Коли зривається у небі грім
І вітер зносить тихий дим,
Коли здається, що нема надії,
Вони з’являються, як світлі мрії.

Вони без зброї, без важких щитів,
Лиш із душею, повною чуттів.
Несуть тепло, любов і світлий шлях
У темряві —- мов зорі у руках.

Вони знаходять сили там, де тяжко,
Де сльози ллються, наче вічна казка.
Збирають кожен хлібний шмат,
Щоб дати ближньому свій вклад.

Ночами й днями без упину
Для тих, хто вірить у щасливу днину.
Волонтери —- це голос волі,
Що шепче тихо; " Ми разом у долі".

Тож вклонімося їм за труд нелегкий,
Без них цей світ був би геть не такий.
Бо їхні серця —- благородне буття,
Що веде Україну до нового життя.
Рслан Бродський

Ой у степу, де вітер гуляє,
Лазить кацап, унітаз десь шукає.
Не золото і не алмаз,
Йому потрібен чужий унітаз.

В хаті багато чужого добра,
Треба все вкрасти, в очах жадоба.
"Все заберу —- в болота понесу,
А домівку українську вщент рознесу!"

На плечі з гордістю несе здобуток,
Сміх і гріх —- а для нього прибуток.
Відколи в селі він упав із небес,
Унітаз для нього найвищий прогрес.

Та доля хитра, як на вітрі вогонь,
Унітаз —- не скарб, а труд людських долонь.
Кацап тягне. а люд сміється.
Його " здобуток" славою ллється.

От така у героя слава:
Унітаз вся його недолуга держава.
Якщо йде з мішком і смердить як цап,
Це унітаз несе кацап.
Рслан Бродський

Пілоти, герої вітрів і хмар,
Ви піднімаєтеся в сині простори.
Крилом літака розтинаєте жар,
Де вітер співає крізь море і гори.

На висоті, де панує політ,
Де сонце торкає вершини гір,
Ви чуєте серцем всесвіту звіт
І далі злітаєте в безмежний простір.

Ваш шлях —- це не просто маршрут на мапі,
Це мрії про вільність і простоту.
Ви —-майстри небес, ви надія в захваті,
Що світла тримає святу висоту.

Вітер хай завжди вам буде у спину,
А хмари обіймуть, як друзі в польотах.
Небо шанує вас в світлу годину,
Пілоти герої в небесних роботах!
Рслан Бродський

Грім вогню, що не згасає,
Залп могутній серце крає,
То артилерія —- наш щит,
Сила що веде до битв.

У степах і горах лунко,
Міць її відлуння чутно.
Гармати б’ють —- земля тремтить,
Сонце в димній млі горить.

На варті дня і в нічну мить,
Артилерист без сну стоїть.
Пліч-о-пліч друзі, як один,
Пускають залп з своїх машин.

Кожен снаряд —- то крок до волі,
Кожна ціль —- то край неволі.
Ворог знає: несе страх,
Артилерія —- це справжній жах.

Хай лунає гімн звитяги,
Для героїв більш наснаги.
Артилеристи —- Боги війни,
Символ сили та України сини.
Рслан Бродський

Гуде мотор, і дим клубочиться,
По переду —- вогонь і бій.
Сталевий звір по полю мчиться,
А в серці —- спокій, честь і стрій.

Він не шукає втіхи і слави,
Його броня —- то дім і Бог.
Вогонь в очах, в душі відвага,
Він перший там, де суне ворог.

Полями йде крізь бурі і грому,
Де неба синь зливає кров.
І кожен постріл —- крок до дому,
До рідних гір та до дібров.

Про танкіста пісня лине,
Його шанують у серцях.
Він —- оборонець Батьківщини,
Що світить правдою в руках.

Нехай війна —- це біль і втрати,
Та він тримає фронт і стяг.
Танкіст —- це той, хто може знати,
Що честь і сила —- його шлях
Рслан Бродський

Морська піхота, міць і сила
Вона як буря, як вітрила.
Де хвилі б’ються об скелі круті,
Там мужність палає в їхній меті.

Вони стоять на варті свободи,
Як скелі, міцні серед негоди.
Морський піхотинець готовий завжди,
Відважний, сміливий спасти від біди.

На березі і в морських глибинах,
Вогонь цього духу у кожних хвилинах.
Вони —- герої, наша опора,
Вірні присязі усі без розбору.

Нехай же хвилі їм будуть прозорі,
А шлях у бою вкажуть яснії зорі.
Слава тим хто в морській піхоті,
Героям сміливим у вічній турботі.
Рслан Бродський

Спецвійська —- це сила, міць і честь,
Гартована вогнем сердець.
Вони —- тінь ночі. подих дня,
Завжди на сторожі. як броня.

Безстрашні в дії, мов ураган,
У них за плечима —- життя і капкан.
Туди, де небеспека й біль,
Вони ідуть, знаходять ціль.

Їхня місія —- людям спокій нести,
Де війна і хаос —- вони як мости.
У злагоді рухи, мов танець стрімкий,
Кожен крок —- відпрацьований і дуже чіткий.

Спецвійська —- це серце, вогонь і дух,
Заради миру в них кожен рух.
Їм дяка від тих, кого йдуть рятувать,
Вони герої, що ніколи не сплять.
Рслан Бродський

Ти кохаєш мене, і я тебе також
Ти грає зі мною, але це не взаємно
Ти не хочеш відносин а я хочу чути
Твій голос, твій сміх і твій аромат
Тільки бути з тобою моя є надія
Але не чуєш ти слів моїх милих
Моєї заботи, мого щирого серця
Не забудь ти про мене, і те що між нами було
Ти кохай мене вічно, і я тебе буду
Вилегжаніна Альона