-
Такі волошки - тільки в Україні,
Такі ромашки - в наших лиш полях.
І неба синь - така до болю рідна
І серед куль, і навіть у боях ...І буде небо мирним, Україно,
І знову оживуть всі села і міста.
Повернуться додому всі родини...
І щедро заколосяться поля.Переживемо ми гірку сторінку
Розрух, людської розпачі, війни...
І переможуть ката українці -
Непереможні наші захисники.А ми засіємо квітник навколо хати,
І розцвіте краса у квітниках.
Бо ж треба всіх героїв зустрічати
Із перемогою й з букетом у руках!
Позначка: Україна
Сумний Святвечір
-
Засяяла зірка яскрава на темному небі,
Родина уся до Вечері Святої зібралась.
Почали з молитви, куті запашної, смачної,
Колядки Ісусу - Месії щасливі співають...Але не у кожній родині сьогодні святкують,
Не всі колядують, віншують, радіють, на жаль.
Не кожна сім'я усі страви різдвяні смакує...
Бо сум огортає, на серці поселилась печаль...Сьогодні спіткала страшна біль утрати
Багато родин, ридає наша земля ...
Чекає синочка із фронту заплакана мати,
А інша оплакує, бо сина вже більше нема ...Порожні стільці за святковим столом на Вечері -
Різдво наші воїни стрічають з автоматом в руках...
Хоч теж дуже хочуть додому, до рідних, до друзів,
Та знають - без них ми б не мали сьогодні Різдва.Згадаймо усіх, кого більше уже не побачимо,
Згадаймо героїв, бо ми вдома, в теплі, із дітьми.
Подякуймо Богу за те, що дозволив Різдва дочекатись,
Подякуймо воїнам за колядку на рідній землі.Хай блага новина дарує їм швидку перемогу,
Перемогу над ворогом, світла над ніччю та злом.
Хай зірка різдвяна веде їх до рідного дому,
Де мама чекає, де мамині руки й любов.
Святвечір іде Україною…
-
Святвечір готується йти в українські родини,
Він тихо підходить до кожного дому й вікна ...
Сьогодні сумний він - болить йому Україна,
Сьогодні він плаче - в Україні тяжка йде війна...Як важко Йому приходити до хати, де плачуть
Ті діти, що втратили тата на проклятій війні.
Як гірко, бо в чорній хустині чиясь сидить мати
Й цілує світлину, де син ще сміється живий ...І серце Його закипає від болю, бо бачить
Як хлопці й дівчата в холодних окопах не сплять...
Тужливо Йому, бо замість Вечері й колядки
Над ними ракети та вражі гармати летять.Печаль огортає, коли Він іде Україною,
Де спалені села, міста вже згоріли до тла...
Та знає Святвечір, що поки його всі чекають в родинах,
До доти є віра, до доти надія жива.І Він поспішає туди, де на нього чекають,
А з ним і різдвяна на небі вже вийшла зоря.
Свіча запала, колядки вже люди співають,
І всі прославлять народжене Боже Дитя....Ісус народився - на радість всім нам та на славу,
Й дарує надію, що світло здолає пітьму.
Що скоро і наша звізда перемоги настане,
І мир повернеться назавжди в країну мою.Не падаймо духом - радіймо Різдву і колядці,
Пам'ятаймо високу ціну героїв війни....
Згадаймо в молитві, у храмі, тримаймо у серці
Усіх, хто боронить Святвечір для наших родин.
В єдності сила
-
І з'єднали всі землі в одну Батьківщину,
Стали разом докупи, плече до плеча.
Бо любили свою непокірну дорогу Україну,
Що страждала роками - від вогню, від брехні, від меча.Бо роками її ворог нищив як тільки лиш міг,
То ненависть та заздрість не давали спокійно дивитись
На ту землю, яку так народ наш любив,
За яку йшли у бій, віддали життя українці...І пройшли вже роки та наш ворог став більше зухвалий,
Ще більше ненависті й злоби, ще більше біди.
То не просто вже ворог, то справжній підступний лукавий,
Що п'є нашу кров, забирає життя у людей...Та він не здолає народ, що так сильно стоїть
Один за одного - у полі, де кулі літають,
Де хлопці й дівчата за соборність своєї землі
Красу свою й молодість в битвах за волю втрачають.Той кат не зуміє здолати батьків та дітей,
Які моляться нині за воїнів та перемогу.
Бо ми - то є світло, ми правда, ми сонячний день,
Вони ж - то є ніч і в пітьму їм майбутня дорога.Тримаймося разом, єднаймось у правді своїй.
Борімося там, де ми можемо, ми сильна велика родина.
Ми не впали тоді, ми гордо піднялися з колін.
Сьогодні ми боремось за майбутнє дітей й Україну.Україна стоїть! Українці єдині сьогодні,
Бо в єдності - сила, а в силі - перемога і міць.
Тримаємо стрій! І молимось щиро до Бога,
Щоби нам Україну сьогодні й назавжди зберіг!
Незабудки пам’яті
-
Минає час, весну міняє зиму...
І так по колу - все в природі плинне.
Та тільки наша заповітна мрія
Вже рік лишається для кожного незмінна.Бо наша мрія - то одна на всіх,
Єдина, неповторна, заповітна.
Щоб знову мирним було небо голубе,
Щоб знову квітла наша Україна.Ми мріємо, що скінчиться війна,
І знову радість буде в кожного у серці.
Навкруг замайориться квітами земля,
І знову лілії цвістимуть у озерцях...І знову щебетанням у діброві
Веселу пісню заспіває соловейко.
Та пісня буде повною любові
До краю рідного, до рідного гніздечка.І знову повертаються родини
Із чужини до рідного порогу.
Найбільше ж щастя для кожної людини
Відчути серцем - "я їду додому"...Й дитинство у дітей буде щасливим,
Старенька мама вже не буде плакати повік.
Не буде плакати і наша Україна,
Бо її діти всі будуть живі.Лиш незабудки зацвітуть весною
Як пам'ять про тяжкі часи кривавої війни...
Як пам'ять про страшну ціну свободи,
Як пам'ять про синів, що в битвах полягли.
А сонце вкраїнське над світом сходило…
-
А сонце вкраїнське над світом сходило,
Воно зігрівало, воно не палило.
Всі втомлені люди, хотіли тепла,
Й хотіли, щоби Україна жила!А сонце вкраїнське над світом сходило,
Воно розізлилось й орду кляту било.
Ще й місяць вночі помогав,
Він сили моєму народу давав.А сонце вкраїнське над світом сходило,
І воїнів світла воно народило,
Бо ж треба, щоб хтось по зубах надавав сатані,
Й кінець, щоб прийшов цій проклятій війні.А сонце вкраїнське над світом сходило,
Для того, щоб людство нарешті ожило,
Щоб темрява чорна навік відійшла,
Щоб воля і правда в країну прийшла.А сонце вкраїнське над світом сходило,
І всіх ворогів, щоби вщент спопелило,
Щоб витерла сльози моя Україна,
Щоб стала міцною вся наша родина.У єдності й правді, щоб люди жили,
Щоб завжди без болю, без горя були.
А лютого вбивцю понесло за сині моря,
Бо сонце вкраїнське зійде і щаслива зоря!Ще трохи й Воскресне Христос,
За грішних людей він муки терпів
І ніс важкий на Голгофу свій хрест,
Страждав і помер, щоб народ його жив.Марія Грушак 18.03.2022р.
Україна – рідна Батьківщина
-
Україна - рідна Батьківщина
Роками ти нагородила наш край:
Родючими землями, лісами, степами,
річками, озерами, морями, горами.
А ми твої діти насолоджувалися і
насолоджуємося твоєю красою - Україна.
Наші пращури боролися за рідну землю,
на якій ми народилися та цінуємо її,
але деякі люди не цінують твого багатства і досі.
Настане час і люди зрозуміють тебе.
І тоді ми відродимо твоє багатство.
А сонце вкраїнське над світом сходило…
-
А сонце вкраїнське над світом сходило,
Воно зігрівало, воно не палило.
Всі втомлені люди, хотіли тепла,
Й хотіли, щоби Україна жила!А сонце вкраїнське над світом сходило,
Воно розізлилось й орду кляту било.
Ще й місяць вночі помогав,
Він сили моєму народу давав.А сонце вкраїнське над світом сходило,
І воїнів світла воно народило,
Бо ж треба, щоб хтось по зубах надавав сатані,
Й кінець, щоб прийшов цій проклятій війні.А сонце вкраїнське над світом сходило,
Для того, щоб людство нарешті ожило,
Щоб темрява чорна навік відійшла,
Щоб воля і правда в країну прийшла.А сонце вкраїнське над світом сходило,
І всіх ворогів, щоби вщент спопелило,
Щоб витерла сльози моя Україна,
Щоб стала міцною вся наша родина.У єдності й правді, щоб люди жили,
Щоб завжди без болю, без горя були.
А лютого вбивцю понесло за сині моря,
Бо сонце вкраїнське зійде і щаслива зоря!Ще трохи й Воскресне Христос,
За грішних людей він муки терпів
І ніс важкий на Голгофу свій хрест,
Страждав і помер, щоб народ його жив.Марія Грушак 18.03.2022р.
А сонце вкраїнське над світом сходило…
-
А сонце вкраїнське над світом сходило,
Воно зігрівало, воно не палило.
Всі втомлені люди, хотіли тепла,
Й хотіли, щоби Україна жила!А сонце вкраїнське над світом сходило,
Воно розізлилось й орду кляту било.
Ще й місяць вночі помогав,
Він сили моєму народу давав.А сонце вкраїнське над світом сходило,
І воїнів світла воно народило,
Бо ж треба, щоб хтось по зубах надавав сатані,
Й кінець, щоб прийшов цій проклятій війні.А сонце вкраїнське над світом сходило,
Для того, щоб людство нарешті ожило,
Щоб темрява чорна навік відійшла,
Щоб воля і правда в країну прийшла.А сонце вкраїнське над світом сходило,
І всіх ворогів, щоби вщент спопелило,
Щоб витерла сльози моя Україна,
Щоб стала міцною вся наша родина.У єдності й правді, щоб люди жили,
Щоб завжди без болю, без горя були.
А лютого вбивцю понесло за сині моря,
Бо сонце вкраїнське зійде і щаслива зоря!Ще трохи й Воскресне Христос,
За грішних людей він муки терпів
І ніс важкий на Голгофу свій хрест,
Страждав і помер, щоб народ його жив.Марія Грушак 18.03.2022р.
БОЛИТЬ ДУША ЗА УКРАЇНУ
-
БОЛИТЬ ДУША ЗА УКРАЇНУ
Квітуча моя́ Україна,
Вмивається кров’ю роки́,
За неї цвіт нації гине,
Могили, немов квітники.
І рана все далі ятри́ться,
Чимраз вона більше болить,
Полеглим на світ не диви́ться –
Герой у могилі лежить.ПРИСПІВ
Душа мене болить за Україну,
Болить душа за землю цю святу́,
Ще й знищить хочуть мову солов’їну,
Й земля в могилах, наче у цвіту́.
А стогін роздається вже роками:
Щодня нові́ могили і хрести́,
Благаю, Боже, зглянься вже над нами,
Нас грішних на землі святій прости.Стрільці січовії в могилах
Й козак, що поліг у бою́,
Герої УПА ще на схилах…
Молитву за них всіх молю́.
Над ними хрести́ білокорі,
Могили у лісі й гаях,
А ту́га за них й в осоко́рі,
Багато їх в наших краях.ПРИСПІВ
Та го́рю одно́му не бути –
Додався Майдан і АТО,
Біль знов довело́ся відчути,
Від куль у тілах решето́.
Вже інші хрести́ височіють,
Герой за Вкраїну поліг
Наві́ки вони всі німіють,
Їх шлях у могили проліг.ПРИСПІВ
21.07.2021 р.
Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
