Ну ось і все, я знов почав не спати…
В думках прокручувати все…
Обличчя ніжненьке Твоє в уяві знову малювати…
Адже немаю змоги вже його щоранку споглядати…
Вловити ніжний погляд Твій, часами і суворий…
Давно казав признаючись, що є Тобою дуже хворий…
Але ці зміни не з проста , по іншому не можна…
Це ще одне випробування Нам, пройти його легенько можна…
Якщо жевріє промінець дарований Тобою…
І милу посмішку Твою, у серці я ношу з собою…