Лети, мій вітре, в даль широку,
Лети, благаю, в цей же день,
Візьми журбу мою глибоку,
Розсій над полем, між людей.

Не дай сльозі додолу впасти,
На рідну землю віднеси,
Ти, знаю, зможеш біль доне́сти,
Як я сумую розкажи.

За берегами у долині,
З старим млином поза містком,
Двором і садом, і хатині,
Давно покинутим селом.

І там залишся, не вертайся,
Хвилі до берега гони,
З усім, із кожним обіймайся,
Як я скучаю розкажи.

02.02.2026.
Ганна Зубко