Задивилось серце в родовід
Мужнього і сильного народу.
З прадіда і діда славний рід,
Що віки воює за свободу.
Не хились, калино, на вітрах,
Повертайтесь, журавлі, додому,
Бо героям не відомий страх!
Їхній дух в боях не знає втоми!
Хай громами сипле буревій,
Поспішають хмари небо вкрити.
Вшитих серці змолених надій
Нам повік в душі не загасити.
Розцвітай калино вишиттям!
Дай же, Боже, миру Україні!
Дякую героям за життя!
За безхмарне небо ясно синє!
Юлія Посполіта Левченко

Виший, Боже, долю ниткою міцною,
Хай не буде більше вузликів на ній.
Силою й завзяттям, волею стрімкою,
Щедро долі ниву радістю засій.
Хай пшеницю серця вороги не топчуть,
Хай вона зростає в мирі і теплі.
І у душах хвилі спокою хлюпочуть,
Без зітхань і болю на своїй землі.
Хай буяють мрії, воля цвітом квітне,
Вільним птахом лине у ласкаві сни.
Хай на Україні Божий мир розквітне!
Виший, Боже, долю і благослови!

Юлія Посполіта Левченко

Там, серед поля росте калина,
Біля калини стоїть дівчина,
Стоїть самотньо плаче, ридає,
Бо вже коханого не має.

Не має коханого, на Сході загинув,
У цюю нелегкую годину,
Віддав своє життя за Україну,
Кому залишив свою дівчину?

Біль, сум і відчай душу розриває,
Коханого серед живих немає,
Йому б ще жити й життю радіти,
Несе дівчина на могилу йому квіти.

За його голосом дзвінким сумує хата,
Без нього сиротами стали батько й мати,
Роки летять, зростають соколята,
І Україну йдуть на Сході захищати.

Нам Бог допоможе і я відчуваю,
Моя Батьківщина ворогів подолає,
Прийде весна і зацвіте калина,
Настане мир у рідній Україні.

01.11.2021
Віра Дукач.
Віра Дукач

За честь і правду, волю і свободу,
За майбутній мир і спокій нашого народу,
За захист Батьківщини, за щиру посмішку дитини,
Я ЩИРО ДЯКУЮ ВСІМ ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ!

Я щиро дякую всім Вам українські солдати,
За те, що від ворога нас вмієте захищати,
За те, що сміливо московську навалу вигоните ви,
Ми пишаємось вами, України доньки й сини!

І я прошу Бога, щоб він лиш як міг,
Від куль ворожих всіх Вас беріг,
І ви завжди пам’ятайте, що ми,
Всіх вас чекаєм живими з війни.

27.03.2022
Віра Дукач.
Віра Дукач

Патріотка я чи ні,
Не Вам мене судити,
Та в моск@льському ярмі,
Я ніколи не буду жити.

Бо в моск@льському ярмі,
Українцям життя ніколи немає,
Нам найкраще в Україні,
Кожен про це знає.

В Україні кожен з нас,
Як рибка в ставочку,
Влітку, якщо заморився,
Відпочинеш в холодочку.

Українська нація незламна й працьовита,
Ще в рідній Україні заколоситься жито,
Хай щасливою буде українська родина,
Настане перемога, одягнем вишиванку,
І в ПЦУ молитися всі підемо зранку.

16.05.2022
Віра Дукач.
Віра Дукач

Вчора зустріла маму я,
Загиблого на війні солдата,
Голубка сивочолая моя,
Я… Я не знала як її втішати.

Її щасливе життя на “до” і ” після”,
Назавжди війна розділила проклята,
Лиш посмішку рідну приємну синівську,
Мама в спогадах зажди буде пам’ятати.

Душа і серце рветься на шматки,
Від непоправної втрати і невгамовного болю,
Щодня в Україні хоронять батьки,
Синів, що життя віддають за нашу свободу і волю.

16.09.2022.
Віра Дукач.
Віра Дукач

Вже паде жовте листя,
Й шурхотить під ногами,
Все забарвлює осінь,
В кольоровії гами.

Осінь в вальсі кружляє,
Їй радіти б так треба,
Ми ж невпинно благаєм,
В Бога миру для себе.

Миру просимо в Бога,
Щоб не гинули діти,
У кривавій війні України дороги,
Біль і сльози, нема чому радіти.

Всю нашу Україну моsk@льські вороги,
Шахідами, ракетами закидають.
Не залякають!
Горіть у пеклі, нема вам місця на землі,
Рабів до раю не пускають!

Троянди в вазі на столі,
Пелюстки з них обпадають,
Всі Українці на Землі,
Вірять ЗСУ, перемоги чекають.

Слава нашому Бандері!
Його ім’я моsk@лів досі лякає,
Дух його непокори, боротьби за свободу,
Українців у цілому світі єднає.

СЛАВА ВСІМ НАШИМ ЗСУ!
Низький уклін, що бережете Україну,
Її найкращу українську мову вічно живу,
Співучу, милозвучну, солов’їну.

А незламні серця Українців,
Всіх об’єднує думка єдина,
Хто з мечем до нас прийшов,
Той від меча нехай загине!

Живи і процвітай моя нескоренна єдина,
Непереможна, незламна і вільна державо,
СЛАВА РІДНІЙ УКРАЇНІ!
ВСІМ ГЕРОЯМ СЛАВА!

02.11.2022
Віра Дукач(Чмерук).
Віра Дукач