ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Воєнні    Україна розквітне, як весняний первоцвіт

Україна розквітне, як весняний первоцвіт

  • Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
    Вже час справедливої розплати для неї настав.
    Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо.
    Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.

    В демократичних країнах майорять українські прапори.
    Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах.
    Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори.
    Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.

    Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх.
    Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились.
    окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг...
    За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.

    Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила -
    Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка...
    вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила,
    Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.

    На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни
    Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі.
    Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни -
    Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.

    московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила.
    Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила.
    росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила.
    Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.

    Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви.
    На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ.
    Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви.
    Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.

    Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
    Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав.
    Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо.
    Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Найтемніші ночі – перед світанками

Найтемніші ночі – перед світанками

  • З часу героїчного Майдану Гідності пройшли вже роки.
    Саме з нього й почалася російсько-українська війна.
    московія здійснила повномасштабні, загарбницькі кроки.
    В усіх смертях, стертих з лиця землі селах й містах - її вина.

    Досі палають будинки, ллються ріки безневинної української крові.
    росія "мародерить", руйнує, палить, нищить все на своїм шляху.
    В "гості" до українців завітав "брат" по "великій любові".
    Під кінець зими добровільно, "озброєний до зубів", зайшов на плаху.

    орда квітучу й красиву землю перетворила на сумні кладовища.
    Гостинних, вільних, роботящих людей зробила безхатченками.
    Викрадання українців, вбивства, ґвалтування, судилища...
    Прорвемось! Найтемніші ночі бувають перед світанками.

    Ми - країна патріотів, гідних, відважних, мотивованих Героїв.
    Нами цілком заслужено захоплюється цивілізований світ.
    росія - земля окупантів, мерзотників, брехунів, дармоїдів, ізгоїв.
    Українська нація, навіть в цьому горі - чарівна, мов яблуневий цвіт.

    ординська зграя в нескореній Україні давно зазнає фіаско.
    В загарбників з початку тотального наступу щось пішло не так.
    Зразу було страшно й моторошно, усвідомлювати війну тяжко
    Та ми з гідністю тримаємось. Куємо перемогу, однак...

    Вільнолюбна, благословенна Україна в нерівній битві вистоїть!
    Достойні українці прекрасну, родючу землю нащадкам збережуть.
    Плинний час у майбутньому глибокі людські рани загоїть.
    Перемогти в цій війні сучасні Збройні сили України зможуть!

    Дуже вірю і надіюсь, що остаточна перемога буде за нами.
    Після таких людських втрат, руїн інакше бути просто не може.
    З мудрими, патріотичними, як в Україні, доньками та синами
    Жорна війни в порошок зітруть кодло нахабне, вороже.

    Попереду в українців - перспективна дорога в європейську родину.
    Нас уже давно зачекався Північноатлантичний альянс.
    Завдяки сміливим воїнам переживемо цю похмуру, смутну годину.
    Здобути блискучу перемогу, з допомогою інших країн, маємо шанс.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Котилася над землею гроза-громовиця

Котилася над землею гроза-громовиця

  • котилася над землею гроза-громовиця
    з купчастих димових хмар завивав грім
    деколи здавалось вже й небо іскриться
    яскравий спалах блискавиці зорів у нім

    ураганна буря стогнала й бігла по ріллі
    перелякано припали до землі рослини
    луги ліси та узлісся в дощовім проваллі
    в саду в полі й на городі тяжкі хвилини

    сильний вітер та опади нищили посіви
    часом зривали дахи руйнували дерева
    у вогненній блискавиці є різні кольори
    синя ллє град а червона зливу з черева

    одночасно бувають такі погодні умови
    десь сніги з морозами а місцями тепло
    тут йде посуха а поруч води паводкові
    страждають посіви люди їх хати й село

    ми були свідками аномальних повеней
    руйнівні потічки змивали все на шляху
    а прісна вода безгосподарності апогей
    в питній воді відчуємо значну потребу

    наші ліси тривожно просять допомоги
    вирубки пожежі намивання бурштину
    в водних вітрових ерозій є свої судоми
    а пилові бурі злякали людину не одну

    кліматична катастрофа в світі в Україні
    аномалії потепління руйнує льодовики
    величезна посуха за нею опади сильні
    буває так що немає і справжньої зими

    потепління це теж тривожний прогноз.
    парникові викиди бруднять атмосферу
    Карпатам не минути повеневих загроз
    степова зона перетвориться в пустелю

    котилася над землею гроза-громовиця
    з купчастих димових хмар завивав грім
    потрібно зберегти природу як годиться
    екологічна катастрофа йде в кожен дім

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Релігійна тематика    Йордань та “скрепи”

Йордань та “скрепи”

  • Дев'ятнадцяте січня... Йде ритуал освячення води.
    У світі та в Україні – день Водохреща Господнього.
    Правиться в церквах, святиться водиця з водойми.
    Існує свій Водохресний сюжет гуляння народного.

    Останнім часом біля водойм проходять "вертепи"
    Й купання у святій воді. Віра людська – суперечна.
    Справжнє збочення нас веде в російські "скрепи".
    Така ситуація на освячених водоймах – недоречна.

    Все це виглядає низько, не культурно, не релігійно.
    Віряни напів оголеними пірнають в освячену воду.
    Цей натовп виглядає якось дикувато й безнадійно.
    Чомусь – зовсім не соромно українському народу.

    Краще б усі віряни більше уваги приділяли Літургії,
    Частіше ходили до церкви та щиро молилися Богу.
    Дехто з тих, хто пірнає, не має тієї набожної енергії,
    Оскверняє святиню. Люди роблять з цього розвагу.

    За всіма православними та українськими звичаями
    Саме в ці три дні – заборонено пірнати у святу воду.
    Її освятив сам Бог... Не можна ж допускати скверни.
    Ми з вами – з України, зі славного релігійного роду.

    Випивати та гуляти на, тільки що освяченому, місці,
    Стрибати в обрядову ополонку з оголеними тілами
    Нам – не варто... Ми ж виросли в набожній колисці.
    Шановні: "Та що ж таке зараз відбувається з нами?!"

    В українців є прислів'я: "Риба завжди гниє з голови".
    Шкода, що нашою елітою чин купання підтримано.
    Україна в церковній площині вже зіп'ялася на ноги.
    Давайте, все те проросійське, "скрепне" відкинемо.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Світ – єдино можливий для людства, але…

Світ – єдино можливий для людства, але…

  • Нинішній світ – єдино можливий для цього людства.
    Ми – різні. В кожної людини – своє світосприйняття:
    В когось душа – повна честі, любові й благородства,
    А хтось ще не задумався ні разу про це від сповиття.

    Кожному, з нас, хочеться бути вільним, незалежним,
    Але ми й далі нав’язуємо одне одному свої погляди.
    Небеса бачать наші гріхи. Вибачають нам – грішним.
    Жива природа не сприймає негативні людські рими.

    Чомусь, впевнені, що ніхто нікому і нічого не винен.
    Вперто кажемо, що змінюватись під інших – не варт.
    Може, саме тому наш світ ненависті й воєн – повен?
    Люди давно забули про спокій і душевний комфорт.

    Віртуозно обрамлені слова розходяться з вчинками...
    В багатьох вже нема жодної віри ні в кого та ні в що.
    Політикум освоїв зловживання гаслами-родзинками.
    Народ йому не вірить. За що ж нам таке горе, за що?

    Чорні й білі клавіші нотами озвучують мелодії життя.
    Навіть, без однієї, з них, вони зазвучать недосконало.
    На цій планеті потрібно подбати про людей до пуття,
    Щоб всі народи були щасливими та всіх соло лунало.

    Одяг з людяності, мудрості й добра не вийде з моди
    Та, чомусь, в теперішні часи на нього меншає попит.
    Одні набивають золотом, діамантами власні комоди,
    Інші на звичайне життя і виживання складають іспит.

    Добро знецінюється. Вийшло з моди його пам’ятати.
    Недобрі душі розпалюють істерію війни й ненависті.
    Зло – здатне надовго руйнівні шрами в душі лишати,
    Знищує все добре і гідне. Вирують злобні пристрасті.

    Люди в достойних вчинках пливли б, як риба в воді.
    Натомість грузнуть в неправильних діях, наче в меді.
    Хто ж є ангелом та дияволом у світовому хороводі?!
    Як серед масок пізнати: "Де є білі, а де чорні лебеді?"

    Нинішній світ – єдино можливий для цього людства.
    Ми – різні. В кожної людини – своє світосприйняття:
    В одного народу душа – повна честі й благородства,
    В іншого – заздрості, ненависті та якогось прокляття.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Не здатен на добро, то хоч не гріши

Не здатен на добро, то хоч не гріши

  • Один внутрішній голос, немов наказує:
    "Порухайся… Підбіжи… Все встигни…"
    Інший йому перечить, неначе зупиняє:
    "Збав темп… Спинись… Життя збагни…"

    Бігти проти вітру – сміліше, ніж за ним.
    Мовчати – легше, ніж говорити правду.
    Посміхатись – не значить бути щирим.
    Ставити кому – це ж не ставити крапку.

    Розхитана людська мораль – не розкіш.
    Непередбачуваність – завжди неспокій.
    Справжня правда – не з красивих афіш.
    Буває, що – на горі та в прірві глибокій.

    В німім мовчанні – більше почуттів.
    Є прочерки в тому, що вголос сказане.
    Ситість у житті – брак душевних злетів.
    Головне з того, що кажемо – вирізане.

    Не всі, хто вистоює на колінах – "святі",
    Як не всі, хто молиться вдома – атеїсти.
    Втаємничені добрі справи – благодатні,
    А "показушне" – зроблене не по совісти.

    В натовпі – не значить, що не самотній.
    Як у самодостатності зі собою – добро.
    Сам – краще, ніж у компанії мерзотній.
    Прожити вік самотньо тепер – не тавро.

    В серці – відлуння протилежних думок.
    Чесне, правдиве життя – замало друзів.
    Брехня зі служінням – кар’єра та замок.
    В останню мить життя – всім по заслузі.

    Один внутрішній голос, немов наказує:
    "Будь мудрим... Зроби добро…Спіши …"
    Інший йому перечить, неначе зупиняє:
    "Як не здатен на це, то хоч не гріши!"

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Життя пробіжить й не помітиш…

Життя пробіжить й не помітиш…

  • Життя – як весна... Пробіжить й не помітиш.
    Порадує сонечком, первоцвітами, травами.
    Ласкаво душу почуттями ніжності збагатиш.
    Замилуєшся весняними гаями, краєвидами.

    Життя – як райдуга... Любуйся цією красою.
    Подаруй собі веселі, різноколірні барви всі.
    Вмийся дощами й намочи свої ноги росою.
    Кохай. Вклонись веселці та птасі стоголосій.

    Життя – як те літо... Пробіжить й не помітиш.
    Подарує з поля квіти та спориші при дорозі.
    Час на відпочинок і його спокуси потратиш.
    Від щедрих дарів не відмовишся, не в змозі.

    Життя – як дощ... Ти сильно змокни під ним.
    Не вийде з доріг та перехресть вийти сухим.
    Створюй сім’ю. Ти не живи життям марним.
    Після дощику насолодись і садом квітучим.

    Життя – як осінь... Пробіжить й не помітиш...
    Закрутить ніжний вальс із багряним листом.
    Осінніми дарами щедро комори заповниш.
    Навіє роздуми. Добре володіє таким хистом.

    Життя – як ріка... Швиденько біжи за течією.
    Не зогледишся, як літа побіжать з гори вниз.
    Будь з Батьківщиною, з родиною та сім’єю.
    Невідомо: "А що попереду? Який сюрприз?"

    Життя – як зима... Пробіжить й не помітиш...
    Зачарує білим снігом і тріскучим морозом.
    Теплий зимовий одяг зносити себе змусиш.
    Напровесні втішишся весняним прогнозом.

    Життя – як туман... Він – цар, доки не осяде.
    Даремно не живи. Щось добре і мудре зроби.
    Як на спілкування з тобою старість присяде,
    Про своє життя й місце в ньому їй розкажи.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    До сторіччя Акту Злуки

До сторіччя Акту Злуки

  • Віхи історії. Спадщина... Двадцять друге січня
    Дві тисячі дев’ятнадцятого року. Століття ліку
    З того часу, коли відбулася подія непересічна –
    Об'єднання в Українську Народну Республіку.

    Після Першої світової війни – дві республіки...
    Відразу – Українська (УНР), з центром в Києві.
    Потім, через рік створено в післявоєнні роки
    І Західно-Українську (ЗУНР), центр – у Львові.

    Одна боролась з Росією, а інша – з Польщею.
    В обох – досить складне і скрутне становище.
    Нема визнання світу, з післявоєнною ношею.
    Їх єднали труднощі й українське середовище.

    Обидві Народні Республіки об'єднано в одну.
    Проголошення – в Києві на Софіївській площі.
    Живий ланцюг народу та подію неординарну
    Побачив весь світ на незабутньому видовищі.

    Арка... На ній – герби обох земель й прапори.
    Війська, делегації, священники, гості та народ.
    Звучить молебень в Соборі. Салюти. Виступи.
    Універсал Директорії про Злуку... Співає хор...

    Смілива і єдина, соборна, українська держава
    Тоді голосно й твердо заявила про себе світу.
    Запевнила, що вона – самостійна та величава,
    Що українці прагнуть спільної долі й розквіту.

    Було зроблено реальний крок до об'єднання
    Народів із Заходу та Сходу України, їх земель.
    З часом, знову відбулося їхнє роз'єднання...
    Україна, як держава, не обійшла всіх грабель.

    Одвічним недругом у миролюбних українців
    Завше була, є та, видно, що надалі буде росія.
    Кров'ю й потом народ відвоював у чужинців
    Волю, незалежність, про яку він здавна мріяв.

    Цей день настав двадцять четвертого серпня
    Тисяча дев'ятсот дев'яносто першого року...
    Здобуто Незалежність. Здійснилися бажання.
    Народ навіки вийшов із того темного мороку.

    В тяжкий період російсько-української війни
    Відзначається Дня Злуки сторічний ювілей.
    Організація Північноатлантичного договору,
    Євросоюз – маяки, а росія хай щезне з очей.

    Столичний Київ. Міст Патона. Живий ланцюг.
    Побралися за руки, як століття назад, колись.
    Радісні гуляння, що позбулися ворогів-бандюг,
    У цей день на Софіївській площі знову були...

    Об'єднані українці вклоняються Батьківщині.
    Захищають і славлять її... Мають таку нагоду.
    Слава унітарній, неділимій, соборній Україні!
    Привітання зі соборністю та свободою народу!

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Ні людяності, ні совісті, а ні гонору…

Ні людяності, ні совісті, а ні гонору…

  • Поруч з миролюбною Україною проживає народ,
    В якого немає ні людяності, ні совісті, а ні гонору...
    Він поводиться так, наче дикий і печерний "зброд".
    Додає доброзичливим українцям та світу мінору.

    росіяни не вміють дбати, працювати, мирно жити,
    Не здатні радіти іншим й покращувати своє життя.
    Хочуть свій мертвий радянський союз відновити,
    Але без багатої сусідки - України не бачать пуття.

    Ще вони не зрозуміли, що весь цивілізований світ
    Сприймає їх, як окупантів та небезпечних вбивць.
    Хижа росія знищує патріотичний український цвіт,
    Йде війною, але й під нею вже захитався стілець.

    Вся дипломатія і перемовини ні до чого не ведуть.
    Нелюдські погрози й агресія нелюдів зашкалюють.
    Близько українських кордонів сусіди-вбивці йдуть.
    Присутністю ворожої техніки, військ всіх залякують.

    Розвідкою розсекречено час наступу вражої росії.
    Вона зухвало тренується й грає своїми мускулами.
    До нас нахабно рвуться загарбники, а не гречкосії;
    Щоби "дружити" з українцями під своїми дулами.

    Багато років триває ця російсько-українська війна.
    Світ по-різному ставився до тієї ворожості росіян.
    Нині за агресію проти України їх чекає висока ціна.
    Ще отримає по заслугах той "недонаполеон-буян".

    Діалог – Україна, весь цивілізований світ та росія...
    Всі зрозуміли, хто є нашим ворогом і загарбником.
    Ми живемо в історичні часи. Неможлива анексія.
    Дамо гідну відсіч окупанту, який став зловісником.

    Хто приїде до нас на танках, повернеться в гробах.
    Не дозволимо ж рідну, українську землю топтати!
    Переможемо! Любов до України – в душах і серцях.
    Для щирих та гідних українців Батьківщина – мати.

    Ні людяності, ні совісті, а ні гонору нема в сусідів...
    Хіба ж про людську мораль вони замислюються?
    Війни, награбоване й дармове – шлях їх родоводів.
    Впевнена, що до України їхні зуби й обламаються...

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Щурі втікають з корабля

Щурі втікають з корабля

  • Олігархи, бізнесмени й деякі політики втікають з корабля.
    Елітні, приватні літаки й чартерні рейси пронизують небо.
    Під ними – наша лютнева, передвоєнна, українська земля.
    Україну покидають її злодії та зрадники ганебно й таємно.

    Подбали про себе... В небезпечні часи їм є де відсидітись
    Й награбованого в нас ще вистарчить на багато поколінь.
    За кордоном – не одна затишна "хатина". Є ж де подітись.
    Зі сім'ями та родинами скористались втечею без сумлінь.

    Скільки ще Україна терпітиме моральну наругу над собою,
    Дозволятиме пройдисвітам грабувати себе й зраджувати?
    Доки буде боротися з тією вражою, московською ордою?
    Пора всім дати по заслугах, всю цю непотріб перемагати!

    На захист Батьківщини прийдуть не олігархи й бізнесмени.
    Вони миттю, як щурі, вже втікають з українського корабля
    І, бажано, з кінцями. Люди здають на духовність екзамени.
    Дякуємо закордонню, яке в час війни нам плече підставля.

    За Вітчизну боротимуться прості люди, українські солдати.
    Вкотре волонтери з добровольцями встануть на повен ріст.
    Територіальну оборону міст та сіл триматимуть резервісти
    І всі українці, в яких є чи немає до військової справи хист.

    Чи буде повномасштабне, російське вторгнення в Україну?
    Досконалу й точну відповідь на питання не дасть нам ніхто.
    Без сумнівів, росія хоче перетворити родючі землі на руїну.
    Хто їй це дозволить: наш народ, Америка, Європа, НАТО?!

    Саме зараз на хиткому, політичному, українському ґрунті
    Бачимо справжніх і відданих друзів, синів та дочок України.
    Прорвемось! Слава рідному народу – цій українській "хунті"!
    Хай переможно минає ця зима й рясніє цвіт нашої калини!

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]