Про життя А у житті це головне…

А у житті це головне…

Твір:
А у житті це головне набутись разом
Щасливі миті назбирати у скарбничку
Не зберігати у душі образи
Бо ці образи це ж такі дрібнички

А у житті це головне оберігати
Тих найрідніших, що тебе цінують
Плекати, пестити і дбати
Приємно всім коли тебе шанують

А у житті це головне кохати
Всім серцем, палко і взаємно
Це все так надважливо відчувати
Щоб не казати, що життя даремне

А у житті це головне ефект нового
Не треба застрягати у минулому
Та взагалі в житті багато головного
Ви виділіть своє, поки життя не промайнуло

©️Лілія Ходус

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя АБИ НЕ ПЛАКАТЬ

АБИ НЕ ПЛАКАТЬ

Твір:
АБИ НЕ ПЛАКАТЬ

Аби не плакать, я раділа,
Хоч в шмаття рвалася душа,
Стоять і вистоять зуміла,
Й сама себе чимо́сь втіша.

Аби не плакать, я сміялась,
Хоч серце рвалося з грудей,
Кудись за обрій я вдивлялась,
З чого́сь не зводила очей.

Аби не плакать, не ридати,
І гнівно долю не клясти,
Ставала Господа благати,
Щоб мала я міцні мости.

Аби не плакать, я писала,
Лила́ вірша́ми біль з душі́,
Мов намистини наниза́ла,
І підбирала я ключі.

Аби не плакать, я творила –
В творінні губиться печаль,
Для себе щось нове́ відкрила,
Дзвеніла думка, мов кришталь.

Аби не плакать, я шукала,
Де ви́ходи з глухих кутів,
І промінь світла виглядала,
Бо в нас немає двох життів.

04.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975856

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Життя прожити – не поле перейти

Життя прожити – не поле перейти

Твір:
"Життя прожити - не поле перейти", -
Так кажуть люди з досвідом життєвим.
Але ти мусиш сам його пройти
Зі своїм смутком, щастям, своїм болем.

У когось все прекрасно - думаємо ми,
А хтось бідує - на думку теж спадає.
Та то все мимо, все зі сторони,
А що насправді - лиш людина знає.

Якби чужі ми взули черевики,
Пройшлися б ними протягом життя-
То, мабуть, ми б відразу зрозуміли,
Що добре тільки там, де нас нема.

Тому хай буде в кожного своє,
Ходіть собі у власних черевиках.
Не думайте - те, краще, що чуже
І що ми кращі є чимось від інших.

Хай наші черевики будуть не тісні
І впевненими будуть наші кроки.
Хай будуть перед нами ті стежки,
Де ми знайдемо радість, мир і спокій.
Марина Семйоник

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя В ЖИТТІ МОЄМУ

В ЖИТТІ МОЄМУ

Твір:
В ЖИТТІ МОЄ́МУ

В житті моє́му теж буває всяке,
В житті моє́му теж буває біль,
Життя – це чорно-біле… це двояке,
У ньому рани… сиплють на них сіль.

В житті пізнати всяке довело́ся,
І випила багато полину,
І досягнуть багато що вдало́ся,
Та й прикрість я пізнала не одну.

Життя свої́ стежини прокладає,
Доводиться по них мені іти,
Доро́гу самоцвітом не вкладає,
Але багато що дає знайти.

Життя мені умови теж диктує,
Вони бува не за́вжди по душі́,
Але ж воно вирує і вирує,
І загнана буваю ним в глуші́.

В житті моє́му, як на довгій ниві –
І збіжжя є, а є і пустоцвіт,
Не всі ті пустоцвіти справедливі,
Та ними запоро́шений весь світ.

В житті моє́му є дзвінкі потоки,
Вони снаги в усьо́му додають,
Сміливо йду, сміливо ро́блю кроки,
А темп думки́ й бажання задають.

04.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975798

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя ТАК БУВАЄ В ЖИТТІ

ТАК БУВАЄ В ЖИТТІ

Твір:
ТАК БУВАЄ В ЖИТТІ

Так буває в житті,
Коли полем ідеш,
Стрінеш щось на путі,
Щось для себе знайде́ш.

Так буває в житті
Там, де роси спаду́ть,
Є скарби золоті,
Їх щасливі знайду́ть.

Так буває в житті,
Коли йдеш навмання,
Щось бува в каятті,
Десь бува – визнання.

Так буває в житті,
Що і голос бринить,
Наче десь в заперті́,
Що й струна не дзвенить.

Так буває в житті,
Що на думку спада,
Наче щось в забутті,
Та звідтіль вигляда.

Так буває в житті,
Що й заграє скрипаль,
Та чомусь в самоті
Все закриє вуаль.

Так буває в житті,
Коли пісня луна,
Що нема почуттів,
Хоч буває весна.

Так буває в житті,
Що обі́йме печаль,
Є слова золоті́,
Що дзвенять, мов кришталь.

Так буває в житті,
Що дороги й стежки́
Можуть бути круті,
А ми йдем навпрошки.

Так буває в житті,
Що і страх огорта,
Та не кинем в путі
Кожен сво́го хреста.

Так буває в житті,
Що іде щось не так,
І бажання не ті,
Бо змінились відтак.

Так буває в житті,
Що наш погляд змінивсь
І в глухому куті
Хоч на мить опинивсь.

Так буває в житті,
Що десь йокне в ту мить,
Й постає на меті,
Щоб щасливо прожить.

27.02.2023.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975456

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя КОЛЕСО ЖИТТЯ

КОЛЕСО ЖИТТЯ

Твір:
КОЛЕСО ЖИТТЯ

Незвичне колесо життя –
Його крутімо, як фортуну,
Воно дарує почуття
І зачіпає диво-струни.
Воно все котиться кудись,
Само доро́гу обирає.
Назад хіба лиш озирнись –
Назад це диво не вертає.

ПРИСПІВ

Те колесо, те колесо життя
Все котиться чомусь воно на захід,
Лишає по дорозі вишиття,
Та не зліта у небо диво-птахом.
Те колесо, те колесо життя
Із заходу ніко́ли не вертає,
Дарує особливі відчуття,
Та й наодинці нас не залишає.

Красиве колесо життя,
Воно для мене особливе,
Немов думок всіх розкриття.
Буває навіть і грайливе.
Воно вмивається дощем,
Щоразу бачить зорепади,
Дарує й біль, дарує й щем,
А часом слухає балади.

ПРИСПІВ

Грайливе колесо життя,
Мене веде воно у далі,
Дарує всюди відкриття,
Але нема на нім вуалі.
Воно єдине, наче мить,
Йому ніде нема заміни,
Все котиться воно, спішить,
Снує думќи й збира рубіни.
ПРИСПІВ

26.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975117

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні Минула річниця…

Минула річниця…

Твір:
Минула річниця, як ми у полоні
Нікчем, мородерів, що люблять вбивати
Розбили домівки, життя відібрали
Для них це нормально, нічого не мати

російська отара,
Вам як там нормально?Реально ще далі терпіти?
Кремлівськая моль, політична нездара
Ще декілька раз вас устигне нагріти

Але ж вам нормально коли міфологія
У ваших головах, замість історії
У підсумку рабська у вас психологія
І вам необхідні чужі території

Немає вас просто, вже зовсім немає!
Кричіть і надалі, що «я вне політікі»
У вас існування уже забирають
Життя не було на росії вовіки!

Минула річниця, як ми зовсім інші
Ми всі не по волі змінилися…
Хтось став надто злим, хтось до інших добрішим
Але ворогам не скорилися!

©️Лілія Ходус

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя П’ю водицю не з одного джерельця

П’ю водицю не з одного джерельця

Твір:
Київ... Ранок... Метро... Спішу...
Ескалатор поспішає в такт зі мною...
Пасивною не буваю. Активність люблю.
Сміло зливаюся вмить з юрбою.

Двадцять років - тут, а немов - один день.
Час біжить, мов ріка. Його не здоганяю.
Столиця - місто крилатих моїх натхнень.
Двері в світ я щодня в ній відчиняю.

Сторінки мого життя... Так було не завжди...
Чомусь, випала в житті саме така карта.
В Ясенові, Бродах і Львові залишила свої сліди.
В Іванні, Дубно та Рівному горіла моя ватра.

Про Бобровицю й Чернігів спогад теж не покинув.
Час змінює всіх людей. Іншою стала вже й я.
Київ враз остаточно всі роздуми поглинув.
Я в ньому розчинилась і вже - зовсім своя.

Тут прокидаюся вранці. П'ю, гірчаву на смак, каву.
Відвідую неймовірно гарні столичні місця.
Сьогодні киянкою можу назватись по праву,
Але п'ю я водицю не з одного джерельця.

В прекрасній Галичині народилась й зросла.
З Ясенівських гір і долин пішла в далекі світи.
Десь пізніше в сизу далечінь дорога пролягла
Й доля наказала: "Цвіти! Живи! Світи!"

Я ніколи не належала якомусь одному місцю.
Душа живе в сьогоденні, в минулому, скрізь...
Не дозволю ж я своєму власному серцю
Забути тих людей, море щастя, любові, іноді й сліз.

В думках лину стежинками навпростець,
Де колись жила й де ходили мої ноги.
Десь плакали гірко верби і вабив п'янкий чебрець,
А десь були батьки, діти, брати, сестра, отчі пороги.

Київ... Ранок... Метро... Спішу...
Ескалатор поспішає в такт зі мною...
Згадую, де прожила й кого стріла. Не согрішу,
Як скажу: "Я є частинкою України невід'ємною".

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Світ – єдино можливий для людства, але…

Світ – єдино можливий для людства, але…

Твір:
Нинішній світ – єдино можливий для цього людства.
Ми – різні. В кожної людини – своє світосприйняття:
В когось душа – повна честі, любові й благородства,
А хтось ще не задумався ні разу про це від сповиття.

Кожному, з нас, хочеться бути вільним, незалежним,
Але ми й далі нав’язуємо одне одному свої погляди.
Небеса бачать наші гріхи. Вибачають нам – грішним.
Жива природа не сприймає негативні людські рими.

Чомусь, впевнені, що ніхто нікому і нічого не винен.
Вперто кажемо, що змінюватись під інших – не варт.
Може, саме тому наш світ ненависті й воєн – повен?
Люди давно забули про спокій і душевний комфорт.

Віртуозно обрамлені слова розходяться з вчинками...
В багатьох вже нема жодної віри ні в кого та ні в що.
Політикум освоїв зловживання гаслами-родзинками.
Народ йому не вірить. За що ж нам таке горе, за що?

Чорні й білі клавіші нотами озвучують мелодії життя.
Навіть, без однієї, з них, вони зазвучать недосконало.
На цій планеті потрібно подбати про людей до пуття,
Щоб всі народи були щасливими та всіх соло лунало.

Одяг з людяності, мудрості й добра не вийде з моди
Та, чомусь, в теперішні часи на нього меншає попит.
Одні набивають золотом, діамантами власні комоди,
Інші на звичайне життя і виживання складають іспит.

Добро знецінюється. Вийшло з моди його пам’ятати.
Недобрі душі розпалюють істерію війни й ненависті.
Зло – здатне надовго руйнівні шрами в душі лишати,
Знищує все добре і гідне. Вирують злобні пристрасті.

Люди в достойних вчинках пливли б, як риба в воді.
Натомість грузнуть в неправильних діях, наче в меді.
Хто ж є ангелом та дияволом у світовому хороводі?!
Як серед масок пізнати: "Де є білі, а де чорні лебеді?"

Нинішній світ – єдино можливий для цього людства.
Ми – різні. В кожної людини – своє світосприйняття:
В одного народу душа – повна честі й благородства,
В іншого – заздрості, ненависті та якогось прокляття.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Не здатен на добро, то хоч не гріши

Не здатен на добро, то хоч не гріши

Твір:
Один внутрішній голос, немов наказує:
"Порухайся… Підбіжи… Все встигни…"
Інший йому перечить, неначе зупиняє:
"Збав темп… Спинись… Життя збагни…"

Бігти проти вітру – сміліше, ніж за ним.
Мовчати – легше, ніж говорити правду.
Посміхатись – не значить бути щирим.
Ставити кому – це ж не ставити крапку.

Розхитана людська мораль – не розкіш.
Непередбачуваність – завжди неспокій.
Справжня правда – не з красивих афіш.
Буває, що – на горі та в прірві глибокій.

В німім мовчанні – більше почуттів.
Є прочерки в тому, що вголос сказане.
Ситість у житті – брак душевних злетів.
Головне з того, що кажемо – вирізане.

Не всі, хто вистоює на колінах – "святі",
Як не всі, хто молиться вдома – атеїсти.
Втаємничені добрі справи – благодатні,
А "показушне" – зроблене не по совісти.

В натовпі – не значить, що не самотній.
Як у самодостатності зі собою – добро.
Сам – краще, ніж у компанії мерзотній.
Прожити вік самотньо тепер – не тавро.

В серці – відлуння протилежних думок.
Чесне, правдиве життя – замало друзів.
Брехня зі служінням – кар’єра та замок.
В останню мить життя – всім по заслузі.

Один внутрішній голос, немов наказує:
"Будь мудрим... Зроби добро…Спіши …"
Інший йому перечить, неначе зупиняє:
"Як не здатен на це, то хоч не гріши!"

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ

Позначка: Життя

А у житті це головне…

АБИ НЕ ПЛАКАТЬ

Життя прожити – не поле перейти

В ЖИТТІ МОЄМУ

ТАК БУВАЄ В ЖИТТІ

КОЛЕСО ЖИТТЯ

Минула річниця…

П’ю водицю не з одного джерельця

Світ – єдино можливий для людства, але…

Не здатен на добро, то хоч не гріши

Сторінки

Архіви

Категорії