Гроза пройшлась селом охоче,
Усе скупала, змила бруд,
У сонний ранок, після ночі,
Стежки калюжами ведуть.

Подався вітер за грозою,
І яскравішим стає схід,
Спадають краплі десь сльозою,
Болотом тягнеться вже слід.

04.05.2025.
Ганна Зубко

Гроза умила вікнам очі,
Усе скупала, змила бруд,
У сонний ранок, після ночі,
Стежки калюжами ведуть.

Не стало вітру із грозою
І яскравішим стає схід,
Стікають краплі вниз сльозою,
Відбивсь в болоті перший слід.

04.05.2025.
Ганна Зубко

Сховатись в тінь,
до верб присісти,
Думки зібрати у пучок…
Угледів промінь, хотів злізти,
Та впав стрілою у ставок.

Скупавшись, бігав між травою,
Біля болота теж пробіг,
Потім піском і знов водою,
І біля ніг моїх приліг.

До сонця раптом вгору скочив,
Де кликав захід вже, манив,
Забрав думки, а чи наврочив,
А чи в ставку тім утопив.

03.05.2025.
Ганна Зубко

Пахне дощем, але немає,
Не поспішає, та я жду,
Вітер у небо поглядає,
Шукає хмару дощову.

Неначе хоче догодити,
Умить найкращу підігнав,
Та ж починає все росити,
І там, де слід ще не ступав.

Зникають в хвилях
перші краплі,
В траві ховаються, піску,
Злетіли вгору тихо чаплі,
Качки покинули ряску.

Знов під старою я вербою,
В її обіймах, як торік,
Вітер похитує лозою,
Гойдає човен з боку в бік.

03.05.2025.
Ганна Зубко

Пахне дощем, але немає,
Не поспішає, та я жду,
Вітер у небо поглядає,
Шукає хмару дощову.

Неначе хоче догодити,
Умить найкращу підігнав,
Та ж починає все росити,
І там, де слід ще не ступав.

Зникають в хвилях
перші краплі,
В траві ховаються, піску,
Піднялись в небо тихо чаплі,
Качки покинули ряску.

Знов під старою я вербою,
В її обіймах, як торік,
Вітер похитує лозою,
Гойдає човен з боку в бік.

03.05.2025.
Ганна Зубко

Біле марево, марево біле
Все пливе у веснянім саду,
Груші й вишні чудово розцвіли,
А ще сливи у крайнім ряду.

Незабаром рожевий серпанок
Огорне молоді яблуньки
І роси назбирає у збанок,
Щоб напились її пелюстки.

2025 р.

Квітневий день всміхнувся сонцесяйно
І підморгнув медуночці малій,
Яка секретами ділися із рястом,
А він в любові зізнавався їй.

Про щось співала бджілка-трудівниця,
Бриніла музика струмочка поміж трав.
Весняний день всім радість дарував,
Це все насправді. це мені не сниться.

2021 р.

Закружляв снігопад вже каштановий,
Його свічі яскраво горять.
Навіть вітер тепер не погасить їх,
Зміг тепло їхнє він відчувать.

У весняному буйному мареві
Серед зелені вогники ті
Забіліли пахучими чарами,
Ніби вперше їх бачиш в житті.

Ті біленькі каштанові кучері
Диво-травню на плечі лягли.
І захоплюєшся, і дивуєшся
Скільки б ти не дивився на них.

2020 р.

Захурделило, захурделило,
Дарма, що квітень надворі,
Розквітлі нарциси застелено
Снігом біленьким мокрим.

І листя зелене тюльпанів
Та крихітних ніжних фіалок.
Примчав собі квітень на санях,
Запрягши у них коненята.

Той сніг незабаром розтане,
Як вигляне сонце з-за хмари,
На воза мінятиме сани,
В якого запряжені карі.

2023 р.

Іще зимний вітер віє,
Холод слід свій залиша
Та під тином на подвір”ї
Зацвітає алича.

Білі крихітні пелюстки,
Як метелики малі
Так легесенько гойднулись
На тоненькому гіллі.

А на квітах заблищали
Срібні крапельки роси,
Які ранок тут зоставив
Та у справах поспішив.

2024 р.