-
Нам всем сегодня тяжело,
Война идет уже давно.
Мы не скулим и мы не плачем,
Мы стон от боли извергаем.Нервы сдают, но мы дерёмся,
Мы не сдаёмся, не сдаёмся.
Мы стиснув зубы терпим все,
Мы выдержим, возьмём своё.Устали все мы боль терпеть,
Но нас врагу не одолеть.
Мы внешне очень потрепались,
Внутри нас бронь все же осталась.Мы стиснув зубы ждём победы,
Видим ее и в любом движеньи.
Не сможет враг нас победить,
Врагу бронь нашу не пробить.Да, мы нуждаемся в поддержке,
Нам без неё не победить.
И потому по миру слышно,
Как все внутри у нас болит.Мы болью делимся друг с другом,
Так легче выживать всем нам.
Но в нас жива та сила духа,
Что смерть несёт нашим врагам!!!22-05-2022
Місяць: Серпень 2023
Заграничным родственникам
-
Не задавайте нам вопрос:
«Как наши тут дела?»
На все один лишь есть ответ:
«Дел нет - идет война!!»В войне не можем даже здесь
Понять дела один другого.
В тылу не знают дел солдат,
Им не понять, того кто дома.И беженцы сейчас не могут
Понять друг друга до конца.
Есть кто лишился в войне дома,
И те, кто просто убежал.Не можем мы и тех понять,
Кто в оккупации живет.
У каждого своя война,
У всех по-своему идёт.А есть родных, кто потерял,
От оккупанта пострадал,
Дети, что пережили стресс…
Набор потерь в войне не счесть.Кто под обстрелом побывал,
И кто в подвалах выживал,
Для них перевернулся мир,
Понять умом не можем их.Войну понять никак нельзя,
Почувствовать ее лишь можно.
Слова убить могут сейчас,
Быть надо очень осторожным.И ощущения войны
Понять не сможет человек,
Кто на себе не испытал,
Не пережил войны потерь.Война убийца всяких планов,
Что жизни наши наполняли.
Без будущего мы живем,
Войну мы каждый день клянём.Морально очень тяжело
Быть без каких-то планов -
Живем сегодняшним мы днём,
Завтра не понимаем.Полна мечтами голова,
Но нет у них основы.
Бежим от слова мы «война»,
Но убежать не можем.Да и бодрить не надо нас,
Мы все всё понимаем:
Что не должны мы падать духом,
Что нам держаться надо.Мы все советы понимаем,
Сами их дать готовы.
Но выполнить их нету сил -
В войну уходим снова.Учеба нам не лезет в голову,
Не смотрится кино.
Действительность все перечеркивает,
Ввергая нас в войну.Мы возвращаемся к победе,
Мы мир все обсуждаем.
Мечтаем мы только об этом,
И этим выживаем!20-05-2022
Плоский анекдот
-
Летели в небе крокодила два,
Вопрос один другому задавал.
«Скажи-ка друг,
Который нынче час?»Ответ мгновенный был,
Что пятница сейчас.
Первый, не долго размышляя над ответом,
Молвил: «Ты прав - наступит скоро лето…»Вот так и мы сейчас живем в войне.
Прогнозы мир клепает нам спокойно.
Нам говорят, что победили мы уже,
Вот только воевать ещё нам долго.То скажут, что в июле наступление,
То в августе, а то «прогнозы делать рано».
То говорят к зиме мы все закончим,
А то и год придётся жить в войне нам.Так и живем от «пятницы» до «лета» -
Нет времени, нет чувств и нет эмоций.
Нирваной называлось бы все это,
Если б на ад не было так похоже.19-05-2022
… насправді вона була звичайною
-
...насправді вона була звичайною
таких ніколи першими не помічали у натовпі
та навіть і потім , коли всі оглянуті
вона лишалася тінню і поза увагоюїї не цікавили "привіт" і відразу ж "бувайте"
для неї зустріч - то магія часу , а не миттєвості
тому , мабуть , і лишалась вона тінню у натовпі
дотримуючись якихось своїх правил - беззаперечно...насправді вона була ще дуже маленькою
дарма що ззовні броня замість одягу
всередині неї , десь між душею і серцем
складались іграшки
цукерки
і новорічні емоціїскладались старанно - кожен зі штампом та приписом
по поличкам шаф - ідеальними товстезними стосами
хтось філософсько називав те багатство - спогадами
а вона продовжувала штампувати колекцію...
Ода пошті
Багато досягнень вже є в наші дні
І часто про них іде мова.
А вже ж таки, люди, дозвольте мені
Про пошту замовити слово.
То добре, що є телефон, телефакс,
А ще- Інтернет. Це важливо!
А можна без пошти в бурхливий наш час?
Відверто скажу: «Неможливо!»
Вам треба послати кудись документ,
Чи рідним доставити речі?!
Повірте, – настане щасливий момент –
Вам пошта усе забезпечить.
Потрібна вона нам? Вам скажуть: «Авжеж,
Ллє дощик, чи віє пороша,
Та світу газету і пенсію теж
Нам в дім принесе листоноша!»
Ці послуги дуже подібні для нас,
Їх вигоду кожний відчує.
Хоч є Інтернет, телефон, телефакс,
А пошта хай завжди існує!
Травень 2015
Олексій Чернявський
Пройди повз
Не дай їм дістатися до твого болю,
Вони варті тиші, вони страва без солі,
І поки ніхто в твою тьму не заповз,
Прошу тебе дуже, пройди повз, пройди повз.
Страждання твій скарб, бережи його в собі,
Носи його бережно, як зародок в утробі,
Його носять в тиші і темряві повній,
Розкриєш свій біль й тебе іншим наповнять.
Кохання й закоханість – терміни різні,
Перше тепле й м’яке, друге гостре й залізне,
Перше все тобі відкриває,
Друге тихо мовчить і щось вічно ховає.
Єдина дорога зцілитись, одужать,
Убити все справжнє, впустити байдужість,
Але я не знаю, чи того доб’юсь,
То смішно ридаю, то гірко сміюсь.
Максим Ворон
Пройди повз
Не дай їм дістатись до твого болю
Вони варті тиші, вони страва без солі
І поки ніхто в твою тьму не заповз
Прошу тебе дуже, пройди повз, пройди повз
Страждання твій скарб, бережи його в собі
Носи його бережно, як зародок в утробі
Його носять в тиші і темряві повній
Розкриєш свій біль й тебе іншим наповнять
Кохання й закоханість – терміни різні
Перше тепле й м’яке, друге гостре й залізне
Перше все тобі відкриває,
Друге тихо мовчить і щось вічно ховає
Єдина дорога зцілитись, одужать
Убити все справжнє, впустити байдужість
Але я не знаю чи того доб’юсь
То смішно ридаю, то гірко сміюсь
Максим Ворон
Як мені хочеться
Як мені хочеться бути з тобою,
Кожну хвилинку, вдень і вночі.
Горіти твоєю любов’ю,
Підібрати до неї ключі.
Тримати тебе за руку,
Дивитись на тебе крізь сон.
Цю солодку хімічну сполуку
Розділити на двох персон.
Цілувати тебе без зупинки
Бути поруч навіть в думках.
Ми з тобою дві половинки,
Наша доля – в наших руках!
Алла Яценко
Якщо кохаєш ти мене
Якщо кохаєш ти мене,
То будь зі мною поруч.
Життя так швидко промайне
У радості і горі.
Серед буденних сірих справ
Знайди хвилинку часу.
Мене не дарма ти обрав
Сказав одну лиш фразу.
На вухо ніжно прошепчи
Омріяне признання,
Кажи, лиш тільки не мовчи,
Що я – твоє кохання.
Що я для тебе – цілий світ,
Такий привабливий і ніжний
Неначе той вишневий цвіт, –
П’янкий і білосніжний.
Ти подаруй мені себе,
Взамін – отримай щастя.
Цей шанс, нам посланий з небес,
Ним треба скористатись!
Алла Яценко
Я в полоні твоїх очей
Я в полоні твоїх очей,
Повних пристрасті довгих ночей.
Ти моя насолода, ти мій екстаз,
Ти чарівність любовних фраз.
Ти натхнення, ти стимул життя,
Ти прискорене серцебиття,
Ти майстер любовних пригод,
Ти мій захист від всіх негод.
Я кохаю тебе сповна,
В серці моєму завжди весна,
В серці моєму любов одна,
Розлука і відстань її ціна.
Алла Яценко