У хіті очей
потонути,
Обачність пославши
до трясці.
Збагнути, спіймати,
здобути
тебе,
заборонене щастя.
Усупереч букві
закону –
Дивитись,
Жадати,
Торкатись…
Митарствами
Пігмаліона
Звершитись,
Справдитися,
Статись.
Заказаних
розкошів
раю
бажати,
знайти,
ухопити:
Любити
без краю;
Творити
без краю;
Без краю
по світу ходити.
Уздріти
в моїй Галатеї
Мою,
Богом дану,
Евтерпу,
Щоб там,
за край світу,
втішаючись нею,
щасливим,
від щастя
померти…

Дмитро Атасов (Урус)

Пробач мене, я пробачаю

Творець на Небі й на Землі, наші гріхи прощає
У Божих ніг ми пил, але не можемо комусь простити
Творець в Душі Людей, Світ Божий сяйвом направляє
Ми не спроможні біль, що роз’їдає відпустити

Творець, як завжди про всі гріхи наші, все знає
Але Людина, свою гординю, не може приборкати
Творець нас напутить, на вірний шлях направить
Знайдіть у себе сили Люди, усіх за все простити

Пробач за все! Біль, що так тебе з’їдає, відпусти
Пробач в Прощену неділю рідних, близьких Людей
Божий промінь Світла, в свою Душу ти впусти
Додолу враз камінь упаде, твій біль з твоїх грудей

Хай кохані, за біль Любові і страждання, вибачають
Хай люблячі батьки та діти, одне одному прощають
Життя коротке, щоб не було запізно, хай всі знають
Творець пробачає, і хай всі, усіх пробачають

Творець пробачає, і я тебе від чистої Душі, пробачаю
Світ Божий ясним променем, поселиться в Душі
Тягар миттєво упаде, стане тобі легше, я це знаю
Творець, Людей Планети грішних, СПАСИ І ЗБЕРЕЖИ!

Прошу тебе, пробач мене, і хай тебе Творець пробачає
Заради Творця прошу пробач, щоб не було межі
Дай Боже Перемога, і Весна йде в Душі, швидко наступає
Всемилостивий Боже, я благаю, Україну СПАСИ І ЗБЕРЕЖИ!

М. Т./26.02.23р.
Михайло Тарасенко

Хай Бог простить і я прощаю

Повір мені, ми коли прощаємо, спасаємо себе
Грішну Душу свою і серцю продовжуємо Життя
Якщо ти хочеш щастя, то прошу, прости мене
У грішний світ шляху немає нам, немає вороття

Прости кривдників своїх, і біль з Душі відпустиш
Прости на РІДній Землі не ворогів, Людей
Промінь Світла Божий, в Душу грішну впустиш
І камнем упаде тоді, твій біль з грудей

Проросте навіть, ніжна квітка пролісок, крізь лід
Тала вода забере, віднесе весь непотрібний хлам
Весна веселкою крокує, мій буде Жити РІД
Вклонившись низько до Землі, всім дякую я Вам

За хвилювання Душі, життєву мудрість, серця стук
Навіть за те, що знайшов сили і зміг Людей прощати
Не народжується у Світі Білому, Життя без мук
Без вміння нами, просто біль душевну забувати

Хай Бог пробачає, і я всіх Вас, пробачаю
Хай Творець не покидає нас, прощає усім нам
Пробачиш ти мене, я відчуваю, сподіваюсь, знаю
Я Творцю так вдячний, я Люди, вдячний Вам

Кажу Вам, хай Бог простить і я прощаю
Хай Бог у Прощену Неділю прощає нам усім
Неділя Масляна закінчилась вже й минає
Весна-красуня йде до нас в усій красі

М. Т./25.02.23р.
Михайло Тарасенко

Ви наші леви! Ви – наші спартанці!
Ваш дух свободи…Ваш патріотизм…
Спасибі Вам, що ми проснулись вранці,
Разом поборемо кац@пський шовінізм.

Що буде далі!? А далі буде Світло,
До Ваших ніг летітимуть квітки…
Ви врятували Київ – вічне місто,
Ми лаврові надінемо вінки!

І Ви засяєте у світлі Господа!
Свята Марія Вас обереже,
Ворог не пройде – Ви зупинили гаспида,
Весна в повітрі…
Закінчилося все…

Прощай Росіє, тепер ти в ізоляції,
Твій злобний карлик погубив тебе!
А ми розквітнемо, бо ми є вільна нація!
З нами Господь і Він нас проведе!
ND💗

Надія Холод (ND)

Прокинувсь ранок,
вічка втер
свої блакитно-бірюзові,
умивсь росинкою-сльозою,
вмить сонцем зблиснув
і завмер…
Стрічає день він теплою грозою!

27.07.1999
Юлія Маринич

Спраглі вуста сухої землі
жадібно просять вологи,
і вже не стеляться під ноги
буйні килими трави…

Не видно квітів барв яскравих,
що бджіл приваблюють їх пахощі солодкі,
все висхло, вичахло, змарніло, лиш короткі
гуки перепілок чуть в степу.

А сонце, зле, безжальне,
обпалює пекучим лихом світ,
і компаса наручного магніт
від спеки тратить свою силу…

О небо! Пожалій свою дитину, землю,
пошли їй барабанну трель дощу на мить!
Але на небі жодної хмаринки.
Воно заснуло. Воно спить…

06.08.1998
Юлія Маринич

Хто скаже, що таке краса?
Того ніхто не знає…
А істинну красу
Лиш Бог впізнає,
на небесах…

2000
Юлія Маринич