Березень тупоче, Цокотить каблучком, З травичкою шепоче, З маленьким павучком. Зустрічають квіти, Весня́ні первоцвіти, Мати-й-мачуха зацвіла, Десь жайворонок у лісі заспіва. Прокинулася берізка, Розпустила свої кіски, Прикрашають її сережки, Зазеленіли вузенькі стежки.
Пахне ніжний аромат весни, Та якби ж не було війни! Людські страждання Холодом оповиті, Ворожі злодіяння Шматують сердито... Земля кров'ю полита Пораненого солдата, Сльозами покрита Темрява кошлата... Ту́га і журба Заполонили всі серця...
Спо́кою не знають Заплакані материнські очі, Неви́нну душу ламають, Палає вогнем, їй бо́ляче... Понівечене життя війною, Не стерти із пам'яті ніколи, Україна не залишиться само́ю, Надія жива, нас не здолати нікому! Верба зажурилася, Гілля́ потонуло в річці, Та наша земля не скорилася, За правду і волю буде боротися ві́чно!
24.03.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Весня́ний рай обіймає віти, Шепочуть трави між собою, Шумлять струмки, малюють квіти, Котиться небо синьою дугою. Тендітний і лагідний вітерець, Несе прохолодне і чисте повітря, Гарний світ подарував наш Творець, Божественну красу сонячного світла... Дикі голуби́ па́рами летять, Весна прийшла! Тихенько туркочуть, На гіллі сороченята сидять, Щось базікають, тріскочуть. Все живе, все жити хоче, Потребує нашої ласки і любові, Вітерець тебе за вушко лоскоче, Природа співає свої колискові.
23.03.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Чарівні казкові первоцвіти, Наші перші весняні квіти, Теж хочуть жити, А не у вогні горіти... Вони тендітні й милі, Людям душу звесиляють, Такі крихітні і безсилі, До землі свої голівки схиляють. Сонечко гріє їхні тендітні ніжки, Присяду біля них, відпочину трішки, Я милуюся творінням природи, Вони прекрасні і гарної вроди.
12.03.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
З весною Тебе, горда й незламна Україно! З омріяною, переможною весною! Затяжною війною цей час нам відміряно, Народом, армією, силою небесною.
З поступом Твоїм грізним й сміливим! З усвідомленням мирного життя на планеті! З характером добрим й благочестивим! Зі стремлінням до волі в достойному злеті!
Зі свіжим, надихаючим Тебе, ковтком повітря! З безстрашною ходою, витримкою в грізнім бою! Відчуваю, як Ти тягнешся до людства й світла. Собою, як щит, захищаєш волю світу, свою і мою.
З весняними барвами Тебе в чутливому серці! З припливом свіжих, ніким незборимих сил! З швидкою перемогою та щастям, подібним веселці! З потужною міцністю відважних, вільних крил!
З весною Тебе, волелюбний український народе! Оскаженілий ворог конає в останніх конвульсіях. Зійшло весняне сонце. Переможний час прийде. Здійсниться все те, що було і є в наших мріях.
Ти вистоїш, нескорена Україно! Вірю... Знаю... Ворог сконає в агонії свого ж власного зла. Я, як і Ти, останнього переможного бою чекаю. Ще розквітнеш, ріднесенька, як досі ніколи й не цвіла.
вже любе сонечко почало ранесенько вставати через нього й темна нічка стала набагато коротша земля, тварини й рослини втомилися відпочивати для них настала пора набагато дієвіша, багатша
вчасно в гості прийшла тепла й сонячна весна вмить задзюрчали й побігли навздогін струмочки в лісах та лугах з'явилася пташина рухлива, голосна весело виспівує, як по нотках, запрошує на таночки
дерева й кущі в рясненькі брунечки дружно вдяглись всміхаються, радіють їм, як малесеньким дітям перші різноколірні барви килимочками розляглись під розхвильованим сонечком і весняним віттям
всіялись трави, квіткова гама - як райдуга після дощу скоро в полях і садах закипить робота, полине сміх люблю ранню весноньку й радо її в серденько впущу буду мандрувати, не шкодуючи свого часу й ніг
першими мене порадують проліски та підсніжники милі шафрани, сон-трава, іриси й весняний білоцвіт гіацинти, рябець, духмяні нарциси, ранні тюльпани амариліси, мускарі, анемони, рябчики, густий ряст
пернаті на своїх чарівних, витривалих, дужих крилах щороку з того вирію красуню-весну в Україну несуть Батьківщина й доброму пташиному сердечку - мила птахи додому крізь негоду прокладають свій путь
першими повертаються з тих далеких і чужих країв бешкетники жайворонки, граки, працьовиті шпаки білі лелеки, гуси та зозулі в квітні прилетять до гаїв а в травні - мелодійні, співучі солов'ї, стрижі, іволги
весна - швидкоплинна, але мальовнича пора року в цей час пробуджується зі сну наша матінка-земля вона - творча, багата, яскрава й красива нівроку ну, як не полюбити всім серцем могла б її я
