Чур захисник я звертаюсь до тебе
Ти в душі людей пам’ять предків неси.
Щоб Віра забута в серцях запалала
Як вогник що ти від Сварога приніс.

Ти з давніх часів беріг наші кордони
Щоб ворог по нашій землі не ходив.
І зараз нам треба твоя допомога
Прогнати загарбників геть звідусіль.

Нехай твій вогонь зігріває оселі,
Щоб тихо горів він кожній печі.
І діти вночі не боялися Пека.
Та чорт до оселі пробратись не зміг.

Щоб вогнище свічки світило дорогу
Коли душі предків у вічність ішли.
І пам’ять про них не згасала ніколи.
Завжди пам’ятали у колі сім’ї.

Прошу тебе Чур збережи нашу землю
Щоб волю народ відстояв назавжди.
Товстою стіною закрий наші кордони.
Онуків своїх від біди вбережи.

Онуки Богів зустрічаємо свято
Великдень Дажбога у гості іде.
Хай сонячні промені світять яскраво,
Тепло і родючість цей рік принесе.

У чистий четвер покупатися гарно,
Щоб міцне здоров’я було цілий рік.
А ввечері предків тихенько вшануйте,
Які захищають і вас і ваш Рід.

У печі куліч хай підходить духмяний,
Щоб пишний він був, Дажбогу у дар.
Який подарує тепло і достаток,
Порядок і дуже рясний урожай.

Малюємо писанки гарні яскраві,
Орнаменти ті ніби код ДНК.
Даруємо рідним з бажанням достатку
Щоб гарне здоров’я і захист дала .

Дажбога шануємо, він є Бог сонця,
Що світло дає нам,і сили життя.
Усіх я вітаю із днем Великоднем
І Слава Дажбогу на довгі літа.

Піду я до лісу, зеленого храму,
Пройду між дерев і повітря вдихну.
Постою під дубом який сотню років
Стоїть охоронцем у цьому гаю.

Осика струнка за шепоче листками,
Коли між гілок пролетить вітерець.
І в цій атмосфері відчую я спокій,
Забувши проблеми й робочий момент.

Зайду на галявину сонячну,світлу,
По колу берізки біленькі стоять.
Неначе танок водять білі красуні,
Від них неможливо очей відірвать.

Довкола птахи ведуть гучні розмови,
Усі метушаться, кипить тут життя.
А я в ліс прийшов щоб набратись здоров’я,
До мати природи вернулось дитя.

Зима відступає,тепло на порозі,
Богині Морені вже час відпочить.
Приходить на землю,дочка Лади Леля,
Богиня кохання,тепла і весни.

Під співи птахів,у вінку із квітками,
Із вирію Леля кохання несе,
Щоб хлопці й дівчата знаходили пари,
Кохання повітря наповнило все.

Дружина Ярила струнка і красива,
Теплом зігріваєш усіх на землі.
Господарів в поле ведеш працювати,
Та стежиш щоб гарно сади зацвіли.

Палка берегиня дівчат і кохання,
Даруєш веселощі, празник в душі.
З твоєю появою все оживає,
Ти голубоока Богиня весни.

Людей залякали що й дихати страшно
Сказати ” я вільний”, то тоже є гріх.
Усе життя маєш тягнути кайдани,
Тому що дитям тебе піп охрестив.

Примушують змалку учити молитви,
До церкви ходити і гроші носить.
Попів у маєтках вважати святими,
Бо будеш покараний Богом чужим.

Не хочу я в церкві коліна стирати,
Я хочу на капищі вільно стоять.
Не вчити слова щоб до Бога звернутись.
Простими словами Богів прославлять.

Я хочу щоб з мене знялись все печаті
Які закривають від Рідних Богів.
Щоб символи сонця назад повертали,
І зняли нарешті всі мертві хрести.

Щоб руни вивчали і значення їхні
Та Віди читали, там мудрість Богів.
З навколишнім світом шукали єднання.
Світогляд із Рабства на Волю змінить.

• Твір:

  Онуки Богів я звертаюсь до вас,
  Прийшов час уже прокидатись.
  Згадати що ми не церковні раби,
  І час вже з колін підійматись.

  Згадайте про предків про свій славний Рід,
  Про совість любов до природи.
  А Віру шукайте не в книгах чужих,
  Вона у серцях і довкола.

  Гріхи пробачають не за молитви,
  А за добру, гарно зроблену справу.
  Бо зроблене діло цінніше тих слів,
  Що в храмі годину читають.

  Сходіть до природи, природа це храм
  Спілкуйтесь з навколишнім світом.
  Купайся у річці, по полю гуляй
  Наповнюйся сонячним світлом.

  Навчайте дітей по совісті жить,
  Вивчати історію Роду.
  Бо все що ми маємо в цьому житті,
  Це предки нам дали з любов'ю.

  І краще ніж ставити в храмах свічки,
  Саджайте дерева довкола,
  Ми слов'яни, продовження славних Богів,
  І матінку наша Природа.