І ніч пройшла, як добре, що ніч тиха...
І ранок, поки мирний, завітав ...
І навіть дощ осінній якийсь дивний...
Неначе вперше землю поливав.

Бо кожен ранок - ніби вперше все,
Туман і дощик, і калюжі в листях.
Мабуть, прийшов той час, коли ми всі
Навчились цінувати все в дрібницях.

Та й і дрібниці - не такі й дрібниці,
Хіба ж дрібниця - бачити життя!?
Життя - то трави, квіти, дощ і птиці.
Життя - то мирний ранок і сім'я.

І просто зранку пити каву або чай,
І просто усміхатись, коли сонні діти...
Так просто дякувати Богові за день,
За те, що можемо сміятись і радіти.

Ну а для радості причин багато маємо.
Ми ж бо живі! І навіть мрії є.
Мрій не багато. Почути, що перемагаємо
І повертаємо усе, що наше, що своє.

Тому за кожний ранок дякуємо Богу,
І кожному, хто на передовій.
Тримає небо, щоби наші діти
Були щасливі на своїй землі.

Кожний ранок починається з надії...
Бо надія, попри все, жива.
Навіть коли в серце підкрадається невіра,
Навіть коли сльози болю на очах.

Коли туга душу огортає,
А у кожнім слові чується тривога -
Не втрачаймо промінців надії,
Бо усе в руках не наших, в руках Бога.

Просимо надсили і здоров'я для солдатів.
Просимо опіки для своїх сімей.
Віримо, що єдність України
Збереже державу для дітей.

Тішимося сонечку ясному,
Листю, що тихенько падає з дерев.
Тішимося погляду і слову,
Першим крокам, першим успіхам дітей.

Та й радіти є чому, то точно,
Тільки треба вміти помічати.
Ще б навчитись нам, коли тривожно,
Вірити, любити пробачати...

Так хочеться дива, вже скоро Різдво,
Гірлянд, трохи снігу, візерунків на вікнах...
Так хочеться дива...Та зараз війна,
Вмирають на фронті і плачуть малесенькі діти...

Так хочеться дива ... Щоб тато вернувся із фронту
Й дитину свою тихенько увісні обійняв ...
Щоб мама живого діждалась синочка -героя
І спала, нарешті, спокійним, без остраху, сном.

Так хочеться дива... Щоб знову сміялися діти,
Співали колядки і світились любов'ю й теплом ...
Щоб хлопці з війни поспішали до своїх половинок
Й гуляли весілля й чекали своїх діточок...

Ми хочемо миру... І хочемо ми перемоги,
Щоб тихо навкруг, щоб тепло у домі було...
Ми хочемо щасті у кожній українській родині,
Ми хочемо вдома із дітьми зустріти Різдво...

І начебто мрії ці наші прості і звичайні,
Не хочемо ми океанів, Мальдів і морів...
Ми хочемо дива - щоб всі ми, живі та здорові,
На рідній землі спокійно жили без війни.

Засяяла зірка яскрава на темному небі,
Родина уся до Вечері Святої зібралась.
Почали з молитви, куті запашної, смачної,
Колядки Ісусу - Месії щасливі співають...

Але не у кожній родині сьогодні святкують,
Не всі колядують, віншують, радіють, на жаль.
Не кожна сім'я усі страви різдвяні смакує...
Бо сум огортає, на серці поселилась печаль...

Сьогодні спіткала страшна біль утрати
Багато родин, ридає наша земля ...
Чекає синочка із фронту заплакана мати,
А інша оплакує, бо сина вже більше нема ...

Порожні стільці за святковим столом на Вечері -
Різдво наші воїни стрічають з автоматом в руках...
Хоч теж дуже хочуть додому, до рідних, до друзів,
Та знають - без них ми б не мали сьогодні Різдва.

Згадаймо усіх, кого більше уже не побачимо,
Згадаймо героїв, бо ми вдома, в теплі, із дітьми.
Подякуймо Богу за те, що дозволив Різдва дочекатись,
Подякуймо воїнам за колядку на рідній землі.

Хай блага новина дарує їм швидку перемогу,
Перемогу над ворогом, світла над ніччю та злом.
Хай зірка різдвяна веде їх до рідного дому,
Де мама чекає, де мамині руки й любов.

Святвечір готується йти в українські родини,
Він тихо підходить до кожного дому й вікна ...
Сьогодні сумний він - болить йому Україна,
Сьогодні він плаче - в Україні тяжка йде війна...

Як важко Йому приходити до хати, де плачуть
Ті діти, що втратили тата на проклятій війні.
Як гірко, бо в чорній хустині чиясь сидить мати
Й цілує світлину, де син ще сміється живий ...

І серце Його закипає від болю, бо бачить
Як хлопці й дівчата в холодних окопах не сплять...
Тужливо Йому, бо замість Вечері й колядки
Над ними ракети та вражі гармати летять.

Печаль огортає, коли Він іде Україною,
Де спалені села, міста вже згоріли до тла...
Та знає Святвечір, що поки його всі чекають в родинах,
До доти є віра, до доти надія жива.

І Він поспішає туди, де на нього чекають,
А з ним і різдвяна на небі вже вийшла зоря.
Свіча запала, колядки вже люди співають,
І всі прославлять народжене Боже Дитя....

Ісус народився - на радість всім нам та на славу,
Й дарує надію, що світло здолає пітьму.
Що скоро і наша звізда перемоги настане,
І мир повернеться назавжди в країну мою.

Не падаймо духом - радіймо Різдву і колядці,
Пам'ятаймо високу ціну героїв війни....
Згадаймо в молитві, у храмі, тримаймо у серці
Усіх, хто боронить Святвечір для наших родин.