ГРАНІ ЖІНОЧОЇ ДУШІ

Я – жінка, актриса, Богиня і краля,
В мені і вогонь, і безмежна печаль.
Я світ обіймаю, мов ніжна молитва,
У серці моєму кохання й кришталь.

Я – жінка, актриса, Богиня і краля,
В очах моїх – зо́рі, у думці – весна,
Я кри́ла дарую, я світ прикрашаю,
І в кожній сльозині – надія одна.

Я – жінка, актриса, Богиня і краля,
Я граю життя, мов величний спектакль,
Де в кожному русі і буря, і тиша,
А в кожному слові – і ніжність, і знак.

Я – жінка, актриса, Богиня і краля,
У серці моєму кохання і спів.
Я ніжно торкаюсь до ранку і світла,
Щоб світ розквітав від мої́х почуттів.

Я – жінка, актриса, Богиня і краля,
Я зводжу надійні життєві мости,
В мені поєднались і буря, й відвага,
І ношу взяла́сь непосильну нести́.

Я – жінка, актриса, Богиня і краля,
Я вірю у світло, у правду, в добро,
Молитвою ніжною землю зігрію,
Щоб сонце зійшло й сколосилось зерно.

24.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 р.

НЕМОВ ТРОЯНДА

Немов троянда, соками налита,
Для тебе я такою постаю,
Й цілунками, мов росами умита,
Що квітне із тобою, як в раю.

Немов троянда, що до себе манить,
Яку ти, мов зіницю, бережеш,
Й колючками тебе вона не ранить –
Кохання є й йому немає меж.

Немов троянда запашна і мила,
Одна така, для тебе лиш, одна.
Яка тебе зненацька покорила,
Й дурманить без грайливого вина.

Немов троянда, з іменем КОХАНА,
Струнка, яскрава, віддана тобі,
Щоб був щасливим – Богом тобі дана,
І дякуєш за неї у мольбі.

Немов троянда, у саду твоєму,
Милуєшся, лелієш ти її,
Богиню бачиш в образі моєму,
Для нас обох співають солов’ї.

Немов троянда, квітну із тобою,
Наповнена коханням і теплом,
Зали́шуся назавжди я такою –
Ти став моїм живильним джерелом.

11.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1051182

НЕМОВ ТРОЯНДА

Немов троянда, соками налита,
Для тебе я такою постаю,
Й цілунками, мов росами умита,
Що квітне із тобою, як в раю.

Немов троянда, що до себе манить,
Яку ти, мов зіницю, бережеш,
Й колючками тебе вона не ранить –
Кохання є й йому немає меж.

Немов троянда запашна і мила,
Одна така, для тебе лиш, одна.
Яка тебе зненацька покорила,
Й дурманить без грайливого вина.

Немов троянда, з іменем КОХАНА,
Струнка, яскрава, віддана тобі,
Щоб був щасливим – Богом тобі дана,
І дякуєш за неї у мольбі.

Немов троянда, у саду твоєму,
Милуєшся, лелієш ти її,
Богиню бачиш в образі моєму,
Для нас обох співають солов’ї.

Немов троянда, квітну із тобою,
Наповнена коханням і теплом,
Зали́шуся назавжди я такою –
Ти став моїм живильним джерелом.

11.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1051182

Я плакала!
Ти чув? – Ні
А я посміхалась, як завжди.
Ти бачив? – Ні
Я зробила нову зачіску!!!
Ти помітив? – Ні
Подивись, коханий, який новий маникюр, який колір і форма інша.
Так, я помітив.
Коханий, я купила сукню,
може сходим у кіно?
Я, стомлений, давай колись – тоді.
Ось так палке кохання
переросте в буденне життя.
А, потім квіти на столі,
але вони вже не його.
Сама собі вона купила,
щоб нагади йому , що вона
не лише дружина.
А ніжна мила жінка, як була колись.
І де ділось те все кохання?
Де, ті милі вечори удвох?