Вас було двоє у житті —
Моя Любов і моє Кохання,
Ви нерозлучні були вдвох,
Таке було спільне бажання.

З Любовью мав будені справи,
Ростив дітей та працював.
Ми грали в ігри для забави
За ними я віпочивав.

Ходили разом по крамницям,
Шукали завжди щось нове,
На річку, в ліс — як для годиться,
Щоб у сім’ї ладналось все.

Та головним було Кохання,
Яке поєднувало нас,
Незриме світле поєднання,
Душі і тіла водночас.

Любов і Кохання — два слова:
Одне — ім’я, а друге — світ.
Злилися в долі ми з тобою,
У казку ту на стільки літ.

Настав той час — тебе не стало,
Ти відійшла в країну мрій,
Мені ж для пам’яті зосталось,
Моє Кохання в самоті.

Кохання і Любов — вас було двоє,
Кохання і Любов — поєднувала нас,
Тут залишився я з собою,
Та сон вертає знову вас.
30.03.2026

Чи ти жінка з котячою вродою,
Чи ти кішка в жіночій подобі?
То ти лестишся, прагнеш любові,
То дряпаєш — як щось не по тобі.

Я тебе пригортаю до себе,
Ти зі мною — ласкава діва.
Від жаги я палаю тобою,
Але ти… вже надто примхлива.

Я не знаю, як далі бути,
Серце краєш мені пазурами.
Важко так — і піти, і забути,
Бо ти владу тримаєш над нами.

Ти Даяною в світ мій входиш,
Ти богиня в моїх долонях,
Потім Гарпією жах наводиш —
І тримаєш мою долю в полоні.

Все в тобі одночасно зібралось:
І краса, і підступність, і ласка.
Ти мінлива — мені лиш здавалось,
Що приборкана ця дика казка.

Кішка ти — і домашня, і дика,
Звір ти мій небезпечно грайливий.
Треба бути завжди на сторожі,
Ти у мене така примхлива.
16.02.2026 Лірика

Дивлюсь на тебе, сонечко моє,
І кожен раз я серцем розумію:
Все найдорожче, що у мене є —
Це ти, моя квіточка гарненька.

Я вже кохав, коли тобі було лиш вісімнадцять,
Хоч про твоє буття тоді не знав.
Не міг і в найсміливіших думках сподіватись,
Що долею тобі «донецький неформал» став.

Той мусульманин, що знайшов нарешті Бога,
Став для тебе опорою в житті.
Тепер у нас на двох одна дорога,
І світло сяє на твоєму бездоганному лиці.

Твоя усмішка — для душі розрада,
Твої обійми — ніжність неземна.
Ти — мій спокій, моя мрія і відрада,
В моєму серці ти була, є і будеш назавжди.

Я дякую єдиному Аллаху,
За те, що ти — частина моєї душі,
Ти — найцінніша в світі людина,
Й не треба мені нікого, окрім тебе-
Єдиній, щасливій бездоганній дружини моєї.

Я пам’ятаю, мамо, все, як ти учила,
Коли ще був малим, не знав про бурі й грім.
Ти в мої крила віру і любов вложила,
Щоб я людиною лишався в світі цім.

​Ти говорила: «Будь, синку, розумним, добрим»,
І я крізь роки цей урок святий проніс.
Хоч доля іноді ставала надто горда,
Я не згинався від ударів чи від сліз.

​Ти вчила дбати про сім’ю, дітей любити —
Це мій фундамент, мій надійний, тихий порт.
Заради них я вчуся в цьому світі жити,
Навіть коли навколо дим і смерті хорт.

​«Бережись лихих людей» — казала ти ласкаво,
І я навчився бачить фальш крізь грим і маски.
Хто за спиною сіє зло, а хто — за справу,
Хто прагне правди, а хто — владної розв'язки.

​Я знаю, мамо, що думками ти усюди,
Де б не стелився мій нелегкий шлях.
Твоя молитва — то мій панцир проти бруду,
Що зігріває в найхолодніших степах.

​Я повернуся в те гніздо, де пахне літом,
Де мамине тепло чекає біля вікон.
Я буду кращим сином у цілому світі,
Бо твій урок в моїй душі — назавжди, віком.

​Не бійся, мамо, я тримаю стрій і слово,
Бо корінь мій — у твоїй ласці і добрі.
Все, що ти дала — це моя міцна основа,
Моє безсмертне світло у нічній порі.

Кохаю тебе!
Невже не зрозуміло?
Кохаю тебе!
Так ніжно та щиро.

Ти доля обрана моя,
Ти радість моя
Про тебе мріяв,
Тебе просив у Бога.

Так, терниста у нас дорога,
Але не забувай мила моя,
Що це дароване життя
Це – спільне випробування!

Це шлях до світлого Раю
Який ми будем чекати
Де будемо вічно кохати
Та ніколи біди не знати.

Кохаю тебе!
Невже не зрозуміло?
Кохаю тебе!
Так ніжно та щиро.

Ти доля обрана моя,
Ти радість моя
Про тебе мріяв,
Тебе просив у Бога.

Так, терниста у нас дорога,
Але не забувай мила моя,
Що це дароване життя
Це – спільне випробування!

Це шлях до світлого Раю
Який ми будем чекати
Де будемо вічно кохати
Та ніколи біди не знати.

Кохаю тебе!
Невже не зрозуміло?
Кохаю тебе!
Так ніжно та щиро.

Ти доля обрана моя,
Ти радість моя
Про тебе мріяв,
Тебе просив у Бога.

Так, терниста у нас дорога,
Але не забувай мила моя,
Що це дароване життя
Це – спільне випробування!

Це шлях до світлого Раю
Який ми будем чекати
Де будемо вічно кохати
Та ніколи біди не знати.

Ти порівняв мене з весною,
Сказав, що я така ж нестримна
І літом названа тобою,
Така ж палка, яскрава й дивна.

Схожість із осінню шукаєш
В моїй душі ліричній тихій.
Але упевнена – ти знаєш,
В серці зимі немає місця.

2017 р.

Кохання вічне хотілося мені
Таке палке, щоб я тонув у тобі
Таке, щоб кожен день закохувався знов
Тільки з тобою була насолода і любов
Обійняв, розтаяв, знову закохався
У серці весна прийшла
Співають солов'ї
Квіти тобою пахнуть.
Мій розум потрапив у полон…

​Мріяв я про тебе, в Бога все питав:
Де моя єдина, де мій причал?
Де ж та рідна душа, що я так чекав?
Де ж моя кохана, де мій ідеал?

Якось футболки я купляв
Тобі у вайбер написав
Так сподобався твій стиль письма
Що розмовляли ми без кінця
Я тоді ще не розумів
Що я саме тебе шукав
Що я саме тебе у Бога просив.

Нарешті, дякую тобі Аллах
Ми зустрілися, я обійняв тебе
Я знайшов ! – хотілося кричати
Твій ніжний погляд, руки, стан
Та сонячна донька твоя
Врятували мене, дали друге життя.

Ввечері я збагнув-
Кохаю без тями!
Хочу лише тебе!
Я готов на все заради тебе:
Дістати зірку з неба,
Банкою збити шахеда.
Я кохаю тебе без тями
Я кохаю тебе завжди
Вийдеш за мене?
Хвилини розтяглися в довгі години,
Я раптом забув, як треба дихати
Світ завмер, стрілки не йшли
Мить зупинилась в очікуванні відповіді…

​«Я згодна. Твоя я відсьогодні й назавжди,
Пліч-о-пліч з тобою крізь роки піду.
Ніколи не зраджу, ні в чим не підведу,
Любов’ю своєю відведу я біду».
І навіть коли нас забере Аллах
Ми разом будемо в Райських садах

Ця мить була найкращою
Цей день став першим днем
В історії нашій
Я люблю тебе
І буду любити !

А далі буде, що написати
Бо це лише початок наш
Це один день я згадав, коли приїхав,
І кохану до себе забрав!

А зараз — ми поруч, рука у руці,
І щастя сяє на твоїм лиці.

Ти і тільки ти
В думах моїх
В серці та житті
Душа співає тобі.
Краще ніж солов'ї.
Щастя немає межі,
Бо зі мною завжди є ти.

Мій світ оживає
Дощі відступають
Тумани осідають
Та сніги розтають
Бо у мене завжди є ти.

Ти — мій спокій і світло,
Руку стисну в долоні —
І стихає весь світ.
У кохання полоні
Пройдемо всі шторми.

Тільки поруч іди —
Будем сильними ми.
Серед тисяч облич
Не загубимося ми.

Кожен подих і крок —
Все для тебе одній.
Серед сотень зірок
Ти — вогонь моїх мрій.
Хай минають літа,
Та не згасне любов,
Бо ти — доля свята,
Що дарована мені.