ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Про життя    Життя

Життя

  • Як дальше жити.. я поки не знаю, жити так, як доля покаже.. та ні, це тільки трусливий розкаже..
    Потрібно встати на ноги та сказати так, я взяв себе в руки, я перейду понад сотні атак.
    Мене нічо не зламає, я вивезу сам, ніяка огорода не зупинить, навіть ведмежий капкан.
    Старались мене хоч якось зупинити, але він сідав за кермо м5, поки інші олухи на це лиш дивилися.

    В 6 вставав та добивався всього сам, та не важливо чи стояла тройка, чи сімка за той самий диктант.
    Яка блін різниця, яка оцінка стояла, якщо у нього в гаражі, стоїть м5 з ферарі.
    Вчителі казали.. куда тобі в доросле життя? - Якщо даже теорему косинуса з дитинства не знав.
    Так.. реально, ще й досі не знаю, але життя навчило, де взяти лям, той самий лям, який класуха за ціле життя би не назбирала.

    Поки тут розумні хлопці крутять лаве, учілка з 11 школи зомбує дітей, Так.. Діти.. вчіть теорему Піфагора, якщо не вивчите, не купите Віллу у моря..
    А той чудак з останьної парти, який лиш спав та бухав цілими днямами. Добився того, чого добитись не зміг ніхто.
    Навіть той самий ботан, який получив ту золоту медаль, а який сенс.. Якщо золото навіть не справжнє, навіть не продаш, і не побачиш у ньому ніякого сенсу..
    А ти так зубрив та й пахав, щоб грамота на стіні висіла та пилюкою припадав.

    Поки той самий ботан з першої парти, думав чи то в бурсу чи в вищий заклад піти, той самий дурак з останньої парти, думав чи то віллу в Бразилії, чи десь на Ямайці..
    Тому зрозумійте друзі, оцінка - це чорнило на папері і не більше, скажуть розумні.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Філософські    В долоні пітьми до рання

В долоні пітьми до рання

  • В долоні пітьми до рання
    Стомлено впали хатинки,
    Вийду за село і стану-
    В дорогу життя сплелися стежки.
    По ній так швидко промчала
    Юність, як вогник далекий,
    За обрієм десь згасала.
    Пролітали над садом лелеки.
    Осінь пізня пахне весною
    Та приходить час, заплатити треба
    За те, що лишилось за спиною
    Всім тим, що буде попереду.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ***

***

  • ВІРШ ПРИСВЯЧЕНИЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ КАВАЛЕРУ ОРДЕНА"ЗА МУЖНІСТЬ" ll ступеня та "ЗА МУЖНІСТЬ" lll ступеня(посмертно) ОЛЕНІ НОВІЦЬКІЙ - КУШНІР.

    -Мамо, привіт. У нас без змін:
    Вибухи, сирени, тривоги.
    Різне поширюють ЗМІ.
    А ти щось загостилась у Бога.
    -Моя дитино! Я на небі,
    Бороню вас в небесному строю.
    Мені нічого вже не треба
    Я все віддала в тім бою.
    -Матусю, щодня тебе чекаю,
    Часто не можу заснути,
    Всі колискові твої пам'ятаю,
    Твоє "люблю" ще раз хочу почути.
    Ти казала :"Тримаєм небо до кінця",
    Що ваші хлопці сильні і незламні,
    За мирну землю, доню і отця
    Стоять за кожну українську маму.
    -Дитино! Впало небо. Ворог наступав
    Було їх кільканадцять тисяч.
    О, Маріуполь! Як же він страждав!
    Земля в огні стогнала, наче птиця.
    Не мученики ми, а-борці
    Запам'ятай навік, моя дитино.
    Ви ж нової країни творці,
    Ви нашу захистіть Батьківщину.
    -Я дорослим став на пів життя.
    Ти ж бачиш. Що там говорити.
    Я буду дихати за тих, хто до кінця
    Пішов в Небесний легіон служити.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ***

***

  • Холуй обідраний, голодний,
    Нащадок вічних злидарів,
    Потомок"велікого народа"
    На Воїна зброю навів.
    А Він стояв у весняному лісі
    І гордо смерті в очі дивився.
    "Ну што нє боішся!"
    А Він боятись розлучився.
    Нащадок сумнозвісної орди
    Думав, що він стане на коліна,
    Що, може, вмиється слізьми
    А Він сказав лиш:"Слава Україні "
    Він же Воїн вкраїнського війська,
    Йому Україна пече,
    Кров тече у жилах князівська,
    Козацька кров у жилах тече,
    Тут козача ростуть його діти.,
    За Вкраїну дід колись воював..
    Там, де до життя тягнулися квіти,
    Вкраїнський Воїн життя своє віддав...

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    ЖУРБА

ЖУРБА

  • За роками рік іде, спливає,
    Від нас події віддаляє
    Сумні і обнадійливі,
    Тривожні й заспокійливі.

    В його житті не так давно,
    Для нього несподівано,
    Зворушлива подія сталась,
    Яка печально завершалась.

    Вона принесла горе в дім:
    Прощалася з життям своїм
    Його надійная подруга.
    Втрачав найкращого він друга,
    Якого поважав, цінив
    І самовіддано любив.

    Тепер зажурений зітхає,
    Що милої його немає.
    Не може примиритись з тим,
    Як обійшлася доля з ним.

    Вона його осиротіла
    І одиноким залишила
    Свою самотність відчувати,
    Життя незвично доживати.

    20 вересня 2023 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Как быстро время пролетает…

Как быстро время пролетает…

  • Как быстро время пролетает,
    То волосы с голов сметает,
    То сединой в висок стреляет,
    То мысли все утяжеляет…

    Ещё недавно молодым
    Считали искренне меня.
    Сегодня голову пробив,
    Выносит мозг мне седина.

    Вот только в первый класс пошёл
    Я, маму за руку держа…
    Потом закончил институт,
    Диплом забрал будто вчера…

    Ведь я почти не изменился,
    Такой же как шёл в первый класс.
    И в школе до сих пор бываю,
    Но на собраниях сейчас…

    Да и по улице за руку
    Я с мамой до сих пор хожу -
    Правда, она чтоб не упала
    Все больше я ее держу…

    Виной всему, конечно, время -
    Как-то не так оно идёт:
    Только неделя началась -
    Опять суббота настаёт…

    Чтоб медленнее была жизнь,
    Мешает вечный парадокс -
    Ход времени, чтоб изменить,
    Мне времени недостаёт…

    14-11-2022

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    «Мама, я правильно лежу?»

«Мама, я правильно лежу?»

  • Под Сталинград ведёт дорога.
    Сорок второй. Прошла бомбежка.
    Воронка. С мамой в ней ребёнок.
    Справа убита взрывом лошадь.
    Над ними самолёт летит.
    Вот-вот начнёт опять бомбить.
    «Мама, я правильно лежу?» -
    Звучит наивно с детских уст.
    Немец над ними пролетел,
    Его ребёнок разглядел.
    Бомбы не сбросились тогда…
    Ребёнок тот мама моя.

    Восемь десятков уже лет
    Забыть не может тот момент.
    Немца лицо - он видел их.
    Не смог тогда он выстрелить.
    Все эти годы ненависть
    В ней не смогли испепелить.
    От немцев языка воротит,
    Терпеть немецкое не может.
    Но идиш помнит до сих пор,
    Хоть в нем полно немецких слов.
    Отца не знает совершенно -
    Войной отобран в сорок первом…

    Представить даже не могла,
    Что не последняя война, ею была пережитА.
    Уму ее непостижимо,
    Что обвинят ее в нацизме.
    Что россиян возненавидит
    Их речь не сможет больше слышать…
    И ужас раздирает сердце:
    Внуки ее живут в том детстве,
    В воронке где из детских уст
    Звучит: «Я правильно лежу?…»

    Подонок, правит что россией,
    Большую ту войну не видел.
    Не ждал победу он тогда,
    Ту, что сегодня втоптал в грязь.
    Не смог за жизнь всю осознать,
    За что народ шёл воевать.
    Не только о фашизме речь,
    Смысл той войны, чтоб мир беречь.
    Чтоб без воронок жить всегда,
    Чтоб не рвались у мам сердца
    От слов наивных детских уст:
    «Мама, я правильно лежу?..»

    05-08-2022

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Маятник

Маятник

  • Нас завораживает маятник,
    Как мерно он качается.
    И кажется, что его стуком
    Нам что-то сообщается…

    А маятник стучит себе,
    И время нам отсчитывает.
    Как будто бы жизни страницы
    Качаясь, перелистывает.

    Все, что влияет на него, -
    Земное притяжение.
    Стучит, ему неинтересны,
    Жизни хитросплетения.

    Прямолинеен и жесток,
    Нет от него спасения.
    Стуком своим он в прошлое
    Сопровождает время нам.

    Стучит и давит на висок,
    В нас вызывая панику.
    Ведь слышим мы не просто стук,
    А время увядание…

    В войне сильнее на висок
    Нам давит времени поток:
    Жизнь горем насыщается,
    А маятник качается…

    04-08-2022

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Мечтая о счастье

Мечтая о счастье

  • Хочу жить в «розовых очках»
    И ничего не понимать,
    И быть всегда очень веселым,
    И никогда не унывать.

    Быть оптимистом беспрестанно.
    Плохим не верить новостям.
    Жить весело и беззаботно
    И доверять во всем властям.

    Думать хочу, что все святые,
    Что искренне все говорят,
    И то, что люди всего мира
    Добра друг другу лишь хотят.

    Живя в условиях войны,
    Родил в себе эту мечту.
    Лишь подозрение будоражит:
    А не дебилом ль быть хочу?

    24-05-2023

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Заграничным родственникам

Заграничным родственникам

  • Не задавайте нам вопрос:
    «Как наши тут дела?»
    На все один лишь есть ответ:
    «Дел нет - идет война!!»

    В войне не можем даже здесь
    Понять дела один другого.
    В тылу не знают дел солдат,
    Им не понять, того кто дома.

    И беженцы сейчас не могут
    Понять друг друга до конца.
    Есть кто лишился в войне дома,
    И те, кто просто убежал.

    Не можем мы и тех понять,
    Кто в оккупации живет.
    У каждого своя война,
    У всех по-своему идёт.

    А есть родных, кто потерял,
    От оккупанта пострадал,
    Дети, что пережили стресс…
    Набор потерь в войне не счесть.

    Кто под обстрелом побывал,
    И кто в подвалах выживал,
    Для них перевернулся мир,
    Понять умом не можем их.

    Войну понять никак нельзя,
    Почувствовать ее лишь можно.
    Слова убить могут сейчас,
    Быть надо очень осторожным.

    И ощущения войны
    Понять не сможет человек,
    Кто на себе не испытал,
    Не пережил войны потерь.

    Война убийца всяких планов,
    Что жизни наши наполняли.
    Без будущего мы живем,
    Войну мы каждый день клянём.

    Морально очень тяжело
    Быть без каких-то планов -
    Живем сегодняшним мы днём,
    Завтра не понимаем.

    Полна мечтами голова,
    Но нет у них основы.
    Бежим от слова мы «война»,
    Но убежать не можем.

    Да и бодрить не надо нас,
    Мы все всё понимаем:
    Что не должны мы падать духом,
    Что нам держаться надо.

    Мы все советы понимаем,
    Сами их дать готовы.
    Но выполнить их нету сил -
    В войну уходим снова.

    Учеба нам не лезет в голову,
    Не смотрится кино.
    Действительность все перечеркивает,
    Ввергая нас в войну.

    Мы возвращаемся к победе,
    Мы мир все обсуждаем.
    Мечтаем мы только об этом,
    И этим выживаем!

    20-05-2022

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]