У березні десь двадцять другого
Скінчилось СВО.
З під Київа тоді
Пішло російське зло.

А влітку двадцять третього
Закінчилась війна.
І почалось потворне
Скажене й зле життя.

Закінчилась тоді,
Коли всі зрозуміли,
Що швидкий контрнаступ
Можливий лише в мрії.

Коли всі припинили
З дня на день щось чекати.
Коли один від одного
Щось стали вимагати.

Коли за вдячністю від українців
Всі вишукались в чергу.
Коли у спорах «винен хто»
Стали здавати нерви.

Обстріл коли став черговим,
Наче іде за графіком.
Смерть й руйнування загубили
Своє, що було, враження.

Коли слова нові скінчились
Для росіян й їх армії.
Коли новини про корупцію
Війну у тінь відправили.

Коли почали обговорювати,
Де гроші далі брати.
Коли відпустки для військових
Щорічні розпочали.

Коли і влада розгубилась,
Кому іти в солдати.
І депутатів намагаються
Вже мобілізувати.

Війна скінчилась. Розпочалось
Смертю оздоблене життя,
В якому «йдуть військові дії» -
Проста новина чергова.

Живуть в якому як у клітці,
По замкнутому колу.
Як розірвати? Вихід де? -
Нікому невідомо.

Імунітет запрацював.
Вірус війни блокований.
Вже не смертельний і долається
Звичайною хворобою.

Життя із звичкою хвороби,
Що шрами залишає,
Неначе так і має бути,
Країною гуляє…

04-09-2023

Нам всем сегодня тяжело,
Война идет уже давно.
Мы не скулим и мы не плачем,
Мы стон от боли извергаем.

Нервы сдают, но мы дерёмся,
Мы не сдаёмся, не сдаёмся.
Мы стиснув зубы терпим все,
Мы выдержим, возьмём своё.

Устали все мы боль терпеть,
Но нас врагу не одолеть.
Мы внешне очень потрепались,
Внутри нас бронь все же осталась.

Мы стиснув зубы ждём победы,
Видим ее и в любом движеньи.
Не сможет враг нас победить,
Врагу бронь нашу не пробить.

Да, мы нуждаемся в поддержке,
Нам без неё не победить.
И потому по миру слышно,
Как все внутри у нас болит.

Мы болью делимся друг с другом,
Так легче выживать всем нам.
Но в нас жива та сила духа,
Что смерть несёт нашим врагам!!!

22-05-2022

Боль, затыкающая рот
Кричащей тишиной,
Рвёт сердце нам за всех ребят,
Отобранных войной.

Какими б не были они,
В них умер целый мир,
И каждый, кто знаком был с ними,
Себя часть хоронил.

И каждый, кто скорбел по ним,
Часть их в себе унёс.
Так каждый, кто погиб в войне,
Внутри у нас живет.

Они нам память выгрызают,
Следят за нами изнутри,
Чтоб мы не предали их дело,
Чтоб отступиться не смогли.

Мы памятью обречены
Виновными пред ними быть.
Тем, что сберечь их не смогли,
Тем, что мы живы, они - нет.

Погибшие в войне ребята,
Теперь дамоклов меч для нас.
Не можем мы предать все то,
За что пришлось им воевать!

И мы под взглядом их суровым
Уже не сможем отступиться.
Нам без победы Украины
В войне нельзя остановиться.

29-09-2022

Поезд на запад к миру тянет,
Хотя и там сейчас стреляют.
Но там семья и там надежда,
Что хорошо нам будет вместе.

Физически разделены -
Тоской о прошлом мы едины.
Сейчас и еду я за ним -
Кусочком прежней Украины.

16-07-2022

Забув як виглядає спокій,
Страху згубив я відчуття.
Знов відбиваю я атаку,
Бо це іде моя війна.

Артелерист, б’ю окупанта.
Ствол у дугу, але не я.
Підтримую своїх я наступ,
Бо це іде моя війна.

Кожний мій виліт як останній,
Ризик - це стиль мого життя.
Смерть ворогам несу я з неба,
Бо це іде моя війна.

Задача обдурити пулю -
Наступ тягну я на плечах.
Не маю жодних сантиментів,
Бо це іде моя війна.

Спокійний сон - це привілей.
У медика доля така.
Життя у смерті відбираю,
Бо це іде моя війна.

Злочинців і колаборантів
Втомився «бити по руках».
Не зупинюсь, бо поліцейський,
Бо це іде моя війна.

Без надзвичайних ситуацій,
Без обстрілів немає дня.
Я рятівник - все витримаю,
Бо це іде моя війна.

Я мало сплю, втома долає,
Працюю волонтером я.
Але не можу зупинитись,
Бо це іде моя війна.

Під обстрілами кожну ніч
Рятую я своє життя.
Я витримаю, не змаламаюсь,
Бо це іде моя війна.

Працюю так, як і раніше,
Як зароблю, то шлю донат.
Все інше просто не важливо,
Бо це іде моя війна.

Ми українці всі за долей.
Які б в нас не були діла,
Працюємо на перемогу,
Бо це іде наша війна!!!

14-09-2022

Ні, в нас не лють вирує, а ненАвисть.
Вона як зірка нас в війні веде,
Нам виживати всім допомагає
І силу нескінченну нам дає.

Ні жалю в нас не має, ні прощення,
Лише вогонь ненависті палає.
Він ворога випалює крізь очі,
В сталеву кулю почуття сплавляє.

Ми цим вогнем давно вже поєднались,
Ми один одного підтримуємо ним.
Передають живим вогонь загиблі,
Підсилюючи тільки його вир.

Ворог, принісши нам велике горе,
Жорстоко в нас ненАвисть розпалив.
Зараз згорає сам у цим вогні він,
Не розуміючи джерЕло наших сил.

Вогонь ненАвисті незламними нас робить,
Страх смерті в ньому вже давно згорів.
І цей вогонь приборкати в нас в змозі
Лише свобода України, спокій й мир!!!

06-10-2022

Десь там ракети не літають,
Снаряди там не вибухають,
Нікого там не забирають,
Загиблими не повертають.
Там на колінах не ховають,
Синів з сльозами не чекають,
Гучні там звуки не лякають,
Малі там мати не ховають…

Десь там немає і братерства,
Що гордістю стискає серце,
Життя там смертю не рятують,
І за свободу не воюють.
Не відчувають цінність волі,
Не знають зовсім війни болі.
Немає в тім краю героїв,
Пліч опліч що встають до бою
За землю, за свою сім’ю,
Щоб мир настав у тім краю…

Життя розмірене там плине…
Десь там… та це не в Україні.

04-12-2022

Змогти щоб когось спокусити,
Потвора свІтло вимикає.
Росія Україну так
До перемовин закликає.

Але ми бачимо і так -
Росія з вух до п‘ят огидна.
НенАвисть в нас в очах блищить
Так, що і свІтло непотрібно.

Середній палець як гарбуз
Росії виставляємо,
І за маршрутом корабля
Її ми відправляємо.

Нас темрява не спокушає -
Вогонь ми в душах носимо,
І навіть навпомацки
Росію переможемо.

03-12-2022