Ти будеш останньою,
Останньою серйозною спробою,
Вмерти не одному.
Піти в той світ,
Тримаючи за руку когось занадто близького.
Але не вийшло,
І наврядчи вийде…

І знову,
сам,
один,
піду далі,
Поки сил не назбираю,
Поки життя не завершиться,
Я буду жити, радіти, сумувати,
І без тебе буду,
Зможу і сам,
І з тобою міг,
Але тобі не вистачило моїх сил…
Коткін Віталій

Якщо я буду через, ти скажи,
Черезмірно набридати турботою,
Через дорогу переходити на червоний,
Ти скажи, головне не забудь,
Бо через день, два,
Я через силу буду стримувати лють.
І не треба нікуди бігти,
Боятися не слід,
Просто відчувай,
Крижаний лід погляду мого,
Зненацька гострих слів,
Шрами на душі твоїй.
Промовч та йди,
І я піду,
Червоний, машина,
Потяг, гул,
Дах, вітер,
Я, один, живий
Коткін Віталій

Я хочу тебе забрати,
Не надовго, лише все життя заберу,
Заберу твої мрії і слова про буття,
Зберу твої речі і повезу від всіх,
Сховаю в темряві нічній,
Там буде тепло і легко.
Я буду цілувати твоє тепле обличчя,
А ти посміхатися так звично,
Так невимушено, й по літньому.
Розкажеш про книжки,
Най цікавішим чином,
Я захочу прочитати,
Але тільки думки твої.
Прочитаю, нотатки зроблю,
Десь задумаюсь,
І випадково серденько намалюю,
Дуже схоже на моє…
Забуду, залишу його там,
А ти…
До малюєш своє…
Коткін Віталій

Він той хто покохав,
Вона та хто обійняв, та не залишила,
Він не вірив що це можливо,
Він і думать не хотів,
Що знову в небо полетить

Шпалери рівно наклеяв,
Не проспав на роботу,
В маршрутці сів в часпік,
Невже це щастя,
Коли з тобою поряд та хто любить,
Невже може бути так,
Що і мене кохатимуть,
Що і я закоханий подивлюсь в очі,
І побачу сльози,
Свої сльози щастя,
Що збирав щоночі,
Що в віршах ховав,
Казав, не зможу жити,
Поки не розквітне, чарівний цвіт,
Шалений смак і аромат твого волосся,
Ти як диво,
Таке дивне,
Я як хлопець,
Якому не сказали стоп,
І він на повній швидкості,
Влетіти збирався в стовп,
Три, два, один..
Кохаю…
Також….
Хочу бути поряд…
Коткін Віталій

Тимчасово з глузду з’їхав,
Переїхав цілковито в кожен день,
В останній кожний.
Я як ти, тільки знову біль,
Я як ти, знову випав.
Свідомість мати, гріх,
А почуття, розкіш,
Для мене птах летить,
Для всіх стоїть.
Я маю крила, я лечу,
Ти маєш час, згадаєш,
Може раз, чи два,
А я розповім історію криву,
Де ти будеш головна,
А я втону,
В думках, в кимось іншому,
Якщо щастя звернеться,
А вдача не мине мене самого.
Шалений драйв емоцій,
Вільне небо,
Хтось казав щоб пасти вниз,
Хотіти не треба,
А зара хочу,
Туди, де вже побудував домівку,
Де тепла ковдра,
А на касеті записані твої слова,
На магнітну плівку…
Коткін Віталій

Игра актеров предельно хороша,
Все статисты до изнеможения устали,
Но стоят играют роли до конца,
Война войной,
Родили малыша,
Поспорить не успели,
Как в казино жизнь не стоит и гроша,
Рулеткой правит парень на луне,
Он смотрит прямо в душу,
Но не тебе…
Центр внимания,
Главнее роль,
Списал себя ты сам с картин,
Которым обучил тебя ужасный мир,
Люби, желай летать,
Дай хоть раз страху твою душу разорвать,
Волнуйся так чтоб ноги в пляс ушли,
А ты не бойся камер,
Рек давно включён,
Он видел всё,
Как красочно начало было,
И тяжкий путь, тернистый,
Наверное, мало, заплатили сценаристу.
Решай скорее,
Чего ты ждёшь?
Оваций здесь не будет,
Лишь монотонный гул,
Услада для ушей,
Тишина, морская гавань,
И ты опять, один,
Стоящий у причала…
Коткін Віталій

Чарівний світ, в якому все буває,
Дивний світ, в якому всіх вбивають,
Яскраве враження від крові,
В якій втонуло полум’є червоне,
Радій що ще живий,
Бо згинеш, за розкладом маршрутки,
Не побачиш як чудово розлетівсь,
Твоя нога на гілці звисла,
А ти хотів так хотів щось кисле,
Як життя в лимонаді,
А тепер воно підчас війни у променаді,
Ти зглузду з’їхав, а я із теми,
Ти не хотів літати,
А я пірнати,
Бо пірнатим ґрунту не треба,
Нам би небо,
А тобі ноги цілі,
Тобі в радість буде,
У свого ж народу,
Стояти на прицілі
Коткін Віталій

Тихо, громко, монотонно,
Говорила ты со мной
Душа моя, голос мой,
Молчит…
За мной камнем он стоит,
Страх, невежество к себе,
И слепая скука.
Только слова песен,
Напоминают как любить,
Только слова моих стихов,
Напоминают как это больно.
Коткін Віталій

Все что ты делал в прошлом,
Было инфантильно,
Все что ты сделаешь в будущем,
Станет недосягаемым,
Всё что ты делаешь сейчас,
Есть неправильным.
Так задумайся,
Что лучше,
Жить чем-то недостижимым,
Жалеть прошлое,
Или исправлять настоящее.
Выбор за каждым из нас
Коткін Віталій

У твоих слёз есть причина,
Причина быть не счастливой,
Загнанной в угол,
Такой же паршиво прекрасной,
Но все ещё грустной и милой.
Ищи причину жить,
А не повод умереть,
Ошибайся вновь и вновь,
Покажи как надо.
Люби кого ты хочешь,
Ненавидь всем сердцем,
И плачь если так будет легче…
Коткін Віталій