Я хочу побажати:
Здоров’я, сил багато,
Кохання до знемоги,
Приємні діалоги.

Завжди, щоб в тебе на шляху
Не було болю і страху,
Не було горя і біди,
То ж будь щасливим ти завжди!

Люби, і будь коханим,
І гостем завжди званим.
Щоб мрії всі здійснились,
Щоб скроні не сріблились.

Щоб друзів мав багато
І працював завзято.
Щоб мав родину, дім, достаток,
Були живими мама й тато.

Щоб мир настав і перемога,
Прямою була життєва дорога.
Щоб очі твої світились від щастя,
А все, що задумав, нехай тобі вдасться!
Алла Яценко

Ти мрія моя заповітна,
Ти ніжність моя і печаль.
Для мене – ти смуга злітна,
Ти мій надійний причал.

Моє ти безкрайнє небо
І міріади зірок.
В тобі у мене потреба,-
Ти мій впевнений крок.

Тільки з тобою я маю крила,
Міцні як граніт, надійні вітрила.
Тільки з тобою йдемо до мети:
Пліч-о- пліч, за руку, лиш я, лише ти…
Алла Яценко

Я мрію про тебе, я хочу до тебе,
Кохатися ніжно під зоряним небом.
Любити твій дотик, торкнутись щоки
Щоб час зупинився. Не бігли роки.

Щоб вічно тривав цей прекрасний момент,
Для мене від долі – ти комплімент,
Ти щастя даруєш на кожному кроці,
І безліч таких незабутніх емоцій.

Ти втілюєш мрії в моєму житті,
Ти завжди найкращий. На висоті!
Ти ніжність моя, ти мій ідеал,
Ти серце моє підкорив наповал!
Алла Яценко

Я не можу без тебе і дня,
Я не можу без тебе й хвилини,
Бо для мене – ти ціле життя.
Ти моя кохана людина.

Ти моє щасливе життя,
Ти мої безкраї простори
В нас на двох єдине серцебиття,
В нас на двох радість і горе.

Ми з тобою розділимо все:
Наші плани, мрії, бажання.
Ритм життя нас на хвилях несе
Під вітрилами з нашим коханням.
Алла Яценко

Мій янгол носить форму ЗСУ,
Щоб я була в безпеці,
Хоч сльози всеодно перетворилися в росу,
А біль розлуки там – в моєму серці.

Мій мужній воїн, як тебе я жду,
Додому, тільки з перемогою.
Молитвами від тебе біду відведу,
А далі підемо одною дорогою.
Алла Яценко

Я стою над прірвою
Лишитись чи піти?
Терпіти й надалі,
Чи почати спочатку?

Стосунки зав’язалися в петлі,
Терпіння на нитці висить.
Розвернутись і піти геть?
Чи може все ж лишитись?

Надія на краще жевріє в серці…
Страх зробити помилку…
Застигла кров у венах,
Розум хоче спочинку.

Чекати кохання
Чи почати спочатку?
Оця невизначеність лякає!
Я так боюсь зірватись в прірву
Так боюсь,тому і чекаю…
Тетяна

Що з нами сталось?
Чому ми не такі як колись?
Невже ми виросли
Рівняючись не на тих?
Тарас Четербух