-
Розкажу я вам сьогодні про бабія гумореску
Не беріть на свій рахунок, якщо він ваш тезка
Цього хлопа велелюбного Олександром звати
Але кличуть баболюбом всі, бо любить гулятиЗ позараночку до хати Сашко повертається
І його усі проблеми зразу ж починаються
Треба вправно своїй жінці байку розказати
Чого вкотре він додому не прийшов ночуватиОй, кохана, не повіриш, в дорозі зламася
Та всю ніч біля автівки так і копирсався
А жінка Наталка, головою хитає
Та не з добром усміхається бо все уже знаєБув із Люською в кав‘ярні, в готелі з Оксанкою
Тож тепер донжуане, знайомся зі скалкою!
І тендітна Наталка Сашку зацідила
За кожну коханку по спині лупилаОтримуй за Ірку а це за Марину
І за те, що цілувався з Олькою з магазину
Клепала вона ловеласа, аж тріски летіли
А Сашко лиш повторював - вони самі те хотіли…Так оце у гуляки, ранок не задався
Ще пів дня виправдовувася й у коханні клявся
А коли вже ввечері Наталку відпустило
Сашко у блуд зазбирався, не на довго хватилоОсь так і закінчуються їхні «суперечки»
Сашко з синьою спиною, знов стрибає в гречку
Наталка постійно Сашка «пробачає»
Але нову скалку щоразу купляє.
©️Лілія Ходус
Позначка: вірш
Сенс життя
-
Усі шукають в чому сенс життя
Він у бажанні! Головне бажати!
Ви пригадайте це приємне відчуття
Це наче мрію у своїх думках саджатиЦей «саджанець» ви потім поливаєте
Щоб швидше досягти мети своєї
І цей відрізок часу проживаєте
Неначе поріднилися ви з неюІ поки в голові лунає: Хочу!
Задля досягнення є цільова дорога
Не добре коли думи вам шепочуть:
Набридло все, не хочу я нічого…Найголовніше це чогось хотіти!
Це мотивує вас на власні віткриття!
Дуже важливо вчасно зрозуміти
Поки бажаєш щось - то і є сенс життя!
©️Лілія Ходус
Внутрішня дитина
-
У кожнім з нас живе мала дитина
І від очей сторонніх ми її ховаємо
Та іноді хоча би на хвилину
Ми це малятко обережно випускаємоДитинка ця звичайно ж вірить в диво
Безмежно щира і така відкрита
Вона сміється і занадто гомінлива
Як хтось образить, тоді враз сердитаМи називаємо це внутрішня дитина
Найголовніше із собою подружитись
Прийняти цю таку себе частину
Щоби в гармонії з собою файно житиВи бережіть в собі, свою малу людину
Що шанс дає собою бути
Тоді не важко буде в будь-яку годину
В житті дорослому себе щасливими відчути.
©️Лілія Ходус
Океан
-
Лежу на пляжі і милуюсь океаном
Він є блакитний і такий базкраїй
Нема у ньому ані зради, ні обману
Я з задоволенням за ним спостерігаюБілий пісок, праворуч хмарочоси
Стоять мов велетні такі могутні
По узбережжю ходять гордо альбатроси
Такі моменти безтурботні й незабутніВід задоволення я закриваю очі
І насолоджуюсь цим відчуттям свободи
Запам‘ятати максимально хочу
Ці неймовірні подихи природиЯ в далечінь дивлюся і радію
Що мій приятель на сьогодні океан
Ці миті зберегти волію
Бо океан це ліки від душевних ранЗроблю світлини я собі на згадку
І променад здійсню після обіду
Безмежний океан, то є така загадка!
Я впевнена, що ще сюди приїду!
©️Лілія Ходус
Я мрію про світ без росії
-
Я мрію про світ без росії
Ця недокраїна, суцільна пухлина
Страшна, руйнівна, як природня стихія
Схилила нам нашу калинуЯ мрію про світ без терору
Щоб згинули ті, хто прийшов нас убити
Сидіть би вам краще у себе в мордорі
Так тягне ж вас вічно війною ходитиРаніше я мріяла про відпочинки
Мандрівки собі планувала
Та зараз я мрію, щоб в наших домівках
Спокійне життя, як колись, панувалоВсі мають велику надію
Щоб наші бійці здобули Перемогу
Такі в сьогоденні у нас спільні мрії
Щоденно ми молимось Богу!Я мрію про світ без росії
Щоб з мапи агресорка зникла
Хай обраний ними призвідник «месія»
Прийме смертоносний той викликХай втіляться мрії в життя
Я так щиросердно бажаю!
росія вже впевнено йде в небуття
Весь світ цьому факту сприяє!
©️Лілія Ходус
Художнику
-
Художник, напиши таку картину
Де сонечко, поля, луги і гори
Де процвітаюча і мирна Україна
В якій немає місця цій війні і горюХудожник, напиши для нас картину
Де всі щасливі, щирі українці
Де мати колисаючи дитину
Захищена й спокійна у своїй хатинціХай ця картина буде кольорова
Щоб не було на ній лиш біле й чорне
Нехай цей витвір славиться любов‘ю
Все інше згине, що було потворнеХудожнику, створи таку картину
Щоб милувала око на тисячоліття
І коли стане вона старовинна
Щоб випромінювала мир, а не жахіттяЗнайдись митець талановитий!
Який напише нам таку картину
Прохання витвір цей здійснити
Щоб таким автором пишалась Україна!
©️Лілія Ходус
***
***
Кохана,
візьми вірш.
Хочеш,
строфу ріж.
Хочеш,
крок зміни.
Тільки
з рими
мене
не жени.
Нехай
рима
завжди
може
На мене
бути
схожа:
Темно – руса,
блакитні
очі;
Нехай любить
тебе
щоночі
У твоїх
потаємних
снах,
Де щезають
біль і страх
щоденного
горя
розлуки;
Де сплітаються
наші руки
непорушним
щастям
єднання
З тобою,
моє
кохання.
Ерато,
візьми
мій вірш.
Дмитро Атасов
