Так просто страждати, Й так важко кохати. Пишу рими до віршів кожного дня, Відчуваю біль воєнного життя: Я чую голос втрачених полів, Та відчуваю стогін спалених лісів. У голові говорять мені предки: «Не дай собі померти, Візьми всі сили в руки, Не дай народу свою історію забути! Настав час здолати те мовчання, Бути патріотом до останнього зітхання». Таке воно життя людське: Складне й незрозуміле, Але буває у буденності днів сірих, Сумних, стражденних й лихих Щось таке просте й миле, Любе й безцінне, Що змушує йти далі, І мабуть саме воно допомагає нам, У боротьбі з ворогами й надалі. Нам не потрібні ті медалі, Хвалебні вірші й слова, Нам не потрібна й та велична пісня, Нам треба лише успіх в боротьбі, Бо чим більше його в нас, То тим швидше настане край, Ось тій болючій та страшній війні. А після перемоги, Буде знову в нас море волі й свободи, Не буде країна вже палати у вогні, А вороги всі гнитимуть в тюрмі. Й будем жити далі разом й єдино, Але пам’ятати буде старий й дитина, Те, що була в нас страшна війна, Що забрала в нас вона ціле покоління, І невідомо, що несе нам далі доля, Але із нами точно був й буде Бог, Тож вірю я, що це не нові потрясіння. А час нових культурних епох, Море славетних наукових перемог, Та врешті-решт спокій патріотів, Час свободи слова й думок, Відсутність обмежень й застережень, Такою є моя майбутня країна, Й за неї йде ось ця війна, Та знаю я, що рано або пізно, Згине зло, природа поверне лісам свою красу, На спалених полях побачимо ми ще ясну росу, І візьмемо колись ще до рук косу, Й будем всі разом там працювати, Та минуле згадувати й пам’ятати, І я десь буду серед всіх, З думками, що писав я в ці роки, Вірші часів повномасштабної війни.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Ми з України з вільної землі, Де жайворонок в небі, а пшениці в полі, Де серце б’ється в ритмі журавлів, І в кожнім слові — біль, любов і воля.
Ми з України з краю козака, Що боронив свій дім і рідну мову. Нас не зламає жодна сила зла — Бо наша правда — вільна і сурова.
Ми з України — з пісні у добрі, Зі снів про мир, що сходить крізь тривоги. Ми світло серед темряви й війни, Ми ті, хто прокладає нові дороги.
Ми з України — і цим усе сказано, У слові цьому — гідність, честь і сила. Нас не здолати — вже не раз доказано, І вся земля співає: “Україна — вільна і єдина!”
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
