У мить, коли уста зустрічаються, І серця б’ються в унісон зі сміхом, Поцілунок щастя відкриває двері, Де відчуття радості осяяє світ.
Це мить, коли час зупиняється, І мелодія кохання звучить у серці, Де кожен дотик, кожне дихання, Несе з собою казкову красу.
Поцілунок щастя — це магія моменту, Коли долоні злітаються над безмежжю. Це обійми, що зігрівають душу, І слова, що розквітають мов квіти у весні.
Він — солодкий спирт, що виносить на небеса, І вогник, що освітлює шлях у темряві. Поцілунок щастя — це відчуття вдячності, За кожен день разом, за кожну мить кохання.
Нехай він буде завжди з нами, Цей поцілунок щастя, що змінює все. І хай він наповнює наше життя радістю, Бо в ньому ми знаходимо справжнє щастя та мир.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У серці моїм, як весняні квіти, Таємниця кохання лине як мелодія. Я кохаю тебе, моя квітко, моя мріє, Ти — вогник, що світить у темряві ночі.
Твої очі, як озера синьо-глибокі, Де відбивається моя душа, моя туга. Твій посмішка, мов промінь сонця вранішнього, Розтоплює лід у моєму серці, мов у лузі.
Твоя ніжність, мов шелест листя в весняному лісі, Наповнює мене теплом і надією. Твої слова, як ніжний спів солов’я, Звучать у моїй душі, як найкраща мелодія.
Я кохаю тебе, моя квітко, моя родзинко, Ти — моя радість, мій вірний компаньйон. З тобою я відчуваю себе живим, Бо ти — моя кохана, моя вічна пісня.
Нехай наше кохання буде як весна, Що оживляє землю новим життям. І нехай воно квітне, як найкрасивіший сад, Бо я кохаю тебе, моя квітко, моя радість!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У серці людини, як світанковий промінь, Любов розцвітає, як квітка на весні. Велика сила, що в серцях заглиблена, Любов — вогник, що в нас вічно запалений. Іде вона через час, як ріка в долину, Любов надійна, як високе гориноння. Сплітає ниті долі, мов дивний роман, Любов — відданість, наче світанковий вранці. Летить, як птах в небесах, в невідомий світ, Любов невгамовна, як вітер в степу широкий. Обіймає серця вперше і завжди, Любов — найкраща доля, надія, що в серці. На шляху життя як зірка провідна, Любов світить, ніжно, як місячна світлина. Співає пісню кохання, мов соловей, Любов — мелодія, що несе щастя в світ. Заплуталась в нитці долі, мов казка, Любов — чарівна історія, що триває. Шепоче вночі на вулицях міста, Любов — таємниця, що зігріває, як свічка. Не знає кордонів, не знає меж, Любов — мости, що сполучають країни душевні. Вогник, який горить в найглибшій печері, Любов — велика сила, що здатна перемогти. Спинити її не можна, як весняний потік, Любов — невпинна, мов весняний рік. У світі непевностей і змін, Любов — впевненість, що залишається навіки. Так нехай лунає ця пісня про любов, Про велику силу, що в серцях населяє. Бо, де є любов, там світло й тепло, І велика сила, що називається любовʼю
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У світі, де доля ткачів візерунків, Де кожен крок — це крапля величі, Вірте у любов, мов світла зоря, Вона — джерело життєвої долі.
Любов — це мова, що мовить серцям, Її тепло відчуваємо в кожнім дзвоні. Вона — як ріка, що в собі несе тепло, І в кожній хвилі нас приголомшує своєю силою.
Вірте у любов, як вірять в пісню пташок, Що над полями співають весною. Вона — той маяк у морі життя, Що керує нашими думками й мріями.
Любов — це сонце, що зігріває душу, Вона — відгук дзвоника у серці кожної людини. Без неї ні день, ні ніч не має сенсу, Бо вона — джерело нашої життєвої гармонії.
Тож вірте у любов, як вірять в магію, Вона — той дарунок, що ллється з висоти. Вона — наша сила, наша найвища мета, Тож вірте у неї, бо вона варта того.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У світі, де доля ткачів візерунків, Де кожен крок — це крапля величі, Вірте у любов, мов світла зоря, Вона — джерело життєвої долі.
Любов — це мова, що мовить серцям, Її тепло відчуваємо в кожнім дзвоні. Вона — як ріка, що в собі несе тепло, І в кожній хвилі нас приголомшує своєю силою.
Вірте у любов, як вірять в пісню пташок, Що над полями співають весною. Вона — той маяк у морі життя, Що керує нашими думками й мріями.
Любов — це сонце, що зігріває душу, Вона — відгук дзвоника у серці кожної людини. Без неї ні день, ні ніч не має сенсу, Бо вона — джерело нашої життєвої гармонії.
Тож вірте у любов, як вірять в магію, Вона — той дарунок, що ллється з висоти. Вона — наша сила, наша найвища мета, Тож вірте у неї, бо вона варта того.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
У світі нашому, як в стародавній казці, Ми всі, як брати, частинки великої родини. Тут серця наші, ніби зірки на небі, Та наші долі, мов ріки, зіткані в мережі.
Спільно ми йдемо крізь туман і вітри, Під сонцем світлим, і в години холоду. Бо ми не самі, ми єдині у зусів, У кожному з нас живе одна велика душа.
І хай ідеально не вийде все в нас завжди, Бо кожен з нас – це історія й відмінність. Та разом, як родина, ми міцніші, ніж стіна, У єдності й мирі, щасливіше життя наше.
Нехай любов і добро завжди нас спіткає, Віддаймо серце і допомогу в руки відкриті. Бо одна велика родина – це не просто слова, А моральні цінності, що підтримують нас завжди.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
