БІДА І СЛІЗОНЬКИ ГІРКІ

Потвори знову нас атакували,
Влучання є в будинки житлові,
Страху́ і горя люди знов зазнали…
Чи лідери це бачать світові́?

Ніхто убивць чому́сь не зупиняє,
Минула ніч, що принесла́ біду,
Нас ворог атакує, убиває,
І все, як на долоні, на виду.

Найдовша ніч… Вона для нас плачевна,
Столиця знов палала у вогні,
Про спокій думка вже давно непевна,
Щоразу вісті чуємо сумні.

Вогонь, будинки, страх і потерпілі,
Ні кра́ю, ні кінця цьому́ нема,
Летять, влучають в нас ворожі цілі,
Бідою ворог більше обійма́.

Від ворога нам ні́куди сховатись,
Бо ця потвора всюди дістає,
На чудо перестали сподіватись,
А кожна мить зневіру додає.

На Бога залишається надія,
Молитва й сподівання лиш такі,
Бо в ворога надовго ця затія,
А в нас біда і слізоньки гіркі.

22.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1004802

ХАЙ МИКОЛАЙ ВДАРУЄ ПОРЯТУНОК

Хай Миколай до кожного прийде́
І принесе́ в дарунок ПЕРЕМОГУ,
Хай МИР, що в нас забрали, поверне́,
Й віддасть орді усю нашу тривогу.

Нехай прине́се втіху для всіх нас,
Хай радістю він кожного наділить,
Хай в цюю мить війни добігне час,
І від недуги кожного хай зцілить.

Нехай орді до нас закриє шлях,
Наза́вжди щоб вони про нас забули,
Щоб всюди майорів вкраїнський стяг,
І солов’їну щоб усюди чули.

Щоб Миколай усюди завітав,
І залишав для всіх в дарунок тишу,
Ще й кожному щоб захист залишав,
Війну нехай наві́ки заколише.

Нехай зайде й до наших ворогів,
Хай пелену з очей їх познімає,
Щоб ми не знали пут і ланцюгів,
Нехай від цьо́го нас оберігає.

Відвідає нехай захисників,
Їм Божий захист лишить у дарунок,
Прине́се те, що кожен з нас хотів,
І від орди вдарує порятунок.

05.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000245

Еще в начале двадцать третьего
Мир относился к Украине,
Словно то пешка проходная,
Ферзю та, что ровна по силе.

Но заблокирован проход,
Стоит теперь без продвижения,
А игроки ходы обдумывают,
Для партии ища решения.

И думают: «Пешкой пожертвовать
Ради чего-то впереди?
Иль всё же оживить позицию,
Чтобы в ферзи пешке пройти?»

При том никто не понимает,
Что от противника им ждать.
Ни жертву пешки, ни спасение
Себе не могут просчитать.

«Партнеры» пешкою играют
(Хотя давно партнерство это
Со стороны напоминает
ЛГБТэшные сюжеты).

Пешке кричат: «Чего застряла
И не идешь снова в ферзи?
Тебе чем больше помогаем,
Кричишь ты больше «помоги!»

Ещё чуть-чуть - станешь ферзем.
За это нас благодари!
Сделали ставку на тебя,
А ну, давай, вперед иди!

Противника со все сторон
Мы прессингуем на доске.
Боясь, тасует он фигуры.
Что на краю стоишь в тоске?!»

Пешка в ответ: «Спасибо, братцы, -
Пальцы в кармане в крест сведя -
Передо мною слон стоит.
Сильней намного он меня.»

«Так бей его!» - «В лоб не могу,
Бью только я наискосок.» -
«Так обойди» - «А вот ходить,
Могу я только прямо в лоб.

Как бы не выглядела б пешка,
Как не была б она сильна,
Сама убрать слона с пути
Пешка не сможет никогда!

Когда была я проходной,
Больше тогда вы помогали.
Хотя сегодня в подкреплении
Гораздо больше я нуждаюсь.

«Какая вредная ты, пешка.
И так не так, и то не то.
Вперед кричим - слона впрягаешь,
В обход - кричишь «неправильно».

Скажи, спасибо, что тебя
Не разменяли мы в начале.
Хотя пока сами не знаем,
Что сделаем с тобой в финале…

Мы тут фигуры по доске
Ради тебя переставляем.
Давим вовсю. Но благодарность
Мы от тебя не получаем.»

«Движения ваших фигур,
Позицию не оживляют.
Мое безвыходное положение
Больше они усугубляют.

Фигуры двигаете вы
Не для позиции совсем.
А чтобы было меньше видно,
С ходом у вас куча проблем.

Боитесь вы и мат поставить,
Боитесь даже брать ферзя.
Кругами водите фигуры,
Не задевать чтоб короля.

Противник, вон, вовсю кричит:
«Тут хорошо всё у меня.
Сдавайтесь. Партия проиграна.
Для вас тут максимум ничья.»

Но все ж ладью готов отдать
За мое поле, за меня.
А вам, смотрю, и то сгодиться.
Хотя тогда будет ничья.

Вы ждете следующую партию,
Где пешки снова станут вряд.
На мировой доске политики
Хотите позже вы сыграть.

А в этой партии на жертву
Меня пытаетесь толкнуть.
При этом очень надо вам,
Чтоб выбрала сама сей путь.

Но мне-то точно всё едино,
Мне на доске не появляться,
Коль даже за ферзя противника
Придется в партии отдастся.»

Пешка имеет силу пешки,
Близка к ферзю б как не была.
Чтоб удержаться на доске,
Помощь других фигур нужна.

А тут цугцванг. Ходов все меньше,
Чтоб пешке жертвою не стать.
У пешки выбор не большой -
Только решение и ждать…

04-12-2023

Міста моєї України... Розтрощені...
Щодня про біль їх віршами кричу.
Прощала всіх я у Неділю Прощену...
Тепер же, здається, не усіх прощу...
Пронизує серце сирена, як ніж
І укритті я години рахую.
Скажіть, а у звірства існує рубіж?
Рашистам тільки смерть пасує.
Моя країна кров'ю солдат зрошена,
Хтось молиться - плаче, я ж до Бога кричу:
"Прости Боже, що в неділю цю Прощену
Я ніколи-ніколи уже не прощу..."

Вже як другий рік, війна у нас з рабами.
З нелюдами, з обортнями, та тими дикарями..
Які лиш тільки можуть : Вбити й знищити це все..
Поки Україна в НАТО, шлях наш цей кладе..

Але поки ми так хочемо, в цю нашу Європу
Наша влада, нас в цей час - посилає в жопу!
Поки наші хлопці кладуть тіло - За країну
Влада краде гроші і кладе брівку.

Влада строїть нові ці дороги - Коли через день у нас тривоги!
І кому треба ці мости всі в полі? А ну для зайців, білок, та цих конів..
А барабани в бомбосховищі, у Києві для кого? - а для тих, хто гроші спишить, і зрадить до одного..
А Гуманітарка де та вся.. - Що з донатів знов пішла? Десь лежить у когось вдома, і не потрапила до воїна

А чому ще не довЕзли танків? - Тих абрамсів і леопардів?
Чому вони ще не на полі боя? - А ніхто не знає, це лиш Божа Воля.
Чому на силу ТЦК - забирають брата?
Тому що влада захотіла так, і забрала татка.

Вони забрала сина, а може й в когось батька..
З шансом що повернеться, як ножом піти на танка..
Хоча він вмре достойно, за рідну Україну
Але що скаже дружина? - Знову своїм дітям..

Так.. а може й виживе, шанси також є
Але варіанти 300 й 200, ніяк не омине..
Прекрасно розумієте, що таке війна..
Або стане героєм України, або з контузією піде до дна..

Хрестик горнувся до хрестика -
Вишивала мати доленьку мою
Так старанно й ніжно, мов пестила
Малесеньку доню свою
Та раптом нитки обірвалися
Чорним стало її все шиття,
І вже хрест до хреста посхилялися-
Бореться Україна за гідне життя...

Не знаю ані числа, ані дати,
Лиш знаю :нині тридцятий день війни...
Здається розівчилась уже рахувати,
Здається, ніби хтось життя зупинив.
Розділилося воно на "до" і"після"
Як торкнулася України війна чорним крилом.
В саду стихла солов'їна пісня
Бентежаться лелеки над гніздом...
Не знаю ані числа, ані дати,
Лиш знаю :нині тридцятий день війни.
Дай, Боже, побачити "завтра ",
Проклятих ворогів зупини.

Боролась Україна за життя,
Боролась і щодня кров'ю стікала...
Своїм тілом закривала мати дитя...
Європа спокійно мовчала...
Коли банда орків прийшла,
Міста і села з землею зрівняла
У Кремлі зрадів Демон Зла...
Європа спокійно мовчала...
Коли Україна одна
За всю Європу воювала...
Найстрашнішою була та весна.
Європа спокійно мовчала...
В огні Україна горить...
Закатовані рашистами люди...
А Європа спокійно мовчить.
Невже і так мовчати буде?..

Боролась Україна за життя,
Боролась і щодня кров'ю стікала...
Своїм тілом закривала мати дитя...
Європа спокійно мовчала...
Коли банда орків прийшла,
Міста і села з землею зрівняла
У Кремлі зрадів Демон Зла...
Європа спокійно мовчала...
Коли Україна одна
За всю Європу воювала...
Найстрашнішою була та весна.
Європа спокійно мовчала...
В огні Україна горить...
Закатовані рашистами люди...
А Європа спокійно мовчить.
Невже і так мовчати буде?..