-
А у житті це головне набутись разом
Щасливі миті назбирати у скарбничку
Не зберігати у душі образи
Бо ці образи це ж такі дрібничкиА у житті це головне оберігати
Тих найрідніших, що тебе цінують
Плекати, пестити і дбати
Приємно всім коли тебе шануютьА у житті це головне кохати
Всім серцем, палко і взаємно
Це все так надважливо відчувати
Щоб не казати, що життя даремнеА у житті це головне ефект нового
Не треба застрягати у минулому
Та взагалі в житті багато головного
Ви виділіть своє, поки життя не промайнуло©️Лілія Ходус
Позначка: вірш
Тримайте язика та на чуже не зазіхайте
-
Не заглядайте у чужі світи
Не залізайте в душу, не бентежте серце
Буває краще мовчки відійти
Ніж насипати людям сіль із перцемВи не чіпайте те, що є не ваше
Таке придбання вам добра не принесе
Запам‘ятайте ви собі на завше
Що краще мати мало та своєХто тягне руки до чужого ласого шматка
Тоді у відповідь так гарно доля б‘є
Тож правило тримати язика
Доповнюється правилом, шукай своє!©️Лілія Ходус
Зруйноване життя… (Присвячується друзям із Маріуполя)
-
Вони разом життя будували
І ростили чудових дітей
Ось квартиру відремонтували
Стільки мали ще добрих ідейТільки бути цьому не судилося
Бо лютневого ранку вірвалась біда
У жахливому сні наче все це наснилося
Їхнє місто руйнує проклята ордаВсе навколо горить і палає
В Азовсталі заручники, люди налякані
А сусідів, що поряд жили вже немає
І на все оце дивляться очі заплаканіВраз життя у сирому підвалі
Окупанти, ракети і гради
Перші дні у війні, все немов би в тумані
Куди бігти шукати поради?І в думках у людей лиш питання
Нас покинули? Ми не потрібні?
Вони згадують ті тогорічні страждання
І страшні відчуття серед тисяч загиблихПотім бігли, від смерті тікали
Щоб подалі від тих, що прийшли «визволяти»
Як вчинити, щоб вижити люди не знали
Бо й в дорозі могли їх усіх розстрілятиВсе було, мов написана книга
І до тексту страшна ілюстрація
А у пам‘яті в них вже навіки застигли
Ця принизлива втеча, блокпост і фільтраціяВони зараз живуть за кордоном
І зібравши себе по шматочках чекають…
Сподіваються, що повернуться додому
Але скільки чекати, ніхто ще не знаєВони дякують Господу Богу
Що в безпеці в Європі немовби під куполом
А ще мріють і молять про день Перемоги
Щоб відвідати свій Маріуполь!©️Лілія Ходус
Весна-це ще одна надія
-
Весна постукала у двері
І календар нам натякає
Закінчувати треба з цими, що з «імперії»
Вже цілий світ цього чекаєДля нас на часі - шлях до Перемоги!
Весна цьому всіляко посприяє
Отримавши потрібну допомогу
Цих супостатів наші геть повиганяють!Коли сади розквітнуть біля хати
Прийдуть такі жадані мирні дні!
А нині у молитві кожна мати
Благає Бога,щоб сини були живіВесна - це ще одна надія
Це оптимізм, завзятість та бажання
Йти далі до своєї мрії
Щоб знову жити, а не мати виживання!В нас є весна та уповання на підмогу
Мета прогнати прихвістків «царя»
Нам необхідна наша Перемога!
І наше небо, море і земля!©️Лілія Ходус
Простіть мене і я вас пробачаю (Прощена неділя)
-
Ви не носіть в душі образу
Вона лиш тільки вас руйнує
Кохайте щиро, пробачайте зразу
За це життя добро вам подарує!Сьогодні в Прощену неділю
Прошу я вас мене простити
Велику маю я на це надію
Лише пробачивши спокійно можна житиМені пробачте! Я вас вже пробачила!
Великий Боже так нас научає
Бажаю вам, щоб доля вам віддячила!
За ваше щире «Вибачте і я вас вибачаю»©️Лілія Ходус
Минула річниця…
-
Минула річниця, як ми у полоні
Нікчем, мородерів, що люблять вбивати
Розбили домівки, життя відібрали
Для них це нормально, нічого не матиросійська отара,
Вам як там нормально?Реально ще далі терпіти?
Кремлівськая моль, політична нездара
Ще декілька раз вас устигне нагрітиАле ж вам нормально коли міфологія
У ваших головах, замість історії
У підсумку рабська у вас психологія
І вам необхідні чужі територіїНемає вас просто, вже зовсім немає!
Кричіть і надалі, що «я вне політікі»
У вас існування уже забирають
Життя не було на росії вовіки!Минула річниця, як ми зовсім інші
Ми всі не по волі змінилися…
Хтось став надто злим, хтось до інших добрішим
Але ворогам не скорилися!©️Лілія Ходус
Українка
-
Українська жінка - то «суміш гримуча»!
Може й приголубити і здійснити бучу.
Вона сила та краса! Мудрість і терпіння!
Чиста, як рання роса! Господа творіння!©️Лілія Ходус
Як ти?
-
За рік війни вам Волю нашу не вдалося вкрасти
Тільки в серцях людей тепер весь час стискання
І коротеньке в телефоні: Як ти?
Найважливіше в українців запитання…
©️Лілія Ходус
Боротьба нації (Річниця нескореності)
-
Моя нескорена країно!
Ти цілий рік уже тримаєш оборону!
Не станемо ніколи на коліна!
І ЗСУ катам вже скинули «корону»Вже цілий рік ви намагаєтесь «кошмарити»
Та не збагнули, що не на тих напали
Погрожуєте ядеркою вдарити?
Лиш «репутацію» собі погрозами склепалиВже цілий рік ідуть бої запеклі…
За нашу землю, за людей свободу!
Горіти вам, прокляті в пеклі!
За те що ви воюєте з народом!Не вірили, що в нас бійці потужні?
Ви мріяли про Київ за три дні?
Та й через рік вам показав Залужний!
Що як були ви, так і є - в лайні!Якщо за рік вам іще зовсім невтямки,
Що українці, то велика сила!
Тоді отримуйте під дупу копняки
А краще вирушайте у могилу!Моя незламна Україно!
Пишаюсь я тобою аж до неба!
Ти підіймаєш зламану калину!
І підіймати будеш стільки, скільки треба!
©️Лілія Ходус
«Вибачте, немає часу»
-
Час є на все, аби було бажання
Як хочеш робиш. Ні - вишукуєш причини
Коли в людини на усе є виправдАння
Вона себе дискредитує таким чиномНа все є час, якщо цього хотіти!
Пріоритети надважливо розставляти
Усі ми можемо «перегоріти»
І краще зразу так, як є сказатиЦя щирість від людей - велика цінність!
А коли чуєш, що часу немає
Ти відчуваєш, як тебе знецінюють
Зате тепер ти цю людину знаєшІ кожен з нас таких не щирих знає
Які завжди все списують на час
Та й добре, що в таких «часу немає»
Хай сидять вдома і не ходять серед нас!
©️Лілія Ходус
