Далеко через поле
Стежина повела
Туди, де хлібне море
Знов хлюпнуло тепла.
Де колос ваговитий
І зерна золоті
Та мак, росою вмитий
Й блакитні васильки.

Де жайвір в високості
Тріпоче прапорцем.
Іду туди не в гості,
В душі приємний щем.
І десь поділась втома,
Бо почуваюсь я,
Неначе в ріднім домі,
Тут доленька моя.

2019 р.