєш мамо? Я уже не плачу…
Відплакала і відхворіла
Та іноді так по дитячому
Нахлине сум, що я безсила

Безсила вплинути на дії
Що відбуваються в житті
І гірко так, нема надії
Такі думки на самоті

А пам‘ятаєш, як в дитинстві
Втішала ти, що все минає
Твої слова ті материнські
У пам‘яті я зберігаю

Ти чуєш мамо? Я все пам‘ятаю!
Хоч і своїм дорослим розумом живу
Порад мені твоїх не вистачає,
Щоб пожаліла, як колись малу

Ти бачиш мамо? Так як ти казала…
Минає все, немає вороття
Та тільки, я тоді дитям не знала
Що те «усе», то є твоє життя

Відплакалось і відхворілось
Ти в моїй пам‘яті жива
Лише у серці шрамом залишилась…
Реальність, що тебе нема

✍️Автор: Лілія Ходус

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Новинки    Назавжди в наших серцях

Назавжди в наших серцях

Вони ідуть, їх душі відлітають
А ми з душею та спустошені лишилися
Вони нас ангелом з небес оберігають
А ми лиш просимо, щоб вони нам наснилися

Вони пішли і не спитавши згоди
Невчасно, недоречно, навікИ…
Лишають нам, тільки про себе спогад
Про кращий час, в ті прожиті рокИ

Йдуть назавжди, а ти живи як хочеш
Збирай розбите серце по шматках
Так пролітають потім дні і ночі
Ховаючи свій біль по закутках

Життя триває… Голос поряд чути
І ми живемо це мирське життя
Але ніколи ми не зможемо забути
Тих рідних серцю, що пішли у небуття

✍️Автор: Лілія Ходус

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Якщо Ти космос…

Якщо Ти космос…

Якщо Ти космос, то я Гагаріним стану
Летітиму до Тебе енну кількість раз
Набридлу буденність перетвОрю в нірвану
Повернувши назад забутий екстаз
На все свій час, тож не квап події
Ти ж сама вчила цінувати кожну мить
Наберись терпіння, випий ліки від алергії
У мене теж, від самотності, зліва болить
Чомусь постійно згадую позаминулу осінь
Твій силует по ту сторону авеню
Від безвиході, сама собі кричала «досить»
Досить вже до столу подавати брехню
Я залИшусь осадом на дні кружки
З якої Ти на сніданок пила каву
Я залишусь порадою Твоєї найкращої подружки
Навіть, якщо вона скаже, що я непрАвий
Я стану Твоїм особистим знаком зодіаку
Створивши для Тебе персональний гороскоп
Страх зруйнує розчин аміаку
Захистивши організм від хвороб
Пора змінити в душі ту мажорну тональність
Замість бемолів, наповнити настрій дієзами
Жорстокою інколи буває реальність
Почуття ховаючи за непотрібними тезами

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Слова сказані ненавмисне…

Слова сказані ненавмисне…

Слова сказані ненавмисне
Поповнили колекцію розчарувань
Із брехні зібране намисто
Як оберіг, від болі та страждань
Вона почуття дарувала чужому
Віддавала кохання просто так, задарма
Вона більше не довіриться нікому
І від тепер засинатиме сама
Їй присниться залізничний вокзал
На якому вона була у Женеві
Одна дорога – на станцію “Фінал”
Де всі виходять на кінцевій
Вона залишиться такою ж незалежною
Незнайомою з відтінками гордості
Місцями, аж занадто обережною
Розмовляючи із постаттю самотності
Він частіше у минуле повертається
А вона частіше приходить у снах
Як і колись, йому посміхається
Шкода, що тепер все тільки в думках

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    На волю думки…

На волю думки…

На волю думки ще одного психопата
Зібравши всю злість у кулак
Видихає сирістю давно пуста кімната
Де в чотирьох стІнах постійно бардак
Він випустить почуття з криком на волю
Обіцявши змінитись наступного понеділка
Пізнавши раніше незнайомого болю
Котрий став причинами такої поведінки
Вона створить свій особистий календар
Зробивши у пам‘яті ще декілька копій
Життя навчило тримати удар
Повернувши давно загублений спокій
Вона шукатиме в коханні зрозумілих інструкцій
Прикинувшись пристрастю із нового покоління
Не взявши до уваги декілька функцій
Без яких знову забракне терпіння
Він виявить у стосунках дивні симптоми
Відправить їх у найкращу клініку
Інколи почуттям притаманні судоми
Залишивши хвилину до останнього відліку

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Її погляд…

Її погляд…

Її погляд замість цукру до кави зранку
Поцілунок зі смаком солодкого еспресо
Її очі , до мурах, задерши фіранки
На перших рядках ранкової преси
Йому б тільки до плечей її доторкнутись
Хоча б на секунду, на одну тільки мить
Вона не дозволить йому схаменутись
Коли зліва у грудях ще раз заболить
І знову між рядків все сказано по суті
За минуле, яке ніхто не повернЕ
На листку слова тремтять від люті
Коли він з абзацу пише про сумне
І вкотре на душі повіє вітер
Моментами спогадів минулого життя
В думках колекція рандомних літер
Нерівним почерком опише почуття

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Еротична лірика    Почуття за сплетінням…

Почуття за сплетінням…

Почуття за сплетінням венозних артерій
У душі власний Форт Буаяр
Знайдеться сотні нікчемних критерій
Щоб звільнити розум від загадкових примар
Ти назвеш мене поетом сучасності
Вірші публікують на сторінкАх журналів
У рядках приховані нотки вульгарності
Що стануть правдою між потойбічних порталів
Усі емоції передані в кожному слові
Кожним відтінком яскравих кольорів
Позитивним резусом блакитної крові
Ставши донором відвертих почуттів
Все минуле немов віртуальна реальність
Що стала результатом тисячі помилОк
Остання спроба віднайти потрібну радість
Інакше залишається тИснути курок

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Розчарування у спогадах…

Розчарування у спогадах…

Розчарування у спогадах минулої давності
Вся біль перетвориться на її особистий автограф
Почуття із присмаком знайомої банальності
Котру не розпізнає професійний фотограф
На кухні десяток невимитих склЯнок
На підлозі уламки побитих тарілОк
Разом з похміллям зустрінутий ранок
Не варто прислухАтись до чужих думок
Його віршІ із синдромом картавості
І почуття надзвичайно холодні
Вона прочитає рядки, лиш заради цікавості
Залишивши у пам‘яті наступним «сьогодні»
Він більше не захоче назад повернутись
Стати для неї демоном смерті
Котрий не зможе щиро посміхнутись
І ніколи з нею не буде відвертим

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    Набери чайною ложкою…

Набери чайною ложкою…

Набери чайною ложкою йодовану сіль
Підсип у мої, ще незагоєні рани
Підсвідомість готова знову відчути біль
Пекучим дотиком крізь чуттєві мембрани
Злість вийшла за буденні рамки
Так і не відчувши тепла Твого тіла
Лікувалась недовірою від лихоманки
Хоча самотністю зАвжди хворіла
І всі слова залишаться болючим рецидивом
Всі надії лікуватимуть кисневою маскою
Я не буду існувати під ТвОїм впливом
Таке життя ніколи не стане казкою
Я залишу Тебе між рядками фрагментом
Моїх колишніх мрій та сподівань
Називатиму своїм щасливим моментом
Залишеним у списку нездІйснених бажань

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]