На простирадлі лежало двоє.
Він і вона.
Остудила вона, вогонь кохання його,
від розлуки.
Під назвою Війна !
Він і вона – сопіли в унісон,
від жаги кохання вночі.
Тільки й чути серця стукіт.
На простирадлі лежало двоє.
Він і вона.
А в повітрі вирувало кохання,
І не знали, ці двоє,
що поєднала їх війна.
І стріли Амура проникли –
Стрілами їхні серця.
Так керувала доля,
поєднала для вічного кохання.
Поєднала і залишила живими.
Він і вона.
Тепер їх двоє.
Їх поєднала Війна!

Серце тремтить, коли дума про тебе,
Ніколи не забуду твого посмішку,
Твої очі, що відбивають небеса,
У пам’яті вічно будуть жити.

Ти – моя доля, мій сон та надія,
Сумні речі й далекі мрії,
Що я ніколи не побачу,
Але з тобою в серці не забуду.

Спогади про наші зустрічі,
Промінь тепла й щастя в тих мить,
Закоханість, як вогонь,
За який я готовий пройти море й страх.

Ти моє щастя, моя велика насолода,
У житті – світлий промінь,
Я тебе ніколи не забуду,
Ти моє все, моє диво, моя доля.

• Твір:

  Пам'ятаєш писав про кров і вино,
  Пам'ятаєш писав про ріки з багрянцем,
  Пам'ятаєш писав момент дитинства твій прекрасний,
  Прочитав ти їх що ж з тобою стало після того?
  Краще стало чи навпаки зле,
  Як серця стук на це відбив.

  Раз серця стук і кров з вином він змішав,
  Два серця стук і сумно можливо стало за долю рік,
  Три серця стук і спогад мимоволі милий з дитинства пролетів,
  Чотири серця стук думка промайнула, а не сплю чи часом я,
  Ну що як себе ти відчув добре чи зле,
  Німа відповідь на вустах.

• Твір:

  І знову смерть.. І знов бажання жити
  В кожного із-нас завдання - свічку запалити!
  Згадати всіх героїв, що пішли у бій..
  Які вже не повернуться, до своїх домів..

  Вони віддали своє тіло за всіх нас!
  Щоб ми не знали горя та й не бачили атак!
  Ми віддячимо усім, що у нас присутнє.
  Лише віру дайте нам.., будь ласка на майбутнє!

  Що ми дальше будем розквітати як - роса на сонці..
  Запануємо ми браття, за всіх вас в сторонці!
  Ми будем пам'ятати кожного героя
  Який пішов у бій, проти горя!

  Який пішов, незнаючи на долю
  Але він знав, що буде знов героєм!
  Він допоможе нам зламати цього ката
  Тому якщо не кат нас візьме, візьмемо ми браття!

• Твір:

  Война судьбы людей ломает,
  Жизнь кардинально изменяет,
  Переворачивает чувства,
  В горе купает всех и грусти.

  Год очень много для судьбы,
  Близость теряется людьми,
  Война разлукой отравляет,
  И друг от друга отрывает.

  Что прочным было, то трещит.
  Слабым - в осколках то лежит.
  Не склеить, не вернуть назад,
  Лишь заново воссоздавать.

  В войне жизнь словно в жерновах -
  На выходе только мукА.
  Немало пота надо лить,
  Чтоб что-то новое слепить!..

  03-04-2023

• Твір:

  За роками рік іде, спливає,
  Від нас події віддаляє
  Сумні і обнадійливі,
  Тривожні й заспокійливі.

  В його житті не так давно,
  Для нього несподівано,
  Зворушлива подія сталась,
  Яка печально завершалась.

  Вона принесла горе в дім:
  Прощалася з життям своїм
  Його надійная подруга.
  Втрачав найкращого він друга,
  Якого поважав, цінив
  І самовіддано любив.

  Тепер зажурений зітхає,
  Що милої його немає.
  Не може примиритись з тим,
  Як обійшлася доля з ним.

  Вона його осиротіла
  І одиноким залишила
  Свою самотність відчувати,
  Життя незвично доживати.

  20 вересня 2023 р.