Народ схаменіться,що стало з вами?
Чи більше вам нічим зайнятись?
Глобальні проблеми в країні почались,
Коли ж нам Різдво відмічати?

Забули про хлопців що мерзнуть в окопах,
Що безлад в країні тотальний.
Тепер важливіше який календар,
Точніше показує дати.

Забули історію давню слов'янську,
І що календар був по сонцю.
Не цифри вирішують, що і коли,
А всім володіє природа.

Змінили Чертоги на зодіак,
І значення свят поміняли.
Усе що хотіли прикрити хрестом,
Ніколи в крові не згасало.

Відродяться наші слов'янські свята,
Великдень, Коляда, і Купала.
І Віру продавню згадає народ,
А не ту що колись нав'язали.

Род могутній тебе прославляю,
Ти створив всі світи і Богів.
Твоє ім'я в приРОДа, РОДина,
Ти основа життя на землі.

Род творець ,Праві,Яві,і Наві,
Ці світи то є поділ буття.
В Яві внуки твої проживають,
Богів Праві завжди прославля.

Ти РОДив собі сина Сварога,
Щоб тобі гарний був помічник.
Працьовитого майстра, що в кузні,
Допоміг вдосконалити світ.

Дуб великий який посадив ти,
Що є символом всіх трьох світів.
Ми шануємо кожен листочок,
Під гілками його ми зросли.

Слава Роду лунає по всюди,
Що життя дав майбутнім Родам.
Роду Слава від круга до круга.
Годі кланятись мертвим хрестам.

Не хочу я храмів із їх куполами,
Хрести і ікони назад заберіть,
Отих бізнесменів що звуться попами
Які прикриваються словом якимсь.

Не хочу я більше стоять на колінах,
Щоб хтось мене в очі рабом називав.
Я вільний, нащадок слов'янського Роду.
Стрибог мене в люльці колись колисав.

Не треба лякать мене всіма гріхами,
З дитинства навчав Род по совісті жить .
І Адом міфічним з страшними чортами,
Я вірю в світ Наві ,там духи живуть

Піду я до лісу, там мати природа,
Здоров'ям наповнить,як дуб віковий,
Зустріну там Велеса мудрого Бога,
Поради спитаю як правильно жить.

А як буде втома піду я до Дани,
Богиня води хай очистить мене.
Водою цілющою втому змиває,
Напитися дасть і спрага пройде.

Не треба мені щоб спитати поради,
Ходити в будівлі,молитви учить.
Я можу звернутись своїми словами,
І Боги підкажуть що далі робить.

Зайду я на капище вгору долоні,
Звернуся до Праві,до Рідних Богів.
Нехай землі рідній і нам допоможуть,
Здолати орду що прийшла у наш дім.

Попрошу Перуна нехай жене громом,
За наші кордони прокляту орду.
А блискавки техніку палять ворожу,
Щоб в наших полях не топтались вони

Звернусь до Сварога до коваля майстра.
Щоб виковав лати для наших бійців.
які б захищали від куль і снарядів,
Життя рятували усіх козаків.

До Велеса мудрого хочу звернутись,
Щоб він у лісах гарний був провідник.
А тих хто загинув за нашу свободу,
Веди у світ Наві, вже час їм спочить.

І я точно знаю що Боги почують,
Не кинуть у скруті онуків своїх.
Здолати орду вони допоможуть,
Щоб в мирі могли прославлять ми свій Рід.

Вернемось в історію,давнє минуле,
Коли Володимир хотів стать святим.
Якого затьмарила влада і слава,
Щоб бути володарем усіх світів.

Тоді і прийшло в наші землі прокляття
Коли він відрікся від Рідних Богів.
Повірив в Христа сам прийняв Християнство,
Вогнем і мечем свій народ похрестив.

На декілька літ затягнулось насилля,
Він капища нищив, Волхвів убивав.
Забрав у слов'ян їх Богів і свободу,
І мертвим хрестом на віки закував.

Та ось прийшов час, розвалити прокляття,
Згадати могутність слов'янських Богів.
До Рідної Віри усім повертатись.
Вернути на землі достаток і мир.

Щоб слава Родів знов по всюди лунала,
Закінчились війни,свободу знайшли,
Під захистом Праві, дітей научали,
Не треба нам більше релігій чужих.

Я вільний! Потомок слов'янського Роду,
Не треба мені Християнські церкви.
Оточує мене довкола природа,
Це храм що для мене створили Боги

Не хочу я більше стоять на колінах,
І слухать казки, що рабом треба жить.
Я в гору до неба направлю долоні,
До сонця,до Праві,до Рідних Богів.

Не буду читать Іудейської книги,
Я краще послухаю співи пташок,
Як вітер гуляє в зелених дібровах,
І як по весні біжить дзвінко струмок.

Я вірю відродиться віра про давня,
Прокинуться люди,спаде пелена,
Богів що нам рідні почнем шанувати.
Страх віри Христової покине серця.

Прийшов час згадати,що предки казали,
Слова ті писали майбутнім Родам,
Як діток ростити,як землю любити.
І не забути про шану Богам.

Любіть свою землю і стійте за неї,
Її обробляли батьки і діди.
На ній працювали до поту і крові,
Вважали священною,даром Богів.

Коли нападали чужинці ворожі,
То треба у битві хороброму буть
Не кидати брата у горі любому,
А ворога бити без грама жалю.

На білому світі по совісті жити,
Буть вірними Роду і предкам своїм.
Не гарні слова,а правду цінити,
Природу любити,як свій рідний дім.

А ще з тих часів нас попереджали,
Ніколи не можна зле діло прощать.
Хай кару несе той хто зла нам бажає,
Та згине навіки ворожа душа.