ПОЛИН ЗАМІСТЬ МЕДУ

Чому́ полин їмо ми замість меду
На Богом даній рідній нам землі?
В обі́йми орків ру́ки не розве́ду.
Ви про́кляті наві́ки, москалі!

Невже святого зо́всім в вас немає?
А може то ніко́ли й не було́?
Чому́ вбивати совість дозволяє?
Чому́ у вас панує тільки зло?

Ввірвались ви у нашу рідну хату
На українській цій святій землі́,
Та кожен з вас отримає розплату –
Варитись вам у пеклі у смолі.

Ми – ґа́зди тут, і це вам треба знати,
В свої́й госпо́ді тут керуєм ми.
Ви нас прийшли, тварюки, убивати,
Але самі́ поляжете кістьми́.

Із хлібом-сіллю ми вас не зустріли
І рушниками не встелили путь.
Чому́ ж в полоні, орки, ви прозріли?
Не можу цього зо́всім я збагну́ть.

А через вас полин в нас замість меду,
Гірка й болюча в кожного сльоза.
За нами ПЕРЕМОГА попере́ду,
Бо з нами Бог і з нами Небеса!

20.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 946389

СТРАЖДАЄШ, ПАЛАЄШ, ВИСТОЇШ

Страждаєш, люба Україно,
Із серця капає лиш кров,
Із тебе робляться руїни,
Від того дня, як кат прийшов.

Страшні у тебе, нене, рани,
Й щоразу більшими стають,
Із тебе гирло полум'яне,
Тобі ударів завдають.

Ракети падають щомиті,
І бомбардують літаки,
Міста́ і се́ла кров'ю вмиті,
Із кро́ві рі́ки, не стежки́.

Домівки полум'ям палають,
Розбиті інші нанівець,
Людей щомиті скрізь вбивають,
Коли ж війні прийде́ кінець?

Дітей орда страшна вбиває,
Вбива невинних немовлят,
Що є святе – вона не знає,
Впритул взяли́ся розстрілять.

Та ти стої́ш, Вкраїно рідна,
Нестерпно боляче тобі,
Себе боро́ниш мужньо й гідно,
Хоч вже й палаєш у вогні́.

Ти вистоїш, я точно знаю,
Бо ти, рідненька не одна,
За тебе сво́є серце краю,
Тебе шматує сатана.

04.03.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 946296

ПРИВИД
Дорогі друзі, Вашій увазі, композиція "#ПРИВИД", яка народилась у цей важкий воєнний час творчим дуетом "#КОРОЛЕВА_І_МАЕСТРО" у складі #Королеви_Гір_Клавдії_Дмитрів та #Сергія_Ярунського.
Мирного неба над нами і бажаної ПЕРЕМОГИ!
З теплом і любов'ю Ваша Королева Гір Клавдія Дмитрів

ПРИВИД

ПРИВИД-АС
Велике Українське Небо
Обійме всіх, хто любить нас.
Біди і чорних хмар - не треба...
Їх розжене наш Льотчик-ас.

Ми, українці - неймовірні.
Весь світ співає Славень наш!
Великі духом, думкою - вільні -
Козацтво! Вищий пілотаж!

Нас - не здолати, не зігнути.
Непереможні вояки!
І Неньці нашій в Світлі бути
Віднині - завжди! На віки!

02.03.2022 р.

© Сергій Ярунський, 2022

ПРИВИД У НЕБІ

Злітає ПРИВИД в небо дуже гідно,
І кожен злет – продовження життя,
Усі бої́ закінчує він плідно –
Він спалює ординця, як сміття.

Пала ординець в небі, наче факел,
Його здале́ка бачим в небесах,
Кружля над нами ПРИВИД-АНГЕЛ птахом,
Йому Госпо́дь показує той шлях.

Важкі бої́ із ворогом у небі,
Птахи́ ворожі, наче саранча,
Молитва у бою́ все є в потребі,
Й Госпо́дь свого́ нам подає меча.

Один за одним ворога збиває,
Так неньку від ординців береже,
А кожен бій не мить якусь триває,
Бо погань зазіхає на чуже.

Птахи́ ординські зграями літають,
Над нами в небі просто аж киша́ть,
В чуже обійстя з неба заглядають,
І в на́мірах нас нищити, вбивать.

Влітає ПРИВИД у ворожу зграю,
Вступає з орком у запеклий бій,
Ще й інший вже летить з-за небокраю,
Але згорить і ця з ординських мрій.

У ПРИВИДА на бій благословіння,
Йому Госпо́дь у небі помага,
По лезу кожне ПРИВИДА ходіння,
Та нищить він ординського врага.

Десятки на рахунку вже ординців,
І ПРИВИД-АС це робить залюбки,
То ж цим оберігає українців,
До ПЕРЕМОГИ всі веду́ть стежки́!

03.03. 2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 946228

МАРІУПОЛЬ

В вогні палає красень-Маріуполь,
Його цілує з зброї окупант,
Живильної водиці дати б ку́холь.
Погоду робить там колаборант.

Театр чудовий знищили ординці,
Ховалися жінки́ там із дітьми́,
Вони ж усі – невинні українці,
Всі – жертви сатанинської пітьми́.

Там полк «Азов» удари всі приймає,
Він береже, як може, «Азовсталь»,
Ворожії атаки відбиває,
Та ворог все там знищує, на жаль.

У схо́ванці там при́хисток шукають
Десятки сотень ді́ток й матері́в,
Раschиsти бомби все на них скидають,
Виконують вказівки упирі́в.

З’єдналися з «Азовом» і морпі́хи,
Знеси́лені, та з вірою в життя,
Дода́лось їм надії та й утіхи,
Небаченої сили й відчуття.

В вогні́ палає Маріуполь-красень,
Там гинуть люди від потво́р-орди́,
Не буде їм ні про́щень, ні пробачень,
Вони лиши́ли скрізь свої́ сліди.

25.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 946207

ХЕРСОН - ЦЕ УКРАЇНА

Цей славний край усі ми добре знаєм,
Він – особливий серед всіх степів,
Його і зараз ми не забуваєм,
Хоч окупант забрати захотів.

Взяли́ в кільце Херсонщину ординці,
Бо марили цей клаптик обійнять,
Та й думали: «Херсонці – не вкраїнці,
І можна їх від неньки відірвать».

Але ж Херсон - це та́кож Україна,
Херсонщина – вкраїнськая земля,
З споконвікі́в там – мова солов’їна,
Яку з пелю́шок чує немовля.

І їх ніхто́ не ли́шить наодинці,
Вкраїна вся в молитві за Херсон,
Зламають сво́ї зуби там ординці,
Й загарбання – це був в раschиsтів сон.

Хоч зараз в окупації там люди,
Але про них ніхто не забува,
Херсон вкраїнським був, і є, і буде!
Госпо́дь покаже ворогу дива́.

То ж мають окупанти добре знати,
Що їм Херсон народ наш не віддасть,
І стяг вкраїнський зможуть знов підняти,
І сла́вень наш там бу́де знов звуча́ть.

25.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945989

ПРИВИД У НЕБІ

Злітає ПРИВИД в небо дуже гідно,
І кожен злет – продовження життя,
Усі бої́ закінчує він плідно –
Він спалює ординця, як сміття.

Пала ординець в небі, наче факел,
Його здале́ка бачим в небесах,
Кружля над нами ПРИВИД-АНГЕЛ птахом,
Йому Госпо́дь показує той шлях.

Важкі бої́ із ворогом у небі,
Птахи́ ворожі, наче саранча,
Молитва у бою́ все є в потребі,
Й Госпо́дь свого́ нам подає меча.

Один за одним ворога збиває,
Так неньку від ординців береже,
А кожен бій не мить якусь триває,
Бо погань зазіхає на чуже.

Птахи́ ординські зграями літають,
Над нами в небі просто аж киша́ть,
В чуже обійстя з неба заглядають,
І в на́мірах нас нищити, вбивать.

Влітає ПРИВИД у ворожу зграю,
Вступає з орком у запеклий бій,
Ще й інший вже летить з-за небокраю,
Але згорить і ця з ординських мрій.

У ПРИВИДА на бій благословіння,
Йому Госпо́дь у небі помага,
По лезу кожне ПРИВИДА ходіння,
Та нищить він ординського врага.

Десятки на рахунку вже ординців,
І ПРИВИД-АС це робить залюбки,
То ж цим оберігає українців,
До ПЕРЕМОГИ всі веду́ть стежки́!

03.03. 2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945766

ІЗ СИЛОЮ ВІТРУ

Із силою вітру жене́мо ординців,
Женем до кордонів руsню,
На нашій землі нам не треба чужинців.
Ми згадуєм в Бучі різню.

А кожного думка сильніша від вітру,
Й бажання – позбутись орди,
Та й кожен з нас мовить: «У прах усіх зі́тру,
І більше не ступлять сюди!»

Із силою вітру женемо потвору,
І кожному вказуєм шлях,
Хто прагнув за вбивства званням лізти вго́ру –
Від них залишається прах.

Із силою вітру женем моskовитів,
Цілуємо зброєю їх,
Це гірша мерзота від всіх паразитів,
Тому́ викорінюєм всіх.

Із силою вітру важливо їх гнати,
Без шансів вертати назад,
А ко́го зумієм – у порох стирати
За вчинений в нас тілопа́д.

Із силою вітру цю нечесть жене́мо
З Вкраїни – святої землі́,
І ра́зом усі знову МИР поверне́мо,
Відступлять від нас моskалі.

15.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945764

НЕ ПРОБАЧИТЬ

Де взя́лись о́рки, ті злочинці кляті?
Чому́ їх карлик всіх до нас послав?
Вони вбивають нас у нашій хаті,
Наказ такий страшний рашист віддав.

А всі вони, неначе безхребетні,
Це – вбивці здичавілої орди,
Ще й о́бстріли ведуть у нас ракетні.
Завда́ли нам незнаної біди́.

Церкви́ палають, школи і лікарні,
Будинки, що наповнені людьми,
Ввірвалися потво́ри ці моральні,
Шакалів-вбивців не чекали ми.

Ввірвалися, як піст мав розпоча́тись,
Великий Великодній строгий піст,
Не йшли вони до це́ркви сповідатись,
Руїни роблять з наших сіл і міст.

В підвалах в нас народжуються діти,
А інші помирають малюки,
Лягають в землю пуп’янки і квіти
Від вражої ординської руки́.

Тремтять будинки, ши́бки вилітають,
А з деяких руїни лиш стають,
Потво́ри московиті нас вбивають,
Щомиті скрізь ударів завдають.

Ввірвались в нашу хату ті ординці,
Накази вбивчі виконать прийшли,
Та неньку не дадуть їм українці,
Багато з них вже сво́ю смерть знайшли.

Народ Вкраїни то́го не пробачить,
Й Госпо́дь їм то́го точно не прости́ть,
Від ран смертельних Україна плаче,
Бо не хотіла цвіт свій хорони́ть.

Хоч нам нелегко – ми не відступаєм,
Не вбити їм вкраїнський сильний дух,
Щомиті перемогу наближаєм,
Й не скажемо, щоб став з землі їм пух.

Та з нами Бог й за нами перемога,
Цю погань ми проже́нем навіки́,
Вже в інший світ їм встелена доро́га,
Й не спле́туть надмогильні їм вінки́.

16.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945691

МОЛІМОСЬ

Молімось всі, молімось, люди добрі,
За воїнів моли́тви ми молім,
Вони – відважні, мужні і хоробрі,
За них моли́тви всі свої складім.

Молімось всі, молімось без упину,
Із вірою молімось защораз,
Щоб нам зберіг Всевишній Україну,
Хай з нами йде й веде за руку нас.

Молімось всі, молімось, я благаю,
Всі молитви́ сплете Господь в вінець,
Ординець щоб забравсь з святого краю,
Аби війні прийшов уже кінець.

Молімось всі, посилюймо молитву,
За неї просять хлопці на війні,
Із нею виграю́ть запеклу битву,
Де рветься все й палає у вогні́.

Молімось всі, молімось особливо,
Плетім ланцюг із наших молитов,
Бо зараз, як ніко́ли, це важливо.
Сильніший він від будь-яких оков.

Молімось всі, Госпо́дь усіх почує,
Рукою вкаже ПЕРЕМОЗІ путь,
А кожен воїн захист цей відчує,
Її священну скоро приведу́ть.

20.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945611

ДУХОВНА ЗБРОЯ

Молі́мось всі, молі́мось, хто як може,
Госпо́дь почує кожного із нас,
Перемогти нам ворога поможе,
Молі́мось, щоб настав уже той час.

Молитва наша орків проганяє,
Захисникам більш сили додає,
Весна нам перемогу заквітчає,
В боях поразку ворог зазнає́.

В молитві нашій є цілюща сила –
Духовна зброя проти ворогів,
На ворога чекає лиш могила,
На всіх скаже́них тих раschиsтських псів.

Ця на́волоч не вірить зо́всім в Бога,
І нищать скрізь вкраїнськії церкви́,
У пекло їм прокла́дена доро́га,
А ми складе́мо щирі молитви́.

Молі́мось ми, Госпо́дь усіх нас чує,
Молитва – це духовний сильний фронт,
Нам перемогу і кує́ й гаптує,
А їх всіх кличе обрій-горизонт.

Орді прокля́тій нас не подолати,
Ми – нація, неско́рені борці.
Насмі́лились нас нищити, вбивати…
В бою́ вони – нікчемнії бійці́.

Тому́ гатя́ть ракетами усюди,
І бомби разкида́ють з висоти́,
Від цьо́го гинуть всюди наші люди,
Від вбивць, потвор, раschиsтської орди́.

Молитвою підсилюємо віру,
Міцніє дух вкраїнців вочевидь,
На ПЕРЕМОГУ ми даєм офіру,
А до орди́ в нас – лють, і злість, і бридь.

18.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945513