– Небесна отара –

По небу хмаринка пливе,
й пухнасту отару веде,
плине небесна блакить,
обрій приховує вмить.

На полі пожате колосся,
зібрали в снопи косарі,
очами до неба стримію,
і плавно стікають хмарки,

стільки свободи і дива,
літають по світу вони,
і сонце сідає квапливо,
в рожевий фарбує твердінь.

А я все ще в небі витаю,
той дух неприкаяний мій,
що пензля й пера силу знає,
йому я довірив свій хист.

( Автор: Сильвестр Кривенко )