Сестричко ти для мене все цілий світ я нікому ніколи тебе не віддам знай ти у мене найкраща я для тебе все зроблю навіть зірку з неба заберу а ти братику скучив і до тебе черга дійшла ти в мене теж самий самий найкращий у цьому всьому світі ❤️ я тебе обожнюю а ще як ти виростеш я тобі наші фото покажу і роскажу усе ви ж мої хороші бувайте близнята 💕<br>Купцова Христина Михайлівна

он мало говорил но всё по сути
в любви не важны слова
важны поступки
он никогда не врал, не обещал
он просто был со мной
и за это ничего не получал

а ей красивых слов не было мало
наслушалась их сотни от него
но что-то всегда в сердце так дрожало
когда он за руку держал её

«тепло одевайся» «Ты сегодня ела?»
«Почему ты плачешь?»… и слёзы вытерал
И обнимал когда душа болела
И когда спала, так крепко обнимал

Вот так вдвоём их повела дорога
ну что ещё нужно для любви?
Любовь это не слова, Любовь это поступки
Именно в них вся сила тех крепких чувств
<br>Марія Костюк

Напиши хоч олівцем
На старій серветці
«Я ,здається, розлюбив…»,
Від щирого серця.

Я б хотіла тільки знать,
Щоб не помилитись,
У снах тебе не шукать,
Із усім змиритись.

Не чекати на тебе
Більше серед ночі,
Бо закрились назавжди
Твої ясні очі.

Краще просто розлюби!
Легше буде жити,
Навіть з іншою іди-
Я не буду проти…

В морі глибоко втоплю
Я свою надію,
І коханням приберу
Я твою могилу…
<br>Анна Куницька

Злива,дощ ти знаєш як це,коли покинутий душею?В душі не має більше серця яке зігріє теплотою.На дворі сніг,у мене злива,яка плаче від болю,бо моє щире й добре серце розпалось від болю.Врятує мене,те добре серце яке покинуло моє життя,але я вірю все вернеться та тільки вже я не підпускаю.<br>квітка💌

Народився у городі парубок удалий,
Чуб зелений над бровами дуже гарний має.
Одежин в нього багацько -на всі пори року,
Як одну лише знімає – плаче кожний поряд.

І чого це вередує молодий хлопчина ?
Заставляє плакать завжди лиш кожуха скине.
І не дуже шанували мальця удалого,
Лиш за те , що викрапали сльози із за нього.

Так жили хлопці-цибульки в хазяїв до хвильки,
Доки не зайшов в оселю вірус той жахливий.
Підкосив одразу злодій все село і місто,
Захворіли раптом люди і злягли зі свистом …

Пішли всі на допомогу людей виручати
Парубки зеленочубі вірус проганяти.
Дезинфекцію зробили на кожнім подвір’ї !
Всіх бацил миттєво вбили здібні цибулини !

І одужали одразу всі , що захворіли.
Дяку свою аж до неба воїнам трубили!
Тепер знають , що цибульки завжди захищають,
І не просто сльози ллються як їх роздягають.

Помирають всі мікроби і віруси разом,
Армія бацил пропала,- знищили заразу!
Не встоїть жодна хвороба проти дій рослини,
Ось така магічна сила в кожній цибулині!<br>Анна Куницька

І знов я бачу сон,в котрому ми з тобою
Сміялись до болю,приємного болю
Він залишав за собою лиш тепле минуле,
Та час летить швидко , навіть не помітиш
Як пройдеш повз мене відводячи очі
Забувши про всі свої почуття ,забувши про мрії і плани майбутні ,
бо це лиш твоя неперевершена гра.
В яку ти грав зі мною жорстоко
Я була мов лялька у твоїх руках
Награвся і кинув немов цуценя
Що кожного дня на тебе чекає
Ось так виглядають твої почуття<br>Agata

Дивилась на нього,мов кішка на здобич
Сьогодні напевно спіймаю тебе
Твої очі як в тумані зачарованими стали
Втратив розум та не знаєш що тебе сюди веде,може це таємна сила,може просто захворів
Але ти не розумієш,що я знищую тебе
Відчуваєш всі ті муки як колись відчула я
Палають вже очі червоним вогнем
Сиджу у сторонці ,спостерігаю
Як ти згораєш і втрачаєш себе

<br>Agata

Життя тяжке, як твій характер,
Такий тяжкий, як твій батько.
Як упав він на мене,
З двох-поверхівки,
Так я поламав, собі дві ніжки.<br>Ангеліна

Сон не врятує тебе ,якщо втомлена душа
Якщо лежиш ти сам в кімнаті
Не відчуваєш рук та ніг
Завмерло серце,наче час
А по щоці біжить сльоза
Збентежений від свого стану
Ти закриваєшся в собі
Ти дивишся на білі стіни
Та дуже голосно кричиш
Але цього ніхто не чує
Бо це лиш крик твоєй душі
Ніхто тебе не зрозуміє
Часами навіть ти

<br>Agata

О, Боже, всесильний, єдиний!
Врятуй Україну мою!
Бо люди тут вільні та сильні,
Руками спиняють пітьму.
Вкраїнці Тебе прославляють,
Благають орду зупинить!
Нехай усі Ангели встануть,
Щоб звіра в багні потопить!
О, Господи! Клич розлетівся –
В усі потаємні світи,
Народ український вклонився,
Ми віримо тільки Тобі!
І ось – це справжнісіньке диво,
Отець, Ти подбав про дітей,
Просили, молилися щиро
І трапилось щастя в людей.
Пропали всі сльози, ридання…
Ми віру свою довели.
Почув усі наші благання,
Вкраїна – це рай на Землі!
ND💗<br>Надія Холод (ND)