ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Про життя    Я живу серед Вас, люди

Я живу серед Вас, люди

  • Буває, що в людини є дім,
    Але, насправді, його немає.
    В тонусі сірувато-блідім
    Вона не живе, а, ніби відживає.

    Буває, що в людини є пара,
    Але, насправді, її немає.
    Відчуття, що це - Божа кара.
    Печаль серденько гірко крає.

    Буває, що в людини є друзі,
    Але, насправді, вірних немає.
    Не почувається щиро в їх крузі.
    "Чесні" компліменти інтелект не сприймає.

    Буває, що в людини є багатство,
    Але, насправді, його немає.
    Гріє тепле слово, а не марнотратство.
    Поваги й любові не відчуває.

    Буває, що в людини всього - повна чаша,
    Але, насправді, цього немає.
    Незадоволена всім героїня наша.
    Заздрістю до інших вона палає.

    Буває, що в людини є Батьківщина,
    Але, насправді, її немає.
    Чужа вона - їй, "море - по коліна".
    Як покинути країну, голову ламає.

    Все, що має людина, повинно звеселити.
    Всі, з ким пробігає ніч та днина,
    Мають душі й серця зріднити.
    Гніздечко в любові в'є навіть пташина.

    Якщо немає любові до свого краю,
    То його вже ніколи й не буде.
    "Звідки я все це знаю?" -
    Я живу серед Вас, люди.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Лелеки в дорозі

Лелеки в дорозі

  • Гніздо журавлине на стрісі самотньо
    Чекає лелек із далеких доріг,
    Вже скоро весна й прилетять пташенята
    До рідного дому з чужої землі.

    Та як сумували лелеки у краї,
    Де все там чуже, все нерідне душі!
    Немає там щастя, рідний спів не лунає,
    Не така там природа, не такі там птахи...

    Тому так чекають лелеки весни
    І знову готуються в дорогу далеку.
    Додому! Додому, де стіни - свої,
    Де все дороге, де все любе серцю!

    Де люди радіють крізь сльози та біль,
    Де сонце ласкаво голубить сердечко.
    Де серед печалі, і втрат, і руїн
    Так хочеться жити! Так хочеться вити гніздечко!

    Не всі журавлі долетять до гнізда,
    Хтось крила зламає у польоті тяжкому.
    Та манить птахів батьків сторона,
    Бо навіть загинути легше у рідному домі...

    Вже скоро побачимо ключ журавлиний
    І вірні птахи прилетять з чужини.
    Хай буде весна у журавликів мирною,
    Хай їхні пташата не знають війни...

    Марина Семйоник

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    П’ю водицю не з одного джерельця

П’ю водицю не з одного джерельця

  • Київ... Ранок... Метро... Спішу...
    Ескалатор поспішає в такт зі мною...
    Пасивною не буваю. Активність люблю.
    Сміло зливаюся вмить з юрбою.

    Двадцять років - тут, а немов - один день.
    Час біжить, мов ріка. Його не здоганяю.
    Столиця - місто крилатих моїх натхнень.
    Двері в світ я щодня в ній відчиняю.

    Сторінки мого життя... Так було не завжди...
    Чомусь, випала в житті саме така карта.
    В Ясенові, Бродах і Львові залишила свої сліди.
    В Іванні, Дубно та Рівному горіла моя ватра.

    Про Бобровицю й Чернігів спогад теж не покинув.
    Час змінює всіх людей. Іншою стала вже й я.
    Київ враз остаточно всі роздуми поглинув.
    Я в ньому розчинилась і вже - зовсім своя.

    Тут прокидаюся вранці. П'ю, гірчаву на смак, каву.
    Відвідую неймовірно гарні столичні місця.
    Сьогодні киянкою можу назватись по праву,
    Але п'ю я водицю не з одного джерельця.

    В прекрасній Галичині народилась й зросла.
    З Ясенівських гір і долин пішла в далекі світи.
    Десь пізніше в сизу далечінь дорога пролягла
    Й доля наказала: "Цвіти! Живи! Світи!"

    Я ніколи не належала якомусь одному місцю.
    Душа живе в сьогоденні, в минулому, скрізь...
    Не дозволю ж я своєму власному серцю
    Забути тих людей, море щастя, любові, іноді й сліз.

    В думках лину стежинками навпростець,
    Де колись жила й де ходили мої ноги.
    Десь плакали гірко верби і вабив п'янкий чебрець,
    А десь були батьки, діти, брати, сестра, отчі пороги.

    Київ... Ранок... Метро... Спішу...
    Ескалатор поспішає в такт зі мною...
    Згадую, де прожила й кого стріла. Не согрішу,
    Як скажу: "Я є частинкою України невід'ємною".

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Найтемніші ночі – перед світанками

Найтемніші ночі – перед світанками

  • З часу героїчного Майдану Гідності пройшли вже роки.
    Саме з нього й почалася російсько-українська війна.
    московія здійснила повномасштабні, загарбницькі кроки.
    В усіх смертях, стертих з лиця землі селах й містах - її вина.

    Досі палають будинки, ллються ріки безневинної української крові.
    росія "мародерить", руйнує, палить, нищить все на своїм шляху.
    В "гості" до українців завітав "брат" по "великій любові".
    Під кінець зими добровільно, "озброєний до зубів", зайшов на плаху.

    орда квітучу й красиву землю перетворила на сумні кладовища.
    Гостинних, вільних, роботящих людей зробила безхатченками.
    Викрадання українців, вбивства, ґвалтування, судилища...
    Прорвемось! Найтемніші ночі бувають перед світанками.

    Ми - країна патріотів, гідних, відважних, мотивованих Героїв.
    Нами цілком заслужено захоплюється цивілізований світ.
    росія - земля окупантів, мерзотників, брехунів, дармоїдів, ізгоїв.
    Українська нація, навіть в цьому горі - чарівна, мов яблуневий цвіт.

    ординська зграя в нескореній Україні давно зазнає фіаско.
    В загарбників з початку тотального наступу щось пішло не так.
    Зразу було страшно й моторошно, усвідомлювати війну тяжко
    Та ми з гідністю тримаємось. Куємо перемогу, однак...

    Вільнолюбна, благословенна Україна в нерівній битві вистоїть!
    Достойні українці прекрасну, родючу землю нащадкам збережуть.
    Плинний час у майбутньому глибокі людські рани загоїть.
    Перемогти в цій війні сучасні Збройні сили України зможуть!

    Дуже вірю і надіюсь, що остаточна перемога буде за нами.
    Після таких людських втрат, руїн інакше бути просто не може.
    З мудрими, патріотичними, як в Україні, доньками та синами
    Жорна війни в порошок зітруть кодло нахабне, вороже.

    Попереду в українців - перспективна дорога в європейську родину.
    Нас уже давно зачекався Північноатлантичний альянс.
    Завдяки сміливим воїнам переживемо цю похмуру, смутну годину.
    Здобути блискучу перемогу, з допомогою інших країн, маємо шанс.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Щурі втікають з корабля

Щурі втікають з корабля

  • Олігархи, бізнесмени й деякі політики втікають з корабля.
    Елітні, приватні літаки й чартерні рейси пронизують небо.
    Під ними – наша лютнева, передвоєнна, українська земля.
    Україну покидають її злодії та зрадники ганебно й таємно.

    Подбали про себе... В небезпечні часи їм є де відсидітись
    Й награбованого в нас ще вистарчить на багато поколінь.
    За кордоном – не одна затишна "хатина". Є ж де подітись.
    Зі сім'ями та родинами скористались втечею без сумлінь.

    Скільки ще Україна терпітиме моральну наругу над собою,
    Дозволятиме пройдисвітам грабувати себе й зраджувати?
    Доки буде боротися з тією вражою, московською ордою?
    Пора всім дати по заслугах, всю цю непотріб перемагати!

    На захист Батьківщини прийдуть не олігархи й бізнесмени.
    Вони миттю, як щурі, вже втікають з українського корабля
    І, бажано, з кінцями. Люди здають на духовність екзамени.
    Дякуємо закордонню, яке в час війни нам плече підставля.

    За Вітчизну боротимуться прості люди, українські солдати.
    Вкотре волонтери з добровольцями встануть на повен ріст.
    Територіальну оборону міст та сіл триматимуть резервісти
    І всі українці, в яких є чи немає до військової справи хист.

    Чи буде повномасштабне, російське вторгнення в Україну?
    Досконалу й точну відповідь на питання не дасть нам ніхто.
    Без сумнівів, росія хоче перетворити родючі землі на руїну.
    Хто їй це дозволить: наш народ, Америка, Європа, НАТО?!

    Саме зараз на хиткому, політичному, українському ґрунті
    Бачимо справжніх і відданих друзів, синів та дочок України.
    Прорвемось! Слава рідному народу – цій українській "хунті"!
    Хай переможно минає ця зима й рясніє цвіт нашої калини!

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Нас не подолати!

Нас не подолати!

  • Нас не залякати!
    Нас не побороти!
    Батьківщина - мати,
    Гідні вкраїнці - патріоти!

    Ми не пробачимо!
    Ми не здамося!
    росіян переможемо,
    Щоб достойно жилося!

    Нас не зупинити!
    Нас не подолати!
    Щоби вціліти й вижити,
    Треба ворога прогнати!

    Ми переможемо!
    Ми не відступимо!
    Неможливе зможемо!
    Зберегти Україну мусимо!

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Небо хмаринками землю обіймає

Небо хмаринками землю обіймає

  • Небо сизими хмаринками землю обіймає.
    Бентежно голубить її безкрайні простори.
    Грозовою блискавицею й громом вдаряє.
    Яскравим сонечком пестить доли та гори.

    Небесна гладь завше виглядає по-іншому.
    Може несподівано снігом, градом сипати;
    Після дощику, як у настрої життєдайному,
    Різнобарвною райдугою радісно глянути.

    Від блакитної голубіні погляд не відвести.
    Вона набуває відтінків сумних та веселих.
    Здатна в заобрійні горизонти свої ввести.
    Дивлюся на неї та ледве вгамовую подих.

    Кольорова гама хмаринок – незбагненна.
    Небо височіє неперевершено і величаво.
    Днина під настрій – похмура, або погожа.
    Небеса пливуть у Всесвіті владно й гордо.

    Люди на землі вдячно підкоряються небу.
    Тварини й рослини – сповнені його тепла.
    Вранішній серпанок навіює лагідну звабу.
    Долину обіймає туман і в росичці – трава.

    Небесна гладь поливає дощем луги, поля.
    Їх прикрашають королеви – польові квіти.
    Щедро вмиті хвойні та листяні ліси, земля.
    На городах, в садах ваблять овочі, фрукти.

    В жнивних полях жовтіють пшениці, жита.
    Людство вдячне небу за своє життя, ласку.
    Під небозводом – Україна: всі села й міста.
    Небеса колишуть землю – дорогу колиску.

    Над всіма лісами, полями, горами, долами
    Пропливає прекрасна й блакитна височінь.
    Блаженствує над морями, озерами, ріками
    І простягається до безмежності в далечінь.

    Небо сизими хмаринками землю обіймає.
    Надає шанс під небесним покровом жити.
    Місячна нічка таємниче зірочки розсипає.
    Шану до неба, отчої землі варто множити.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Краса українського різнотрав’я

Краса українського різнотрав’я

  • Природа подарувала цілюще різнотрав’я.
    Від його запашної краси очей не відвести.
    Неймовірне польове і лугове різнобарв'я
    Викликає захват й бажання по ньому йти.

    Всі українські поля, луги встелені травами.
    Ті розкішні килимочки помережили квіти,
    Які зачаровують різноколірними барвами.
    Як нашій фантастичній природі не радіти?

    Яскраво встелені казкові кольори райдуги.
    Вони дивовижно переплелися між собою.
    Червоні, рожеві, сині й жовті – як подруги.
    Білі, сірі та голубі... ведуть діалог зі мною.

    Справжнє царство нагадують поля та луги.
    В природному середовищі є флора, фауна.
    Свіжим і чистим повітрям віддає навкруги.
    Ніжно, зворушливо співає душевна струна.

    В ніжнім, барвистім й духмянім різнотрав'ї
    Маки, ромашки, волошки – в лугах і полях.
    Бджоли з метеликами літають в конюшині.
    Зацвітають звіробій, кульбаба, чортополох,

    Лопухи, фіалки, маргаритки й мати-мачуха,
    Іван-чай, калюжниця, дзвіночки, сон-трава,
    Різнобарвні крокуси, чародійна материнка
    Та пахне чебрець, полин, конвалія місцева.

    Кожна мала і велика травиночка й квіточка
    Додає людям сил, наснаги, зцілює від недуг.
    Природу і людей з'єднує невидима ниточка.
    Все – взаємопов'язано. Це і є замкнений круг.

    Вдихаю на повні груди цей цілющий аромат.
    Ніяк не можу натішитися рідною природою.
    В Україні – прекрасні ґрунти, чудовий клімат.
    Я насолоджуюсь різнотрав'ям із насолодою.

    Краса цілющого різнобарв'я полів та лугів –
    Неймовірне багатство українського народу.
    Рослини, дерева, тварини, птахів переспів...
    Бережімо, те що маємо, від роду й до роду!

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Проросійська “гопота”

Проросійська “гопота”

  • Вже українців дістала несусвітня брехня,
    Що ллється кругом оманливими ріками.
    До влади рветься проросійська "гопота".
    Посібники росії є моральними каліками.

    За українські гроші нашу землю нівечать
    І, вміло оббріхуючи, знищують все живе.
    Вітчизняні паростки під корінь рубають...
    Вони знають, що з них Україна проросте.

    Ворожа брехня лягає на благодатну ниву
    "Пригодованих" росіянами політичних кіл.
    Несвідомих громадян гречка задовільняє,
    Бо не дбають про майбутнє дочок й синів.

    Сміло йде Україною проросійська навала.
    Нахабно підминає під себе нашу Вітчизну.
    Відчуваю злість, коли українська людина –
    Падка на кошти й має моральну гнилизну.

    Хочеться скрикнути продажним нелюдам:
    "За що ненавидите та продаєте край свій?
    Не може наша країна бути тим знаряддям,
    Що збагачує вас в огидній, нелюдській грі.

    росія для українців – чужа і ворожа земля.
    Наш народ про свою країну мусить дбати.
    Давайте, припинимо зрадливе божевілля.
    Вже згуртуємось, щоби ворогу відсіч дати.

    Коли не будемо дбати про свою державу,
    Вони зникне з карти світу раз й назавжди.
    Земля і всі її багатства належать по праву
    Кожній людині від народження до тризни.

    На всіх фронтах гинуть українські солдати.
    Дбають не про себе, а про наше майбуття.
    Честь, гідність, розум й совість треба мати!
    Любімо свою рідну землю до самозабуття.

    Всі разом розбудуємо українську державу
    Та наведемо лад на нашій, славетній землі.
    Викинемо за межі України частину ржаву –
    Тих продажних зрадників, які зраджують її".

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Горджуся тим, що я – українка!

Горджуся тим, що я – українка!

  • Горджуся в житті тим, що я – українка!
    На рідних просторах процвітаю і живу.
    Патріотичною в мені є кожна клітинка.
    Щиро радію, що у світ українське несу.

    Шаную цінності народу... Люблю мову.
    Вона нагадує мені ніжний спів солов'я –
    Мила, мелодійна. Пам'ятаю колискову.
    Співучою й працелюбною є нація моя.

    Захоплююсь пересічними українцями,
    Які культуру, мову й традиції бережуть.
    Милуюсь вишиванками з візерунками.
    Вони щастя дарують і нам долю кують.

    Горджуся в житті тим, що я – українка!
    Сердечно славлю Батьківщину, люблю.
    Ці почуття – ще зі сповиття. Галичанка.
    В часи смути ми разом стоїмо на краю.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]