НЕ ЗНИЩИТЬ ЛЮТИЙ ВОРОГ НАС

Не знищить лютий ворог нас,
Не знищить Україну,
Даремно тратить сили й час,
У нас він і загине.

Він на святе вже зазіхнув,
На неньку-Україну,
Ординець навіть не збагнув
По що до нас він лине.

Він мріяв взяти всіх і все,
Але не здогадався,
Який дарунок понесе́,
Єхидно посміхався.

Він «МРІЮ» нашу загубив,
Але й свою утратив,
Дітей невинних ірод вбив.
За все рашист запла́тить.

Нам дуже боляче в цю мить,
Все більше звір лютує,
Наказ віддав спали́ть, убить,
Усе підряд руйнує.

Ракети, бомби, градопад,
І та́нки, і піхота.
На кожнім кроці тілопад –
Вбиває всіх мерзота.

Але не знищить ворог нас,
Бо правда й Бог із нами,
Міцніє віра защораз
З Господніми щитами.

Бо нам Госпо́дь дає щити
І нас оберігає,
Не ся́гне ворог наш мети
Й кістки не позбирає.

Нелегко нам, та стоїмо́,
Ми неньку захищаєм,
Вкраїні честь віддаємо́,
Бо вірність їй тримаєм.

Не знищить клятий ворог нас,
Хоч дуже він лютує,
У нас в церква́х – іконостас,
Диявол в них панує.

В молитві всі ми день і ніч,
Дорослі і маленькі,
На всіх фронтах ми пліч о пліч
За Україну-неньку.

19.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 944980

ВКРАЇНА БУЛА, Є І ЗАВЖДИ БУДЕ

Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де,
Бо з нею Бог і з нею добрі люди,
Ми не дамо Вкраїну загубити,
Вкраїна-ненька бу́де за́вжди жити!

Світанок той ніко́ли не забудем,
І ра́зом перемогу ми здобудем,
Рашистів прожене́мо з України,
Знешкодимо усі ворожі міни.

Нелегко нам, та ми не здаємо́ся,
Прокл́ятих орків ми не боїмося,
Ми сво́ю землю гідно захищаєм,
Щомиті перемогу наближаєм.

Від московитів ми не утікаєм,
Цю наволоч із неньки виганяєм,
До нас мерзота в лютому ввірва́лась,
Пройтись парадом гнида сподівалась.

Встеляють землю орки замість гно́ю,
Що рвались так із ЗСУ до бо́ю.
Не думали і навіть не гадали,
Що їх по смерть усіх до нас послали.

Бо гідну відсіч дали ми ординцям,
Всевишній помагає українцям.
І хоч бої́ в нас точаться усюди,
Вкраїна бу́ла, є і за́вжди бу́де!

23.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 944979

ЗА УКРАЇНУ

Ми йдем у бій із окупантом,
Госпо́дь нам сили додає,
Нам лиш Госпо́дь стає гарантом,
Бо він нам руку подає.

Так день за днем в боях із орком
Ми за Вкраїну стоїмо,
Нас ранять кулями й осколком…
Та гідну відсіч даємо́.

Неначе привиди, примари,
До нас злізає саранча,
Літають в небі байрактари,
Госпо́дь дає для них меча.

В боях кує́мо перемогу,
Хоч гине й наш за неньку цвіт,
Ми розіб’є́м врагів облогу,
Не стане ворог й край воріт.

Наза́вжди стихнуть їхні та́нки,
Замовкнуть орки назавжди́,
В землі́ зали́шаться останки.
Ніхто́ не кликав їх сюди.

Ми йдем у бій за Україну,
За неї голови кладем,
Хтось не почує: «Доню», «Сину»…
До перемоги всі веде́м.

24.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 944871

НЕВ'ЯНУЧИЙ ЦВІТ

Не про любов на часі є писати,
Не про кохання світу голоси́ть,
Та хочу Вам єдине я сказати –
Вкраїна-ненька бу́де вічно жить!

Бо з нами Бог і вся спільнота світу,
Всі Ангели Вкраїну бережуть,
Героїв наших, мов наве́сні цві́ту,
Й щодня все більше квіти ті цвітуть.

Цей цвіт ніко́ли, вірте, не зів'яне,
Ніко́ли він на землю не впаде́,
І на коліна ненька теж не стане,
Вкраїнський нарід зброю не складе́!

Буяє цвіт солодким тим нектаром,
І аромат від нього навкруги́,
А ПЕРЕМОГА БУДЕ НЕЗАБАРОМ,
Поляжуть кляті наші вороги!

То ж зараз про любов до України,
Про нашу вірну віддану любов,
Орда собі тепер розставить міни,
Бо саме час для цього вже прийшов.

Цвіти́, Вкраїно, й цвіт твій хай буяє,
Героям слава й смерть всім ворогам!
Тебе красиве майбуття чекає,
Низький уклін міцним твої́м ногам!

28.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 944870

НЕ ЗІГНУЛА КОЛІН

Молю́сь за тебе, УКРАЇНО,
За тебе молиться весь світ,
Не знаю кращої країни,
Тобі всього́ лиш тридцять літ.

Красива ти, неначе квітка,
Неначе сонце золоте,
А для врага – немов знахі́дка,
Й такої більше не знайде́.

Госпо́дь моли́тви наші чує
І руку сво́ю подає,
Даремно враг свій час марнує
Й поразки, звісно, зазнає́.

Та ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ
Боро́нять мужньо рідний край,
Боро́нять гідно сво́ї сті́ни.
Кріпися, ненько, не палай!

Тебе народ безмежно любить,
Для них ти – ненька дорога́,
Тебе агресор не погу́бить,
Ти не злякалася врага!

Стої́ш, рідненька, як святиня,
В молитві люди всі стоя́ть,
Для нас ти, рідная – єдина,
Тобі, матусе, процвітать!

За тебе всі стоять горою,
І руку світ тобі подав,
ВКРАЇНО, дорожу тобою,
В ці дні весь світ тебе пізнав.

Стаєш ти гордістю Європи,
І - прикладом для багатьох,
Не треба більш тобі окопи,
Бо моskовитів план вже здох!

Пишаюсь, нене, я тобою,
А нашим воїнам - уклін,
Не склала ти орді тій зброю
І не зігнула ти колін!

27.02.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
́
ID: 944793

НЕПРОХАНИЙ ГІСТЬ

Здригнулася, заплакала Вкраїна,
Роки́ тече її невинна кров,
Поставить рідну прагнуть на коліна,
У браму неньки не́люб увійшов.

Входи́ть став так, неначе він господар,
І дозволу ні в кого не питав,
Ще й старостів з собою поприво́див,
І марш убивчий вже давно заграв.

Не встиг ступи́ть, як став в обі́йми бра́ти,
Й одразу з зброї взявся цілувать,
Непрохано став рватися до ха́ти,
Й свої умови неньці виставлять.

Цього́ красуня, звісно, не чекала,
Та зойкнула від болю в тую ж мить,
Ударів несподіваних зазнала,
Вже вісім ро́ків все її болить.

Одразу не́люб ставить став умови,
І вирішив йти з нею на рушник,
Та довгими не б́ули ті промови,
Й задумав із могил зроби́ть квітник.

Усіяв ними, наче снігопадом,
Вони рясніють й густо все ростуть,
Цілує він то кулями, то градом,
І хліб щодня із зброї нам печуть.

Той смак щодня усі ми відчуваєм,
І му́зика від пострілів звучить,
Щоб він пішов, ми Господа благаєм,
Щоб нам Госпо́дь поміг це пережить.

В молитві зводить ненька сво́ї ру́ки,
Щоб взяла нас Пречиста під Покров,
Щоб швидше вже закінчились всі муки
І спопеліла нелюба любов.

24.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 944686

Війна давно обрала Україну,
Чому́ ж її сягнула дорогу́?
Сягнула й зруйнувала східні сті́ни.
За що ж вона дісталася врагу?

В обі́йми взя́ла й з них не випускає,
Вони болючі й горя завдають,
І дальше на невинну наступає
Й нічо́го враг не хоче зовсім чуть.

Вкраїна мила, наче наречена,
Для неї мирта всі роки́ росла,
На шлюб такий не є благословенна,
Невинною на сповідь ненька йшла.

Фату і сукню силоміць вдягнули,
Вінець – із терня, дроту й бур’яну,
До болю у обіймах тих стисну́ли,
І дали пити з чаші полину́.

Гіркий полин і тілопад рясніє,
Із серця кров стікає, як вода,
Щоразу більше сукня червоніє,
Голо́сить ненька, стогне і рида.

Фата чорніла, а тепер палає,
Невинність наречена береже,
Та ворог ні на мить не випускає,
На неї кулі сипле та й ірже́.

Фата горить й обличчя накриває,
На сукню кров із тіла виступа,
А враг думки́ недобрії плекає,
І ні на крок назад не відступа́.

В свої́ обі́йми взяв враг наречену…
Чи розпинать? Чи може під вінець?
Вогнем її зі Сходу обпале́ну…
Весіллю цьому щоб прийшов кінець!

Весільний марш вже грає вісім ро́ків,
Спекли зі зброї неньці коровай,
В собі́ вбачають з сивини пророків,
Що Україна – їхній древній край.

Весільні гості рвуться знов до танцю
Під музику снарядів, куль і мін,
Та згоди ненька не дає обра́нцю,
Пред вівтарем не зі́гне з ним колін!

21.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 944591

Війна давно обрала Україну,
Чому́ ж її сягнула дорогу́?
Сягнула й зруйнувала східні сті́ни.
За що ж вона дісталася врагу?

В обі́йми взя́ла й з них не випускає,
Вони болючі й горя завдають,
І дальше на невинну наступає
Й нічо́го враг не хоче зовсім чуть.

Вкраїна мила, наче наречена,
Для неї мирта всі роки́ росла,
На шлюб такий не є благословенна,
Невинною на сповідь ненька йшла.

Фату і сукню силоміць вдягнули,
Вінець – із терня, дроту й бур’яну,
До болю у обіймах тих стисну́ли,
І дали пити з чаші полину́.

Гіркий полин і тілопад рясніє,
Із серця кров стікає, як вода,
Щоразу більше сукня червоніє,
Голо́сить ненька, стогне і рида.

Фата чорніла, а тепер палає,
Невинність наречена береже,
Та ворог ні на мить не випускає,
На неї кулі сипле та й ірже́.

Фата горить й обличчя накриває,
На сукню кров із тіла виступа,
А враг думки́ недобрії плекає,
І ні на крок назад не відступа́.

В свої́ обі́йми взяв враг наречену…
Чи розпинать? Чи може під вінець?
Вогнем її зі Сходу обпале́ну…
Весіллю цьому щоб прийшов кінець!

Весільний марш вже грає вісім ро́ків,
Спекли зі зброї неньці коровай,
В собі́ вбачають з сивини пророків,
Що Україна – їхній древній край.

Весільні гості рвуться знов до танцю
Під музику снарядів, куль і мін,
Та згоди ненька не дає обра́нцю,
Пред вівтарем не зі́гне з ним колін!

21.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 944591

ОБРАНИЦЯ ВІЙНИ

Війна чому́сь обрала Україну.
А може ворог то її обрав?
Бере́ться знищить й мову солов’їну,
Для цьо́го план роками він складав.

Вона красива, наче наречена,
Немов дівча, в білесенькій фаті,
Хлібами ця земля є золоче́на,
А мова, герб, і гімн, і стяг – святі.

Але війна її в обі́йми взя́ла,
Вже вісім літ, як сталося таке,
І кулями роки́ всі цілувала,
Та неньці це – болюче і бридке́.

Війна фату на неньку одягнула,
І сукню закривавлену вдягла,
На Україну клята посягнула,
У неньки кров стікає із чола.

Весільний марш вона заграла з градів,
Ще й старості́в з собою привела́,
Тілами сипле замість зорепадів,
І силомі́ць веде́ до вівтаря.

Та славна наречена не дається,
За неї заступається весь світ.
ДО ВІВТАРЯ ІЗ МИРОМ ЛИШ ПРОЙДЕ́ТЬСЯ
Й складе на нім присягу-заповіт!

21.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 944590

У БІЙ ЗА УКРАЇНУ

Ти йдеш, любий сину, за неньку-Вкраїну,
За землю святую ідеш ти у бій,
В молитві думками до тебе я лину.
Виконуєш гідно обов’язок свій.

За землю святую в бою з ворогами,
І вдень, і вночі відбиваєш орду,
Вже стогне земля під рашистів ногами,
Прине́сла ця погань нам сльо́зи й біду.

З тобою в боях всі твої́ побратими
За клаптичок кожен життя віддають,
Хоч кулі зі свистом літають над ними,
Та мужньо у бій із ординцями йдуть.

До Бога моли́тви постійно лунають –
Хай ворог відсту́пить з святої землі́,
Та вибухи й постріли в нас не стихають,
І знищують все ці скоти́-москалі.

Вмивається кров’ю святая землиця,
Везу́ть в домовинах і до́ньок й синів,
Продовжуєм всі за Вкраїну моли́ться,
Бо дзвін про війну в нас давно задзвенів.

І вдень, і вночі, й на світанні щоднини
Ракетні удари і бомби летять,
Ми всі пов’язали вже чорні хусти́ни…
Ні люди, ні Бог це орді не простя́ть.

28.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 944490