ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Величні постаті України    Балада про Івана Гонту

Балада про Івана Гонту

Балада про Івана Гонту

Дух відваги – дух козацький
Блукає по полю.
Волі, істини шукає,
Та не має долі…
Кажуть, довго вітер дужий
Грав його волоссям.
ЖаркИй липень став кривавим
Для Івана Гонти.
******
Так іздавна повелося:
Славлять Україну
І сини її, і дочки,
Хоч за це і гинуть.
Чи сьогодні, чи учора –
Ллється кров за волю.
А чи зранку, чи звечора –
За мир долю молять.
Майже триста років тому
Те саме робилось,
І повстанці – гайдамаки
За свободу бились.
Іван Гонта, мудрий сотник,
Дбав про селян завжди,
Вміло ладнав із Потоцьким.
Ох, якби ж то знати ….
Невідомо ні полякам,
Ні русні триклятій,
Як це: за прості землянки –
Та й життя віддати?
За землянки! І за землю
Рідну, українську!
За береги! І за греблі!
За мову! За пісню!
Тепла весна пробудила
Повстанців до бою.
Коліївщина чинила
Гайдамацьку волю.
Об’єдналися два війська
За одну свободу.
Залізняк і Гонта досі
Славляться народом!
Умань бачила те дійство,
Тихенько раділа,
Аж поки підступний юда
Не приспав довір’я.
Бо злякалась Катерина,
Що воля настане,
І свого гнилого ката
Козакам прислала.
Той улестився брехливо,
Взяв в полон повстанців.
Поплатився жорстко й Гонта,
Полковник козацький.
І заплакала вся Умань,
Риднем заридала,
Бо героя, вільнодумця
Уже там не стало.
Катували, добивали
Його вже поляки.
– За свободу всі вмирають!
Не боюся ляхів!
Гонта вперто все сміявся
Ворогам в обличчя.
А чи друзі? Ба, Потоцький
Уже, що й цариця…
– Невмирущий!-
І добили .
Шибениця стерпить .
…Вітер дужий лиш волосся
Його довго пестив.
*******
Дух відваги- дух козацький
Блукає по полю.
Волі, істини шукає,
Та не має долі.
Кажуть, вічно у народі
Пам’ять буде жити
Про відважність, про звитяги
Тих, що не скорити.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ОДЕСА Й ДІЯННЯ САТАНИ

ОДЕСА Й ДІЯННЯ САТАНИ

ОДЕСА Й ДІЯННЯ САТАНИ

Одеса-перлина в біді,
Бо ворог по ній гарата́є,
Горить і на суші й воді,
Горить чорноморська, палає.

Все знищує вбивця, усе,
Щоразу атаки, прильоти,
Землею і морем трясе,
Діяння такі у сволоти.

Палають будинки й порти,
І люди все гинуть і гинуть,
Воюють убивці-чорти,
Й як ро́си на сонці, не згинуть.

Й сховатися ні́де від них,
Усюди убивці сягають,
Завдали і бід нам, і лих,
Й потвори ніяк не здихають.

Ординець там знищує все,
Загроза на кожному кроці,
Скрізь смерть із собою несе,
Та Го́сподь на нашому боці.

Палає Одеса, горить,
Руйнації, згарища всюди,
За неї душа в нас болить,
Бо гинуть невиннії люди.

25.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1005317

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ВОРОЖА АТАКА НА СТОЛИЦЮ

ВОРОЖА АТАКА НА СТОЛИЦЮ

НІЧНА АТАКА НА СТОЛИЦЮ

Глибока ніч, та ворог наш не спить,
Ракети на столицю випускає,
То ж не дає спокійно нечисть жить
І ні на мить про нас не забуває.

Летять бляшанки вражі з болотів,
Летять потвори й курсу не міняють.
Аби Госпо́дь від нас їх всіх відвів,
Хай над болотом спалахом засяють.

Нема споко́ю в Києві, нема,
По серцю України гаратають.
За що вони так з нами усіма?
Нехай усі потвори поздихають!

Вночі нас ворог сильно обстріляв,
Завдав ударів, виникли пожежі,
Де тільки міг – усюди він сягав,
Давно вже перейшов кордони й ме́жі.

Ворожий мотлох нісся звідусіль,
Захисники зробили, що зуміли,
Та ми відчули знову страх і біль,
Людські́ домівки знову в нас горіли.

В страху́ усі пробу́ли цілу ніч,
Сигнал тривоги сповіщав про лихо,
І ні на мить ми не зімкнули віч,
Молили аби знову стало тихо.

21.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1009088

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    КОЛИ І ХТО ВІЙНУ ПРИСПИТЬ?

КОЛИ І ХТО ВІЙНУ ПРИСПИТЬ?

КОЛИ І ХТО ВІЙНУ ПРИСПИТЬ?

Це – плач і біль, це – крик душі́,
Ридання, смуток і розпука,
Не рута-м‘ята й спориші –
Довічна в багатьох розлука.

Суцільне з крові вишиття,
Журба і горе, серце в шмаття,
У цвіту забрані життя,
Палає все… Це – не багаття.

В повітрі запах від війни,
Й стає щоразу все їдкішим.
Це все – діяння сатани,
А їх нутро – все більш гнилішим.

Від цьо́го рана і рубці,
Від цьо́го шрами, щем, зневіра,
Любов і втома на лиці,
І грають сурми, а не ліра.

Рікою сльо́зи по щоках,
Роки́ у них ми потопаєм,
Жахіття це в житті… не в снах…
Його закінчення чекаєм.

Щоразу більше нас болить,
Стають щораз гіркіші сльо́зи.
То хто і що війну приспить?
Коли закінчаться загрози?

19.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1008711

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    МИРОМ УСЕ В НАС ПРИКРАШУ

МИРОМ УСЕ В НАС ПРИКРАШУ

МИРОМ ВСЕ У НАС ПРИКРАШУ

Прийшов москаль в країну нашу,
Бо прямував він на парад,
Тепер йому доро́га в рашу,
Але двохсотим вже назад.

Тепер йому доро́га в рашу,
Яка веде на небосхил,
Їм не топтати землю нашу,
Квітник зросте замість могил.

Їм не топтати землю нашу
Сво́м смердючим кирзаком,
Не будуть лити горя в чашу,
Яке тече все рівчаком.

Не будуть лити горя в чашу,
З життя не будуть визволять,
Навік зали́шать землю нашу,
І нас не будуть убивать.

Навік зали́шать землю нашу,
На повні груди ми дихне́м,
Я цю надію не зага́шу,
Хоч на душі і біль і щем.

Я цю надію не зага́шу –
Піде в болото лютий враг.
Я МИРом все у нас прикра́шу,
Піді́ймуть всюди рідний стяг.

Я МИРом все у нас прикра́шу,
Усюди славень зазвучить,
Зустрінем ПЕРЕМОГУ нашу,
І ми, й Вкраїна будем жить.

29.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044689

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

Нехай у вічність кане все погане,
Нехай у вічність піде зло й війна,
Хай чимскоріш в нас знову МИР настане,
Хай щезне з України сатана.

Нехай у вічність пі́дуть всі ординці
За те, що нас взяли́ся убивать,
Хай заживуть у МИРі українці,
На нас щоб не могли більш зазіхать.

Нехай у вічність пі́дуть сатанисти –
Не місце їм на цій святій землі́,
Двоногі ці недоумки-рашисти
Нехай наві́ки щезнуть у імлі.

Нехай у вічність відійдуть убивці,
Які прийшли зі зброєю до нас,
Зотліють хай до папірка паршивці,
Хай на землі́ закі́нчиться їх час.

Нехай у вічність відлетять хоч нині,
Аби і духу не зоста́лось тут,
Бо місце на святій землі́ – людині,
А їм у пекло кожному маршрут.

Нехай у вічність кануть всі до шпенту,
Хай факелом яскравим спалахнуть,
Й не ли́шиться від вбивць ані сегменту,
Щоб кара не могла їх обминуть.

Нехай у вічність кануть всі потвори,
Які несуть роки́ нам горе й біль,
Нехай розмиє нелюдів цих но́ри,
Й не мали змоги вибратись звідтіль.

Нехай й упир у вічність з ними кане,
Щоб більш не міг накази віддавать,
Нехай згорять із ним убивчі плани!
Чи довго нам на свято це чекать?

27.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044537

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ХАЙ ЗОТЛІЄ ВС Я СВОЛОТА

ХАЙ ЗОТЛІЄ ВС Я СВОЛОТА

ХАЙ ЗОТЛІЄ ВСЯ СВОЛОТА

Знов потвори з оркостану
Підняли́сь у небо,
Та обвугленого стану
Їх усіх нам треба!

Хай потвори спопеліють
Всі над болота́ми,
Та й усі хай поніміють,
Згинуть з потрохами.

Знищи, Боже, вражий мотлох
Ще над болота́ми,
Хочем бачить всіх їх здохлих!
Боже, будь із нами.

Хай верта упир в болото
На свої́х бляшанках,
Хай зотліє вся сволота
У ворожих банках.

Бо ж вони летять, Всевишній,
Сві́чі нам гасити.
А ми хочем, Боже тиші,
Всі ми хочем жити!

Зупини їх, я благаю,
Не дай їм летіти!
Роблять пекло нам із ра́ю…
Не хочем німіти!

25.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044424

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ДИВОЦВІТ ПУСТОЦВІТОМ НЕ СТАНЕ

ДИВОЦВІТ ПУСТОЦВІТОМ НЕ СТАНЕ

ДИВОЦВІТ ПУСТОЦВІТОМ НЕ СТАНЕ

Україна – священна земля,
Богом дані вкраїнські простори,
Нам не треба на ній москаля.
Нас почуй, невблаганная доле!

Україні не треба москаль,
Вона квітом буяла без нього,
Та прийшов цей потвора, на жаль,
Що нічо́го не має святого.

В Україну прийшов сатана,
Він у нашу домівку ввірвався,
Через нього ця клята війна,
І до бруду у ній він удався.

Україна – це хлібні поля,
Усі надра її багатющі,
Чорноземи, багатства, моря́,
Пісня й мова її невмирущі.

Україна – єдина земля,
За яку у могили лягають,
Це – не власність убивці з кремля,
То й за неї в нас кров проливають.

Україна – це той дивоцвіт,
Який барвами грає і в пеклі,
Не постане на нім пустоцвіт,
То ж за нього бої йдуть запеклі.

15.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1003173

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    ФРАЗИ ЗАМІСТЬ ДІЙ

ФРАЗИ ЗАМІСТЬ ДІЙ

ФРАЗИ ЗАМІСТЬ ДІЙ

Ти кажеш, що це люди? Я не вірю,
Вони страшніші, аніж сатана,
Вони страшніші аніж дикі звірі,
І через них в країні в нас війна.

І через них в нас гинуть всюди люди,
І через них лягає неньки цвіт,
І через них в нас сльо́зи ллються всюди
Уже багато довгих-довгих літ.

І кров на землю ллється без упину,
Щодня у нас нелічено смертей,
Стирають впрах потвори Україну,
І світ на це не відкрива очей.

То фактів їм якихось недостатньо,
То десь гуманність пробують ліпить…
Бо їх ще горе, просто, не спіткало…
А ми, напрочуд, хочемо всі жить.

На нас щодня летить ворожа зброя,
А нам себе не вільно захищать,
Ми маєм захлинатися від горя,
Бо можемо потвор провокувать.

То й тих істот, мабуть, не покарають,
Що спопеляють, нищать все у нас,
Які жорстоко нас тут убивають…
Та замість дій політ ганебних фраз.

На дике плем’я світ лиш споглядає,
Щоб дати відсіч – світ сказав нам: «Зась!»
На що ж спільнота світова чекає?
Аби вогонь життя у нас загас?

31.08.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID: 1021296

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    БЕЗ ТРИВОГИ

БЕЗ ТРИВОГИ

БЕЗ ТРИВОГИ

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
Хай ворог наза́вжди у засвіти йде,
Наза́вжди покине хай наші пороги,
І хай ПЕРЕМОГА до нас вже прийде́.

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
Що я не здригалась від вибухів знов,
Хай ворог забуде до нас всі дороги,
І щоби не стила ні в ко́го з нас кров.

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
Що ми не купались у вибухах всі,
У сховища нас не несли́ наші но́ги,
А й ними змогли ми пройтись по росі.

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
І тиші ніщо не порушило в нас,
Щоб ворог ніко́ли не мав уже змоги
Бляшанки свої відправляти до нас.

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
За те, що ще й спати змогли ми вночі,
І навіть не бу́ло у нас настороги,
Бо Ангел, напевно, сидів на плечі́.

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
За ще одну ніч у моє́му житті.
Чекаємо, Боже сигнал ПЕРЕМОГИ,
Щоб ми більш не бу́ли у крові литті.

20.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044061

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]