ВСЕВИШНІЙ, УКРАЇНУ ВБЕРЕЖИ
Всевишній, Україну бережи
І відведи від нас усіх ординців,
І шлях до перемоги нам вкажи,
Врятуй, Всевишній, мо́лю, українців.

Нам поможи піднятися з руїн,
Не дай орді нас нищити, вбивати.
Не зі́гнем перед покидьком колін.
Продовжуєм тебе про це благати.

Щоб ірод вже усюди схаменувсь,
Щоб кров наших людей не проливалась,
Щоб кат бездухий врешті-решт здригнувсь,
Щоб кров’ю Україна не вмивалась.

Всевишній, дай нам сили все знести́,
Це пекло, ці жахіття перебути,
Нас грішних, я молю́ тебе, прости,
Дай ПЕРЕМОГУ, Господи, здобути!

Щитом свої́м від ворога закрий,
Направ мечі на військо все вороже,
Нас мирною росою, Боже, вмий,
Тоді орда здолати нас не зможе.

Нам віра в тебе сили додає,
Та й знаємо, що нам ти допоможеш,
Ми боремося тільки за своє,
І нашу неньку вберегти поможеш.

10.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 948488

ОБРАНИЦЯ ВІЙНИ, НЕЛЮБ І ВІВТАР

(Лірично-поетична композиція, написана творчим дуетом у складі Королеви Гір Клавдії Дмитрів та Стефанії Терпелиць )

ОБРАНИЦЯ ВІЙНИ

Війна чомусь обрала Україну.
А може ворог то її обрав?
Береться знищить й мову солов’їну,
Для цього план роками він складав.

Вона красива, наче наречена,
Немов дівча в білесенькій фаті,
Хлібами ця земля є золочена,
А мова, герб, і гімн, і стяг – святі.

Але війна її в обійми взяла,
Вже вісім літ, як сталося таке,
І кулями роки всі цілувала,
Та неньці це – болюче і бридке.

Війна фату на неньку одягнула,
І сукню закривавлену вдягла,
На Україну клята посягнула,
У неньки кров стікає із чола.

Весільний марш вона заграла з градів,
Ще й старостів з собою привела,
Тілами сипле замість зорепадів,
І силоміць веде до вівтаря.

Та славна наречена не дається,
За неї заступається весь світ.
ДО ВІВТАРЯ ІЗ МИРОМ ЛИШ ПРОЙДЕТЬСЯ
Й складе на нім присягу-заповіт!

21.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

***

Війна чомусь обрала Україну.
На неї ворог з сходу зазіхнув.
Береться знищить мову солов'їну,
Заліза на кордони натягнув.

В обійми міцно взяв свої жахливі
І вісім років їх не розмика.
Надіється стиснути міцно ними,
Щоб Украна задихнулась, не жила.

В кроваві шати неньку одягнули,
Щей хустку чорну із собою притягли.
На волю і свободу зазіхнули
І гавкають,немов скажені пси.

Як горда наречена і невинна,
Не скориться,не змириться вона.
Бо йти вона ніколи не повинна
Із лютим ворогом своїм до вівтаря.

І скільки Бог дасть сил,буде стояти.
Їй не сташні ні смерть,а ні руїна
І вороги усі- повинні знати,
Що перед ними незалежна УКРАЇНА.

21.02.2022р.

© Стефанія Терпеливець, 2022

УКРАЇНА І НЕЛЮБ

Війна давно обрала Україну,
Чому ж її сягнула дорогу?
Сягнула й зруйнувала східні стіни.
За що ж вона дісталася врагу?

В обійми взяла й з них не випускає,
Вони болючі й горя завдають,
І дальше на невинну наступає
Й нічого враг не хоче зовсім чуть.

Вкраїна мила, наче наречена,
Для неї мирта всі роки росла,
На шлюб такий не є благословенна,
Невинною на сповідь ненька йшла.

Фату і сукню силоміць вдягнули,
Вінець – із терня, дроту й бур’яну,
До болю у обіймах тих стиснули,
І дали пити з чаші полину.

Гіркий полин і тілопад рясніє,
Із серця кров стікає, як вода,
Щоразу більше сукня червоніє,
Голосить ненька, стогне і рида.

Фата чорніла, а тепер палає,
Невинність наречена береже,
Та ворог ні на мить не випускає,
На неї кулі сипле та й ірже.

Фата горить й обличчя накриває,
На сукню кров із тіла виступа,
А враг думки недобрії плекає,
І ні на крок назад не відступа.

В свої обійми взяв враг наречену…
Чи розпинать? Чи може під вінець?
Вогнем її зі Сходу обпалену…
Весіллю цьому щоб прийшов кінець!

Весільний марш вже грає вісім років,
Спекли зі зброї неньці коровай,
В собі вбачають з сивини пророків,
Що Україна – їхній древній край.

Весільні гості рвуться знов до танцю
Під музику снарядів, куль і мін,
Та згоди ненька не дає обранцю,
Пред вівтарем не зігне з ним колін!

21.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948487

ВАЖКІ ХРЕСТИ

Врятуй, помилуй і прости,
Не залишай нас наоди́нці,
Несе́мо з болем ці хрести́,
Яких завда́ли нам ординці.

Вони важкі, та ми несе́м,
Ще й до землі́ нас пригинають,
А кожна звістка – біль і щем.
Раschиsти всіх підряд вбивають.

Нас гнуть хрести́ ці до землі́,
Щоб ми піднятись не зуміли,
А неньку нищать моsкалі,
Й тере́ни всі зачервоніли.

Ми їх несе́м… несе́м хрести́,
І молим Бога про рятунок,
Щоб допоміг їх пронести́,
Хрести́, що да́ли нам в «дарунок».

До нас ввірвалася орда,
Й тоді хрести лягли на пле́чі,
Нас обійняла всіх біда,
Всіх: від стареньких до мале́чі.

Нести́ хрести́ нам поможи
І забери війну, Всевишній,
На вихід ворогу вкажи,
Щоб замість кро́ві - сік із вишні.

04.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948305

Дорогі друзі, Вашій увазі лірично-поетична композиція "ВБЕРЕЖИ УКРАЇНУ, ВСЕВИШНІЙ", створена творчим дуетом "КОРОЛЕВА І МАЕСТРО" у складі Королеви Гір Клавдії Дмитрів та Сергія Ярунського. Молімось за Україну і МИР!

З теплом і любов'ю Ваша Королева Гір Клавдія Дмитрів

🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏

ВБЕРЕЖИ УКРАЇНУ, ВСЕВИШНІЙ

🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏

УКРАЇНЦІ ТРИМАЮТЬ НЕБО

Українці тримають небо…

Тут межа між світами йде.

Нам – своє, нам чужого не треба.

Ми – готові! «Арта» – гуде!

Нас не вперше війною лякають –

Знаєм ціну таким словам.

«Іхтамнєти» в ОРДЛО гуляють?

Що ж, заходьте – дамо по зубам!

Комусь «муляє» Україна?

Комусь поперек горла стоїть?

Що ж, прийде та свята година –

І йому бумеранг прилетить.

Українці тримають небо…

Україна вартує світ,

Щоб в війні не було потреби

Ще багато-багато літ.

14.02.2022 р.

©Сергій Ярунський, 2022

🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏

УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ

УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ́!

Хоче в мирі і злагоді жити!

Як позбутися всім сатани?

Які ще моли́тви молити?

Ми тримаємо небо усі,

Всі тримаємо й молим молитви,

Ми купатися хочем в росі,

А не в кро́ві, що ллють її битви.

Україна постала більмо́м,

І давно зорить ворог на неї,

Краще б взя́ли читати Псалом

Й не чіпали Вкраїни моєї!

Україну і нас вбережи,

Вбережи від біди нас, Всевишній!

Всі моли́тви почуй, поможи!

Хоч з нас кожен у чо́мусь є грішний.

Ми ніко́ли не брали чуже

І своє́ віддавати не хочем!

Вже нестримно так ворог ірже́,

Все вже духом смерди́ть наволо́чим.

Україна вся небо трима,

За Вкраїну вже світ став горою,

І молитва думки́ обійма́,

Щоб біда обійшла стороною.

Щоб забули ми слово війна,

Більш ніко́ли її ми не знали,

Схаменеться вже хай сатана,

Щоб війну і вві сні не згадали!

УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ́!

Небо мирне славетно тримає,

Щоб не пу́стки були́ й бур’яни,

Але ворог лиш цьо́го чекає.

Захотів він святої землі́,

То й Вкраїну він знищити хоче,

Замість зерен – тіла́ у ріллі,

І від злості зубами скрегоче.

Відверни вражу силу від нас,

Збережи Україну святую!

Хай настане той, Господи, час,

Що ти скажеш : «ВКРАЇНУ ВРЯТУЮ!».

15.02.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948302

ЧОРНА НИТКА Й ЧОРНЕ ПОЛОТНО

Чорна нитка й чорне полотно…

Мама вишиває вишиванку.

Ди́виться старенька у вікно

Й плаче все вона безперестанку.

Чорна нитка й чорне полотно,

Хрестик так за хрестиком лягає.

Син загинув на війні давно,

Мама гірко сльози проливає.

Чорна нитка й чорне полотно,

А червону ненька вже не ві́зьме,

Бо життя – тернистеє рядно…

Миється тепер вона лиш слі́зьми.

Чорна нитка й чорне полотно,

Краплі кро́ві бачаться в узорі.

Будь же ти проклятая, війно!

Кров'ю налили́ся небо й зо́рі.

Чорна нитка й чорне полотно…

Син давно лежить уже в могилі.

Горе… Чом ввірвалося воно?

Втрату пережити цю не в силі.
́

Чорна нитка й чорне полотно…

Мріяла червоним вишивати.

Млин змолов лиш чорнеє зерно…

В чорному вік мусить доживати.

19.05.2021 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948193

ЧОРНА НИТКА Й ЧОРНЕ ПОЛОТНО

Чорна нитка й чорне полотно…

Мама вишиває вишиванку.

Ди́виться старенька у вікно

Й плаче все вона безперестанку.

Чорна нитка й чорне полотно,

Хрестик так за хрестиком лягає.

Син загинув на війні давно,

Мама гірко сльози проливає.

Чорна нитка й чорне полотно,

А червону ненька вже не ві́зьме,

Бо життя – тернистеє рядно…

Миється тепер вона лиш слі́зьми.

Чорна нитка й чорне полотно,

Краплі кро́ві бачаться в узорі.

Будь же ти проклятая, війно!

Кров'ю налили́ся небо й зо́рі.

Чорна нитка й чорне полотно…

Син давно лежить уже в могилі.

Горе… Чом ввірвалося воно?

Втрату пережити цю не в силі.
́

Чорна нитка й чорне полотно…

Мріяла червоним вишивати.

Млин змолов лиш чорнеє зерно…

В чорному вік мусить доживати.

19.05.2021 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948193

Дорогі друзі, від початку повномасштабного вторгення рашистської орди в Україну, вперше творчим дуетом у складі #Королеви_Гір_Клавдії_Дмитрів та #Стефанії_Терпеливець народилась болюча композиція "#НІХТО_Й_НІКОЛИ_НЕ_ПРОБАЧИТЬ".

Перемоги нам та мирного неба над головою!

З теплом і любов'ю Ваша Королева Гір Клавдія Дмитрів

НІХТО Й НІКОЛИ НЕ ПРОБАЧИТЬ

НЕ ПРОБАЧИТЬ

Де взя́лись о́рки, ті злочинці кляті?

Чому́ їх карлик всіх до нас послав?

Вони вбивають нас у нашій хаті,

Наказ такий страшний рашист віддав.

А всі вони, неначе безхребетні,

Це вбивці здичавілої орди、,

Ще й о́бстріли ведуть у нас ракетні.

Завдали нам незнаної біди́.

Церкви́ палають, школи і лікарні,

Будинки, що наповнені людьми,

Ввірвалися потво́ри ці моральні,

Шакалів-вбивців не чекали ми.

Ввірвалися, як піст мав розпоча́тись,

Великий Великодній строгий піст,

Не йшли вони до це́ркви сповідатись,

Руїни роблять з наших сіл і міст.

В підвалах в нас народжуються діти,

А інші помирають малюки,

Лягають в землю пуп’янки і квіти

Від вражої ординської руки́.

Тремтять будинки, ши́бки вилітають,

А з деяких руїни лиш стають,

Потво́ри московиті нас вбивають,

Щомиті скрізь ударів завдають.

Ввірвались в нашу хату ті ординці,

Накази вбивчі виконать прийшли,

Та неньку не дадуть їм українці,

Багато з них вже сво́ю смерть знайшли.

Народ Вкраїни то́го не пробачить,

Й Госпо́дь їм то́го точно не прости́ть,

Від ран смертельних Україна плаче,

Бо не хотіла цвіт свій хорони́ть.

Хоч нам нелегко – ми не відступаєм,

Не вбити їм вкраїнський сильний дух,

Щомиті перемогу наближаєм,

Й не скажем ми, щоб став з землі їм пух.

Та з нами Бог й за нами перемога,

Цю погань ми проже́нем навіки́,

Вже в інший світ їм встелена доро́га,

Й не спле́туть надмогильні їм вінки́.

16.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

***

Народ Вкраїни того не пробачить

Й Господь їм,точно,того не простить.

За те,що наші діти гірко плачуть,

Розплата їх чекає кожну мить.

За кожну смерть дорослу чи маленьку,

За кожне місто рідне і село,

За нашу рідну Україну- неньку,

Щоби до смерті їм спокою не було.

Ми зробим так,що будуть пам'ятати,

Здригатимуться вдень і уночі,

А Україну їм повік не подолати,

Хай знають нелюди про це усі.

17.03.2022 р.

© Стефанія Терпеливець, 2022

НІ ВІРИ, НІ ДУХУ НЕ ВБИТИ

Народ Вкраїни точно не пробачить,

Й Госпо́дь їм то́го, звісно, не прости́ть,

Не каїться нелюдство це бидляче,

Прийшли усе розтро́щить, розломи́ть.

Життя забрали не́люди ці кляті

У мо́лоді, дорослих й немовлят,

Вбивають нас у нашій рідній хаті.

Вони за це живцем в вогні згорять.

Не каються й ніяк не схаменуться,

Із розуму вже вижили усі,

Парадом по Вкраїні не пройду́ться,

Пото́нуть в власній кро́ві, не в росі.

І стяг вкраїнський не́людам не зняти,

Й свою́ ганчірку, звісно, не піднять,

Не хоче й трупи та орда забрати,

Що здохли тут – не хочуть сповіщать.

Нам довело́сь жахіття це побачить,

Дитячий страх, і біль, і крик, і плач,

Ніхто й ніко́ли цьо́го не пробачить,

Госпо́дь усьо́му – головний гляда́ч.

Людей дірявлять клятії ординці,

Вбивають тих, хто хоче в мирі жить,

Та не здаються щирі українці

Й зуміли більше неньку полюби́ть.

Людей вбивають – не вбивають віру,

Й любов до України не уб’ють,

Супротив чинять українці звіру,

Тому́ війну ординці програю́ть.

За нами буде, вірю, перемога,

Не зможе нечесть знищувати нас,

Нам Господом прокладена дорога,

А їм диявол віддає наказ.

Ми ви́стоїм, ще трішки залиши́лось,

В серцях у нас всі ті, хто полягли,

По всій Вкраїні болем покотилось…

Простіть за те, що Вас не вберегли.

17.03.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

#Вірші_поезія_війна_Україна_біль_тривога_орда_звірство_геноцид

ID: 948047

Допо́ки світ, допо́ки в ньому люди,
Ніхто́ й ніко́ли звірства не прости́ть,
Сліди свої́ орда лишає всюди,
Нам Бог поможе все це пережить.

Бажання – зло усе в печі́ спали́ти,
Зали́ть його наві́ки у бетон,
До тла усе наза́вжди спопелити,
Щоб більш не червонів у нас перон.

Щоб кров людська́ вже не текла рікою,
Й могили не росли, немов гриби,
Щоб ми відчули при́смак супокою,
Прийшов кінець кровавої доби.

Бо, що не день, то гинуть наші люди,
Знаходять всюди мертвії тіла́,
Руйнуються від обстрілів споруди,
Дарунки ці лишає нам орда.

По всій Вкраїні авіаата́ки,
Летять до нас ракети звідусіль,
Все сіються тіла́ в крові́, як маки.
Це – наслідки ординських божевіль.

Допоки світ – проще́ння їм не буде,
Допоки світ – це з рук їм не зійде́,
Ніхто́ й ніко́ли звірства не забуде,
І кара Божа всю орду знайде́!

09.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 947964

https://youtu.be/dufX-67RHl8

НЕ ДУМАЛА

Не думала, доню, що тато загине,
Не вірила, рідна, що ляже в бою́,
Не знала, що плач замість пісні полине,
Що кров буде литись у нашім краю́.

Не думала, доню, що горя зазнаєм,
І га́дки ніко́ли про це не було́.
За татову душу моли́тви складаєм –
Життя на землі вже його відцвіло́.

Не думала, доню, що все обірве́ться,
Бо мріяли ми про квітуче життя,
Додому татусь вже з війни не верне́ться,
Бо тому, що сталось, нема вороття.

Не думала, доню, що нам доведе́ться
Без тата зостатися через війну,
Ніко́ли він садом уже не пройде́ться…
Платив за Вкраїну висо́ку ціну́.

Не думала, доню, що буде так важко,
Що сльо́зи рікою у нас потечуть,
Скрізь кулі, снаряди, ворожі розтяжки…
Усі, хто живі, ПЕРЕМОГУ кую́ть.

Не думала, доню, що тато поляже
І так доведе́ться без нього нам жить,
Не знала, що сло́ва не мовить, не скаже…
В могилі наш тато, рідненька, лежить.

16.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 947911

РОЗПРЯГАЙ ВЖЕ, БАЦЬКУ, КОНЕЙ

( На мелодію пісні " РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНЕЙ" )

Розпрягай вже, бацьку, коней –
Ми не будемо орать,
Бо збирається країна
Як фашиста розпинать.

ПРИСПІВ

Картопля раз, два – не ракети,
Бомби, танки й міноменти,
Джавеліни й байрактар.

Відповіш за Україну,
Що ти нашу землю дав,
Щоби орко так бездушно
Всіх підряд там убивав.

ПРИСПІВ

Відповіш перед народом,
Що зганьбив ти нас усіх,
Йшов на змовини із збродом,
І невинний люд поліг.

ПРИСПІВ

Ми не хочем тебе знати,
Згинь із нашої землі,
Ти пішов людей вбивати,
Бо так хочуть моsкалі.

ПРИСПІВ

Руки твої вмиті кров’ю,
Вбивця ти – не керівник,
Бо раschистською любов’ю
Прикриватися ти звик.

ПРИСПІВ

31.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 947864